Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №644/2986/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 644/2986/26

Провадження № 2-а/644/54/26

31.07.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Ізмайлова І.К.,

за участю секретаря – Книшенко Я.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу № 644/2986/26, 2-а/644/54/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову № 560-ІП від 19.03.2026 у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позову зазначив, що 19.03.2026 тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову № R404540 від 19.03.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладення штрафу у розмірі 17000,00 грн. З зазначеною постановою не погоджується, оскільки з військової служби його було звільнено у запас за підпунктом (б) (за станом здоров`я), виключено зі списків особового складу військової частини, 29.11.2023 ним отримано статус особи з інвалідністю внаслідок війни і у відведений законом строк уточнено свої облікові дані, що підтверджується відомостями з Резерв ІD. У березні 2026, через застосунок Резерв ІD дізнався про те, що перебуває в розшуку і 06.03.2026 при прибутті до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою вирішення спірних питань, відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на нього було складено протокол № 560-1 від 06.03.2026 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, у зв`язку з неявкою його до ІНФОРМАЦІЯ_2 15.01.2026 о 09.00 год. для уточнення даних. Вважає безпідставною мету його виклику, оскільки вся інформація про надані особам відстрочки (із зазначенням періоду дії відстрочки та строку її дії) вноситься уповноваженими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і до того ж повістка про його виклик не містить чіткої та конкретизованої мети явки, а використання загального та невизначеного формулювання «для уточнення даних» не дозволяє встановити конкретне правове призначення (мету) виклику та, відповідно, не створює обов`язку особи з`являтися за такою повісткою.

Вважає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, тому просить суд постанову у справі про адміністративне правопорушення № R404540 від 19.03.2026 скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухвалою суду від 17.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник – адвокат Кузьменко О.В. надав заяву про розгляд справи в його відсутність та у відсутність позивача, позовні вимоги підтримав.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не прибув, просив провести розгляд справи без його участі. У поданому на позовну заяву відзиві просив суд позов залишити без задоволення.

Свої заперечення мотивував тим, що визнання військовозобов`язаного тимчасово непридатним не означає автоматичне виключення його з військового обліку та автоматично не звільняє особу від обов`язку виконувати правила військового обліку. Відмітки про виключення з військового обліку відображаються у військово обліковому документі на бланку та у військово-обліковому документі в електронній формі. Допоки особа не виключена з військового обліку, вона продовжує перебувати на ньому, тобто залишається військовозобов`язаною та має виконувати правила військового обліку. Обов`язок щодо уточнення облікових даних військовозобов`язаними в умовах дії воєнного стану та триваючої мобілізації спрямований на актуалізацію наявної у суб`єкта владних повноважень інформації, зокрема щодо фактичної адреси проживання військовозобов`язаного, номерів засобів зв`язку, адрес електронної пошти та інших персональних даних, необхідних для військового обліку, у тому числі наявності підстав для відстрочки, інвалідності тощо. 21.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 військовозобов`язаному ОСОБА_1 за задекларованим місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення (поштове відправлення № R067063890062) направлена повістка № 6103939 про необхідність з`явитися 15.01.2026 о 09:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Повістка № НОМЕР_1 , повернута до ІНФОРМАЦІЯ_2 29.12.2026 у зв`язку з відсутністю адресата ОСОБА_1 за вказаною адресою, що підтверджується відповідною довідкою АТ «Укрпошта». Отже, ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на 15.01.2026 о 09:00 год., однак у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився, про поважні причини неприбуття не повідомив, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вважає, що постанова від 19.03.2026 № 560-ІП щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України прийнята на підставі норм діючого законодавства, у зв`язку з чим скасуванню не підлягає.

У поданій відповіді на відзив представником позивача зазначено, що 20.03.2026 через додаток Резерв+, згідно даних Резерв ІD позивачу стало відомо, що 19.03.2026 тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову № R404540 від 19.03.2026 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 17000 грн. У вказаній постанові відображено інформацію про надходження заяви (особисто в паперовій формі) 10.03.2026 від ОСОБА_1 про те, що він не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. При цьому, разом з відзивом на позовну заяву відповідачем надано до суду копію постанови № 560-ІП від 19.03.2026 по справі про адміністративне правопорушення, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень. Вказана постанова, окрім різниці в номері, суттєво суперечить постанові № R404540 від 19.03.2026 про накладення на позивача штрафу, оскільки не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Вважає, що постанова № 560-ІП від 19.03.2026 по справі про адміністративне правопорушення, винесена тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 є підробленою, оскільки містить неправдиві відомості. Вважає, що позивач у правомірний спосіб через застосунок Резерв+ отримав постанову № R404540 від 19.03.2026 про накладення на нього адміністративного стягнення штрафу у сумі 17000 грн.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 06.03.2026 відносно ОСОБА_1 відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 молодшим сержантом ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 560-1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, через те, що 15.01.2026 о 06:00 год. ОСОБА_1 , оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних, у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_6 не з`явився, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

19.03.2026 відносно ОСОБА_1 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 складено постанову № 560-1П по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

У постанові вказано, що 21.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 військовозобов?язаному ОСОБА_1 поштовим зв?язком АТ «Укрпошта» була направлена повістка № 6103939, яка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів за місцем його реєстрації (проживання), а саме: АДРЕСА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 15.01.2026 о 09.00 год для уточнення даних, а саме: відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, які відносяться до персональних даних призовника, військовозобов?язаного та резервіста, згідно п.34, ст.7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов?язаних та резервістів».

