Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №193/950/26 — Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/950/26

Провадження № 3/193/289/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

30 липня 2026 року сел. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кащук Д.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 950583, 14.06.2026 о 11:00 години гр. ОСОБА_2 , перебуваючи в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно свого співмешканця ОСОБА_3 , а саме ображала нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, чим було завдано шкоду його фізичному здоров`ю.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , у судовому засіданні вину не визнала. Пояснила, що в неї зі співмешканцем виник дрібний побутовий конфлікт, внаслідок якого вони почали голосно з`ясовувати стосунки та швидко припинили клнфлікт, внаслідок чого не було завдавано її співмешканцю ОСОБА_3 шкоду фізичному та психологічному здоров`ю.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання з`явився, надав на розгляд суду заяву, згідно якої просить суд закрити провадження у даній справі, так як йому не було завдано будь-якої шкоди фізичного чи психологічного характеру, це був дрібний побутовий конфлікт, який себе одразу вичерпав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД 950583, 14.06.2026 о 11:00 години гр. ОСОБА_2 , перебуваючи в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно свого співмешканця ОСОБА_3 , а саме ображала нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, чим було завдано шкоду його фізичному здоров`ю.

Так, на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення додано копію протоколу прийняття заяви, копії письмових пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , наданих поліцейському, терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Даючи аналіз зазначеним доказам, суд виходить з наступного.

Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язку збирати докази винуватості чи невинуватості особи (ст. 129 ч.3 п.4).

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Диспозиція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство, це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 14 частини 1 статті 1 цього ж Закону).

Згідно Методичних рекомендацій «Запобігання та протидія насильству», проявами психологічного насильства є: ігнорування почуттів особи; образа переконань, що мають цінність для особи, її віросповідання, національної, расової приналежності або походження, соціального статусу; переслідування, залякування; погрози вбити чи скалічити (у тому числі дітей); підбурювання до самогубства; примус до протизаконних дій; погрози відібрати дітей; приниження особистості; постійна критика та насмішки; безпідставні звинувачення та формування почуття провини; обмеження у самореалізації, навчанні, роботі; обмеження у контактах із близькими та друзями, у виборі кола спілкування; примушування спостерігати за насильством над іншими людьми чи тваринами, тощо.

Важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність повторюваності в часі інцидентів множинних видів насильства; системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт (лат. conflictus зіткнення, сутичка) зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони.

З матеріалів справи вбачається, що між співмешканцями виникла суперечка, взаємний конфлікт, в ході якої вони між собою сперечалися з приводу побутових проблем

Отже, суддею встановлено, що між особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілим виник конфлікт.

Водночас, згідно з вимогами Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство передбачає систематичне вчинення дій фізичного, психологічного або іншого характеру, що спричиняють шкоду фізичному або психічному здоров`ю постраждалої особи.

Наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому та/чи побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій у певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства.

Таким чином, суддя, дослідивши та оцінивши матеріали справи, у відповідності до норм ст. 250 КУпАП, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки дії, які їй інкриміновані, не містять ознак та проявів домашнього насильства у формі фізичного та психологічного насильства в розумінні ч.1,3 ст.173-2 КУпАП, а є побутовим конфліктом, під час якого його учасники висловлювали взаємні образи та порожні погрози, що також підтверджено сторонами і в судовому засіданні.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП).

Керуючись ч. 1 ст. 173-2 ст.ст. 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 (десяти) днів з моменту винесення постанови.

Суддя Д.А.Кащук