Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №910/15334/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2026 р. Справа№ 910/15334/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПРОПЕРТІЗ»

про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15334/25

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПРОПЕРТІЗ»

про стягнення коштів у розмірі 348 358,26 грн, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі також - Київтеплоенерго, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Пропертіз» (далі також - ТОВ «Прайм Пропертіз», відповідач) про стягнення 348 358,26 грн заборгованості за спожиту теплову енергію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі №910/15334/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Пропертіз» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» 185334,76 грн заборгованості, 38448,08 грн 3 % річних, 124 544,96 грн інфляційних втрат та 5 224,91 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ТОВ "ПРАЙМ ПРОПЕРТІЗ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПРОПЕРТІЗ» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі №910/15334/25 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі №910/15334/25 змінено. Викладено п. 2 резолютивної частини рішення у такій редакції: « 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПРОПЕРТІЗ» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» 30 561,21 грн - 3 % річних, 124 544,96 грн - інфляційних втрат та 2 326,59 грн - судового збору». Стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПРОПЕРТІЗ» 4 347,62 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

29.05.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «ПРАЙМ ПРОПЕРТІЗ» надійшла заява про долучення доказів на підтвердження розміру витрат, понесених відповідачем, у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції та стягнення судових витрат у справі №910/15334/25 в розмірі 60 000,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПРОПЕРТІЗ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15334/25. Розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Вказану ухвалу направлено учасникам справи до їх електронних кабінетів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ст. 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Так, при поданні апеляційної скарги відповідачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в суді апеляційної інстанції в сумі складає 30 000,00 грн.

Частина 8 статті 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що постанова апеляційного суду у справі №910/15334/25 була ухвалена 28.05.2026, заява про прийняття додаткової постанови подана 29.05.2026, а тому докази, які підтверджують розмір судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції були подані у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 60 000,00 грн відповідачем подано копії: акта №1 про виконання робіт (надання послуг) від 29.05.2026; детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Адвокатського об`єднання «ІНТЕРАКЦІО», необхідних для надання правової допомоги у справі № 910/15334/25; договору № 293-АО/2026 про надання професійної правничої допомоги від 26.03.2026; додатку № 1 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 293-АО/2026 від 26.03.2026; ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 2169049 від 02.04.2026; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4132/10 від 22.10.2009.

За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ст. 1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПРОПЕРТІЗ» (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ІНТЕРАКЦІО» (далі - Адвокатське об`єднання) укладено Договір №293-АО/2026 про надання професійної правничої допомоги від 26.03.2026 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати правову допомогу Клієнту на підставах, в порядку і обсязі, визначеному у Договорі за погодженням сторін, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити її у встановленому цим Договором порядку.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що правова допомога, що надається на підставі цього Договору, може мати одноразовий чи систематичний характер і складається з комплексу дій чи самостійних операцій, необхідних і достатніх для досягнення мети поставленої Клієнтом.

Умовами пункту 1.3. Договору передбачено, що види, характер, обсяг, порядок надання і строки надання правової допомоги визначаються сторонами в умовах даного Договору.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що розрахунки Клієнта з Адвокатським об`єднанням здійснюються в національній валюті України.

Пунтом 4.2. Договору визначено, що розмір винагороди Адвокатського об`єднання може встановлюватися в розмірі щомісячного абонентського обслуговування, в іншому випадку винагорода за надані послуги встановлюється виходячи з обсягу фактично наданих послуг. Вартість послуг визначається згідно з розцінками на послуги, вказані у додатку, що є невід`ємною частиною цього Договору, та встановлюється сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що при належному виконанні умов цього Договору, сторони підписують Акт про виконання робіт (надання послуг). Указаний Акт підписується сторонами після виконання робіт (надання послуг), що випливають з цього Договору, і є підставою для перерахунку винагороди Адвокатському об`єднанню, яка є платою за виконані роботи (надані послуги).

Також, з матеріалів справи вбачається, що Клієнтом та Адвокатським об`єднанням підписано Додаток № 1 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 293-АО/2026 від 26.03.2026, який визначає тарифи за послуги з надання професійної правничої допомоги.

29.05.2026 на виконання умов Договору, сторонами було підписано Акт №1 про виконання робіт (надання послуг) до Договору про надання правової допомоги від 26.03.2026 № 293-АО/2026 (далі - Акт), відповідно до якого адвокатом Адвокатського об`єднання «ІНТЕРАКЦІО» надано Клієнту послуги з правової допомоги, що підлягають відшкодуванню Клієнтом.

Пунтом 1.2. Акту визначено, що стадія процесу, на якій надано правову допомогу є провадження в суді апеляційної інстанції - Північному апеляційному господарському суді, у справі № 910/15334/25.