Вищезазначена повістка № 6103939 була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв?язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою.

Таким чином, ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на 15.01.2026 о 09.00 год, однак у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з?явився, про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив абз. 8, ч.3, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Разом із цим, з позовною заявою суду надано примірник постанови тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № R404540 від 19.03.2026, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до змісту вказаної постанови ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Отже, зазначена постанова R404540 від 19.03.2026 та постанова № 560-1П від 19.03.2026, на думку суду, є однією і тією ж постановою, виготовленою як в письмовому варіанті, так і в електронному, у зв`язку з чим при розгляді цієї справи суд не надає оцінки вказаним постановам як таким, що складені за різними фактами.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).

Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістка керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до частини першої пункту 2 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Положеннями статті 235 КУпАП встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статей 7,8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Положеннями статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у спірному випадку полягає у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, це правопорушення є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.

З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2025 повістку про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 годину 15.01.2026 для уточнення даних було направлено рекомендованим листом за адресою ( АДРЕСА_3 ).

Відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560:«Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».

Змінами, внесеними постановою уряду від 8 жовтня 2024р. №1147до Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.

У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Як вбачається з матеріалів справи, судова повістка позивачу вручена не була та повернута із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Разом з тим, докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи відсутні.

Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Суд зазначає, що неявка без поважних причин особи за повісткою про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки дійсно є порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У відповідності до наведених вище норм права, день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання, є днем належного підтвердження оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу.

Однак, виходячи зі змісту примітки до статті 210 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та складення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 210 чи ст. 210-1 КУпАП, посадова особа органу ТЦК та СП, яка розглядає справу та складає постанову, має встановити які саме дані щодо військовозобов`язаного не вдалося уточнити внаслідок неявки особи та чи могли бути отримані ці дані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 15.01.2026 з метою уточнення даних. При цьому, згідно з даними застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, має звання матрос, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , номер в реєстрі Оберіг: 280720211455995600003, дата ВЛК 16.08.2023, постанова ВЛК: тимчасово непридатний, група інвалідності: інвалід третьої групи до 01.02.2028, тип відстрочки: п. 2 ч. 1 ст. 23, відстрочка до завершення мобілізації, дані уточнено вчасно 21.06.2024.

Суд зауважує, що вищенаведені дані щодо інвалідності позивача та наявності у нього підстав для відстрочки могли бути уточнені працівниками ТЦК та СП шляхом самостійного доступу електронного реєстру, що прямо передбачено пунктом 13 Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 121 зі змінами та доповненнями.

Крім того, позивачем самостійно уточнено дані ще 21.06.2024, з яких вбачається, що він має третю групу інвалідності та підстави для відстрочки до завершення мобілізації. За таких обставин, відповідач не надав до суду достатніх доказів того, що у діях позивача був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5 вже мав у своєму розпорядженні документи, що підтверджували наявність у позивача підстав для відстрочки.

Крім того, ст. 255 КУпАП, яка містить перелік осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення не містить норм, які б визначали уповноважених суб`єктів на складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП.

Наказ МОУ «Про затвердження Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» від 01.01.2024 № 3 містить положення про те, що уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Тобто, працівник ТЦК та СП може складати протокол про адміністративне правопорушення лише за наявності наказу керівника відповідного ТЦК та СП, яким його уповноважено на складання протоколу.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідальний виконавець адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_6 молодший сержант Сокол С.Г. уповноважений наказом керівника ОСОБА_4 складати протокол про адміністративне правопорушення суду надано не було.

У статті 235 КУпАП міститься положення про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

За змістом статті 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також те, що відповідач не вжив належних заходів задля отримання персональних даних ОСОБА_1 від органів публічної влади, перелік яких визначений Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

Разом із тим, суд приходить до висновку, що постанова № R404540 від 19.03.2026 складена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 про накладання штрафу на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і постанова № 560-ІП від 19.03.2026 винесена тією ж посадовою особою, що і постанова № R404540 від 19.03.2026, які хоча і містять розбіжності в мотивувальній частині, однак є однією і тією ж постановою з зазначенням різних номерів через особливості електронної реєстрації Резерв + та «Оберіг», а також у зв`язку із можливими неточностями при внесенні операторами ТЦК інформації і через можливі технічні збої синхронізації бази « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню йому за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.

Частиною 1 статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відтак, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 532,48 грн.

Керуючись ст.ст. 6-9, 77, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 262, 286, 295 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову № R404540 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 19.03.2026, складену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 в електронному вигляді, а також постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_2 № 560-1П від 19.03.2026, складену в паперовому вигляді, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 532,48 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 31 липня 2026.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя І.К. Ізмайлов