Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №638/10709/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/10709/26

Провадження № 1-кп/638/1733/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221070000028 від 07.01.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ізюм Харківської області, одруженого, який має малолітнього сина ОСОБА_6 , 2020 р.н., працює кур`єром у ТОВ «Нова пошта», раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 на початку грудня 2025 року (більш точного часу та дати в ході слідства не встановлено), перебуваючи у лісі поблизу м. Ізюм Харківської області, на покинутих позиціях військовослужбовців РФ знайшов корпуси ручних осколкових гранат Ф-1 у кількості 11 штук, набої калібром 7.62?5 4R у кількості 476 штук, набої калібром 5.45?39 АК у кількості 194 штук, набої калібром 9x19 Lugger у кількості 13 штук, підривачі типу «УД3» до ручних гранат РГО та РГН у кількості 4 штук. Надалі, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння, зберігання боєприпасів, вибухових пристроїв та вибухової речовини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій переніс вказані предмети за місцем проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та зберігав не маючи передбаченого та установленого чинним законодавством дозволу, всупереч вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N? 576 від 12.10.1992 (зі змінами та доповненнями) та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України N? 622 від 21.08.1998 (зі змінами та доповненнями), умисно здійснив незаконне придбання, носіння та зберігання корпусів ручних осколкових гранат Ф-1 у кількості 11 штук, підривачі типу «УДЗ» до ручних гранат РГО та РГН у кількості 4 штук, набої калібром 7.62 мм у кількості 476 штук, набої калібром 5.45 мм у кількості 194 штук, набої калібром 9 мм у кількості 13 штук, для власних потреб без мети збуту.

Співробітниками Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області 20 лютого 2026 року в період часу з 07 години 27 хвилини до 11 години 40 хвилин під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 16.02.2026, в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено:

- корпуси ручних осколкових гранат Ф-1 у кількості 11 штук, які згідно висновку експерта N? КCE-19/121-26/5289 від 05 березня 2026 року, до категорії вибухових пристроїв (боєприпасів) не відносяться, є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини. Наявність вибухової речовини – тротил у корпусах ручних осколкових гранат Ф-1 становить 50-56 г;

- набої калібром 7.62 мм у кількості 476 штук, який згідно висновку експерта N? CE-19/121-26/5281 - БЛ від 12 березня 2026 року, є бойовими гвинтівковими патронами калібру 7,62х54R, що призначені для стрільби з гвинтівок системи Мосіна та іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (гвинтівки, карабіни, кулемети);

- набої калібром 5.45 мм у кількості 194 штук, які згідно висновку експерта N? CE-19/121-26/5281 - БЛ від 12 березня 2026 року, є бойовими проміжними патронами калібру 5.45х39 АК, що призначені для здійснення пострілів зі зброї системи Калашникова, а також з іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (автомати, кулемети).

- набої калібром 9 мм у кількості 13 штук, які згідно висновку експерта N? CE-19/121-26/5281 - БЛ від 12 березня 2026 року, є пістолетними патронами калібру 9x19 Lugger з бронебійною кулею («7H21»), що призначені для здійснення пострілів зі зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (пістолети, пістолети- кулемети тощо);

- підривачі типу «УДЗ» до ручних гранат РГО та РГН у кількості 2 штук, які згідно висновку експерта N? CE-19/121-26/5287 - ВТХ від 12 березня 2026 року, є двома підривачами УДЗ до ручних гранат та є вибуховими пристроями;

- підривачі типу «УДЗ» до ручних гранат РГО та РГН у кількості 2 штук, які були у подальшому знищені під час контрольованого підриву та які згідно висновку експерта N? CE-19/121-26/5286 - ВТ від 12 березня 2026 року, являлись двома підривачами (запалами УДЗ до ручних гранат РГО, РГН) та відносились до категорії вибухових пристроїв.

За результатами судового розгляду кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, судом вказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння, зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв, вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений свою вину у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, підтвердив правильність викладених в обвинувальному акті обставин та пояснив про обставини злочину так, як це викладено вище. Крім цього зазначив, що до повномасштабного вторгнення РФ в Україну він працював меблярем, після роботи не стало, не вистачало коштів, через що став ходити в ліс, збирав гриби. Також у лісі знаходив у в бліндажах ящики з-під зброї, знімав з них метал, який здавав. Інколи знаходив патрони, пусті (згорілі) гранати, артилерійські снаряди 152 мм. Боєприпаси ОСОБА_4 віддавав військовослужбовцям ЗСУ або просто повідомляв їм про свої знахідки, а ті самостійно приїжджали та забирали боєприпаси. Військові інколи давали йому консерви, у якості подяки за боєприпаси. Іржаві патрони розбирав, виймав з них кулі, робив сувеніри. Про артилерійські снаряди повідомляв працівникам МНС та вони їх знищували. Боєприпаси, які у нього вилучила вдома поліція, він не встиг передати військовим або вони їм були не потрібні. Продавати знайдені патрони та інші предмети він не збирався.

Показання ОСОБА_4 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи визнання обвинуваченим своєї вини, неоспорення ним фактичних обставин справи, суд зі згоди учасників судового розгляду, прийняв рішення не досліджувати всі докази щодо обставин скоєння вказаних вище кримінальних правопорушень та розглянув справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу. Наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам судового провадження роз`яснено.

За результатами розгляду кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).