Разом з тим, пунктом 1.2. Акту визначено наданий перелік послуг з правової допомоги:

- аналіз документів, судової практики та підготовка правової позиції щодо способу захисту (вартість послуги - 5 000,00 грн);

- складання і подання до суду апеляційної скарги (вартість послуги - 25 000,00 грн);

- складання і подання до суду заяви про застосування строків позовної давності (вартість послуги - 15 000,00 грн);

- участь адвоката в судових засіданнях (3 судові засідання) (вартість послуги - 15 000,00 грн).

Пунктом 2. Акту передбачено, що підписанням цього Акта сторони підтверджують факт надання даних послуг відповідно до положень Договору, що є підставою для перерахунку Клієнтом винагороди Адвокатському об`єднанню «ІНТЕРАКЦІО».

Пуктом 3. Акту встановлено, що сторони зауважень та скарг одна до одної стосовно надання послуг з правової допомоги не мають.

Положення ст. 60 ГПК України передбачають, що повноваження адвоката як представника підтверджуються як довіреністю, так і ордером.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПРОПЕРТІЗ» у справі № 910/15334/25 здійснював адвокат Ткаченко Володимир Михайлович, який діяв на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №2169049 від 02.04.2026, виданого Адвокатським об`єднанням «ІНТЕРАКЦІО».

Вищенаведені документи у сукупності підтверджують факт понесення відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу у справі на зазначену ним суму 60 000,00 грн, які визначені у фіксованій формі.

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до приписів пункту 3 частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі N 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам, поданим стороною із застосуванням критеріїв, визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, відповідач визначив розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 60 000,00 грн та як вбачається з наданих документів, розмір витрат на правничу допомогу погоджено між відповідачем та його Адвокатським об`єднанням у фіксованій формі.

Оскільки апеляційним господарським судом було частково задоволено апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 у справі № 910/15334/25 та частково задоволено позов, судові витрати мають бути покладені на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в даному випадку на користь відповідача - 55,47 %.

Таким чином, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати на правову допомогу, які не можуть перевищувати суму коштів у розмірі 33 282,00 грн (60 000,00 грн х 55,47 %).

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені відповідачем в Акті №1 від 29.05.2026 витрати на правову допомогу є завищеними, з огляду на наступне.

Колегія суддів враховує, що відповідачем окремо визначено вартість послуг з аналізу документів, судової практики, підготовки правової позиції щодо способу захисту та складання і подання до суду апеляційної скарги.

Водночас зазначені види робіт є взаємопов`язаними та за своїм змістом охоплюють єдиний процес підготовки апеляційної скарги, оскільки аналіз документів та судової практики здійснюється саме з метою формування і обгрунтування правової позиції, яка викладена в апеляційній скарзі.

Отже, повторне включення до адвокатських витрат вартості окремого аналізу документів та судової практики поряд із вартістю складання і подання апеляційної скарги фактично призводить до подвійного врахування витрат на виконання однієї за змістом роботи, а тому, колегія суддів дійшла висновку, що надана послуга щодо аналізу документів, судової практики та підготовка правової позиції щодо способу захисту не підлягає окремому відшкодуванню.

Також, оцінюючи заявлені до вішкодування витрати на професійну правничу допомогу за участь адвоката у 3 (трьох) судових засіданнях, колегія суддів також враховує фактичний зміст та тривалість таких процесуальних дій.

Зокрема, останнє судове засідання (28.05.2026) у справі фактично полягало у проголошенні повного тексту постанови суду апеляційної інстанції та не передбачало розгляду нових доводів, подання додаткових доказів, надання пояснень чи здійснення інших процесуальних дій представником сторони, а отже, за таких обставин включення до витрат на професійну правничу допомогу повної вартості участі адвоката в такому судовому засіданні є неспівмірним із фактичним обсягом наданої правничої допомоги та характером здійснених процесуальних дій.

Разом з тим, колегія суддів вважає завищеною заявлену до відшкодування вартість послуги з складання і подання до суду заяви про застосування строків позовної давності, оскільки підготовка та подання такої заяви не вимагали від представника відповідача здійснення значного додаткового правового аналізу, дослідження нових обставин справи чи формування самостійної правової позиції.

Отже, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що заявлений відповідачем розмір витрат є необґрунтованим та неспівмірним з реальними витратами, а тому, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, тривалість та кількість судових засідань, в яких брав участь адвокат, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат відповідача в сумі 18 305,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПРОПЕРТІЗ» про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/15334/25 задовольнити частково.

2. Судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПРОПЕРТІЗ» в сумі 18 305,00 грн покласти на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».

3. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (площа Івана Франка, буд. 5, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код - 40538421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПРОПЕРТІЗ» (01004, місто Київ, вулиця Червоноармійська (Велика Васильківська), будинок 9/2, ідентифікаційний код - 35575545) 18 305 (вісімнадцять тисяч триста п`ять) грн 00 коп витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

4. В задоволенні решти вимог зазначеної заяви відмовити.

5. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови у справі №910/15334/25 доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/15334/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко