Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №639/6230/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа № 639/6230/26

Провадження № 3/639/1139/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Харків

Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Кісь Д.П., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173 -2 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №160965 від 08.07.2026, 09.06.2026 о 21:00, ОСОБА_1 перебувала за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , та вчинила домашнє насильство відносно свого чоловіка ОСОБА_2 економічного характеру, а саме: умисно позбавила останнього каблучки, яка належить йому, та на яку останній має передбачене законом право, чим завдано шкоди психологічному здоров`ю потерпілого.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що 09.06.2026 її чоловік ОСОБА_2 прийшов додому у стані алкогольного сп`яніння, на фоні чого між ними виник конфлікт. Під час конфлікту вона забрала обручальну каблучку у ОСОБА_2 , через що той викликав працівників поліції.

При вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд виходить із такого.

Згідно диспозиції ст. 173-2 КУпАП склад адміністративного правопорушення визначається у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.01.2018 року №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктами 4, 14, 15, 17 частини 1 статті 1 Закону№2229-VIII наведено визначення економічного, психологіного, сексуального та фізичного насильства.

Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Суд зазначає, що для того щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов`язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперерахованих ознак.

В заяві та письмових поясненнях ОСОБА_2 посилався на те, що 09.06.2026, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , приблизно о 21-00 між ним та його жінкою ОСОБА_1 виник конфлікт, вона потайки забрала в нього обручальну каблучку коли він перебував у стані алкогольного сп`яніння, та не повертала його.

Тобто у своїх письмових поясненнях сам ОСОБА_2 визнає, що на час подій 09.06.2026 перебував у стані алкогольного сп`яніння, між ним та його дружиною ОСОБА_1 відбувся конфлікт, в ході якого остання потайки забрала його обручальну каблучку.

Наведені письмові пояснення ОСОБА_2 підтверджуються і поясненнямиОСОБА_1 .

За наведених фактичних даних встановлено, що 09.06.2026 між ОСОБА_1 її чоловіком ОСОБА_2 виник конфлікт через перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, в ході якого ОСОБА_1 потайки від чоловіка забрала його обручальну каблучку та не повертала.

Аналізуючи наведені обставин, суд дійшов висновку відсутності домашнього насильства з боку ОСОБА_1 відносно її чоловіка, адже:

-спосіб вилучення каблучки (таємний) свідчить про відсутність психологічного тиску або застосування фізичної сили, тобто у даному випадку відсутній сам акт насильства;

-відсутнє значна перевага сил ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 або економічна залежність останнього перед ОСОБА_1 або інші обставини, які б унеможливлювали самозахист;

-події відбувались в умовах конфлікту через перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 потайки від ОСОБА_2 забрала каблучку під час сварки тимчасово як емоційний жест без наміру привласнити її;

- відсутні фактичні дані, які б свідчили про завдання шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів, на підтвердження поза розумним сумнівом наявності об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (домашнього насильства економічного характеру), в діях ОСОБА_1 по відношенню до її чоловіка ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.245, 247, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.П. Кісь