Питання призначення кримінального покарання повинно вирішуватися з урахуванням мети покарання (постанова Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22).

Прокурор вважав необхідним призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 5 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов`язків згідно ст. 76 КК України.

Захисник та обвинувачений просили призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він є одруженим, має малолітнього сина ОСОБА_6 , 2020 р.н., працює кур`єром у ТОВ «Нова пошта», раніше не судимий, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , військову службу не проходив, за висновком ВЛК від 03.06.2025 визнаний придатним до військової служби, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку та під динамічним спостереженням у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Згідно довідки КНП ІМР «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» від 05.03.2026, ОСОБА_4 14.05.2025, 21.05.2025, 22.05.2025 звертався лікаря невропатолога вказаного медзакладу з діагнозом Дорсалгія. Відповідно до висновку ЛКК КНП «ЦПМСД м. Ізюм» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 має діагноз: Затримка психомовленного розвитку, висновок комісії: дитина потребує домашнього догляду.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , в силу ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та наявність на його утриманні малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має діагноз: затримка психомовленного розвитку та потребує домашнього догляду.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, з урахуванням положень ст. 337 КПК України, не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому в межах санкції кримінального закону, яким передбачена відповідальність за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, характер суспільної небезпечності діяння, конкретні обставини по справі, кількість боєприпасів, вибухових пристроїв, вибухової речовини, які обвинувачений незаконно придбав, носив та зберігав, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність таких, що його обтяжують.

Також судом враховуються положення ч. 2,3 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що у даному кримінальному провадженні наявні обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: щире каяття ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та наявність на його утриманні малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має діагноз: затримка психомовленного розвитку та потребує домашнього догляду, у зв`язку з чим, після дослідження даних про особу обвинуваченого, дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 положень ч. 1 ст. 69 КК України та призначення йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті обвинувачення.

З урахуванням вказаного, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі встановленої в санкції статті обвинувачення згідно із положеннями ч. 1 ст. 69 КК України з його реальним відбуванням, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так й іншими особами, відповідатиме засадам гуманізму, буде домірним характеру вчинених діянь та їх наслідкам і забезпечить досягнення справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Підстав для застосування положень ст. 75 КК України суд не вбачає, звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання не буде сприяти належному виконанню завдань кримінального провадження та цілей покарання, а саме: захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень, виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення Харківським НДЕКЦ МВС України вибухо-технічної експертизи N? КCE-19/121-26/5289 від 05 березня 2026 року, в розмірі 7131,20 гривень; судової експертизи зброї N? CE-19/121-26/5281 - БЛ від 12 березня 2026 року, в розмірі 1782,80 гривень; судової вибухо-технічної експертизи N? CE-19/121-26/5287 - ВТХ від 03 березня 2026, в розмірі 7131,20 гривень; судової вибухо-технічної експертизи N? CE-19/121-26/5286 - ВТХ від 12 березня 2026, в розмірі 7131,20 гривень; судової вибухо-технічної експертизи N? CE-19/121-26/5285 - ВТХ від 13 березня 2026, в розмірі 7131,20 гривень, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Доля речових доказів вирішується судом у відповідності до ст. 100 КПК України.

З урахуванням клопотання прокурора про передачу бойових припасів, вибухових пристроїв, вибухових речовин на забезпечення потреб Збройних Сил України в умовах воєнного стану, збройної агресії та проведення бойових дій на території України, необхідності забезпечення потреб Сил оборони України, суд відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року №186-р «Про передачу майна для потреб Збройних Сил», вважає необхідним передати боєприпаси, вибухові пристрої, вибухові речовини для забезпечення потреб Збройних Сил України.

З метою забезпечення кримінального провадження, до набрання вироком законної сили, суд вважає за необхідне обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 368-371, 373-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його затримання в порядку виконання вироку суду.

До набрання вироком законної сили обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на нього обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до суду;

не відлучатися з Харківської області без дозволу суду;

повідомляти про зміну свого місця проживання, роботи.

Процесуальні витрати за проведення Харківським НДЕКЦ МВС України

судової вибухо-технічної експертизи N? КCE-19/121-26/5289 від 05 березня 2026 року, в розмірі 7131,20 гривень;

судової експертизи зброї N? CE-19/121-26/5281 - БЛ від 12 березня 2026 року, в розмірі 1782,80 гривень;

судової вибухо-технічної експертизи N? CE-19/121-26/5287 - ВТХ від 03 березня 2026, в розмірі 7131,20 гривень;

судової вибухо-технічної експертизи N? CE-19/121-26/5286 - ВТХ від 12 березня 2026, в розмірі 7131,20 гривень;

судової вибухо-технічної експертизи N? CE-19/121-26/5285 - ВТХ від 13 березня 2026, в розмірі 7131,20 гривень,

у загальному розмірі 30307 (тридцять тисяч триста сім) гривень 60 коп. стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази:

набої калібром 7.62 мм у кількості 476 штук, набої калібром 5.45 мм у кількості 194 штук, набої калібром 9 мм у кількості 13 штук, з яких 36 у виді гільз, які поміщені до сейф-пакету Експертної служби N?6417759 та знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області;

підривачі типу «УДЗ» до ручних гранат РГО та РГН у кількості 2 штук, корпуси ручних осколкових гранат Ф-1 у кількості 11 штук, які зберігаються у військовій частині НОМЕР_1 ,

передати для потреб Збройних Сил України.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1