Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №201/10813/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/10813/26

Провадження № 1-кп/201/975/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд м. Дніпра у складі: судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026042130000591 від 07.05.2026 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має неповну середню освіту, одружений, не працює, на утриманні перебуває малолітня дитина ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

1.Обставини, які встановлені судом

02.05.2026 близько 22:30 годин ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Севастопольська 1/31, де у приміщенні салону краси помітив генератор Matari 4200, зарядну станцію Oukitel 2400 з документами, кофе-машина saeco royal professional, роутер TP-link чорного кольору, пристрій для паління Iqos та мобільний телефон iPhone 8 plus IMEI НОМЕР_1 , та які він визначив об`єктами свого злочинного посягання, у зв`язку з чим, у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням в інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.

Перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, скориставшись тим, що в цей час на робочому місці відсутні працівники вищевказаного салону, реалізовуючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням в інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли б зашкодити його злочинним намірам та діям, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистих спонукань, шляхом злому решітки, проникнув до салону краси, розташованому у підвальному приміщенні, де взяв до рук: генератор Matari 4200 вартістю 35830 гривень, зарядну станцію Oukitel 2400 з документами вартістю 30573,75 гривень, кофе-машину saeco royal professional вартістю 5366,67 гривень, роутер TP-link чорного кольору вартістю 317,33 гривень, пристрій для паління Iqos вартістю 700 гривень, мобільний телефон iPhone 8 plus IMEI НОМЕР_1 вартістю 6366 гривень, після чого виніс вказані речі з приміщення салону краси та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду у розмірі 79153,75 гривень.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану.

2.Позиція обвинуваченого

ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та підтвердив його вчинення при викладених вище обставинах, щиро розкаявся у вчиненому, повідомив про добровільне повернення потерпілій всього викраденого майна, просив суд суворо не карати.

3.Позиція потерпілої

Потерпіла надала суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, претензій до ОСОБА_3 не має, покарання просила призначити на розсуд суду.

4. Докази, які досліджені судом

Прокурор надав усне клопотання про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини 3 ст. 349 КПК України, проти якого обвинувачений не заперечив.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності його позицій немає.

Сторонам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого і дослідив документи, які характеризують його особу та документи, які підтверджують процесуальні витрати.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

5.Висновок суду про винуватість обвинуваченого

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повністю та об`єктивно доведена.

Суд вважає, що умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, вірно.

6.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд

Загальні положення

Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений був осудним у розумінні ст. 19 КК України.

При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання

Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінив вчинений ним злочин, своєю поведінкою під час досудового розслідування та судового провадження прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки, що проявилось в осуді вчиненого, активному сприянні у розкритті злочину, поверненні потерпілій викраденого майна (а.п. 241).

Обставин, які, в силу до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, не встановлено.

Призначення покарання

Призначаючи покарання суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчиненого злочину, останній віднесено до категорії тяжкого злочину.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, стать та вік, неперебування на обліку у лікарів нарколога і психіатра, рівень культури та освіти, соціально-психологічні риси.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин його вчинення, даних про особу обвинуваченого, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Згідно ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Виходячи з усіх обставин справи, думки прокурора, який просив призначити покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, особи винного (який має неповну середню освіту, одружений, не працює, на утриманні перебувають одна малолітня дитина, має місце реєстрації і проживання, вчинив злочин вперше), наслідків його вчинення (викрадене майно повернуте потерпілій), відсутності претензій у потерпілої, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства, а тому вважає, що обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Призначаючи обвинуваченому зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для його виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

7.Вирішення цивільного позову

Цивільний позов не пред`явлено.

8.Вирішення питання про долю речових доказів

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.

9.Інші рішення, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Запобіжний захід обвинуваченому не застосовувався. Клопотань про його застосування не надходило, а тому враховуючи вимоги ст. ст. 131, 132, 177, 178 КПК України і призначене судом покарання, суд не вбачає підстав для його застосування.

Розмір витрат на залучення експертів при проведенні судових експертиз склав 20217,12 гривень по наступним експертизам:

- судова товарознавча експертиза № СЕ-19/104-26/19145-TB, розмір витрат на проведення якої становить 1925,44 гривень (а.п. 84);

- судова товарознавча експертиза № СЕ-19/104-26/19136-TB, розмір витрат на проведення якої становить 1925,44 гривень (а.п. 92);

- судова товарознавча експертиза № СЕ-19/104-26/19143-TB, розмір витрат на проведення якої становить 1925,44 гривень (а.п. 101);

- судова товарознавча експертиза № СЕ-19/104-26/19141-TB, розмір витрат на проведення якої становить 1925,44 гривень (а.п. 107);

- судова товарознавча експертиза № СЕ-19/104-26/19130-TB, розмір витрат на проведення якої становить 1925,44 гривень (а.п. 115);

- судова товарознавча експертиза № СЕ-19/104-26/19129-TB, розмір витрат на проведення якої склали становить 1925,44 гривень (а.п. 123);

- судова трасологічна експертиза № СЕ-19/104-26/23866-Д, розмір витрат на проведення якої становить 2888,16 гривень (а.п. 200);

- судова трасологічна експертиза № СЕ-19/104-26/23901-ТР, розмір витрат на проведення якої становить 5776,32 гривень (а.п. 215).

Вказані витрати на проведення експертних досліджень підлягають стягненню з засудженого.

Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до положень ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, а також періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в розмірі 20 217,12 гривень.

Запобіжний захід не застосовувався.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази відсутні.

Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд м. Дніпра протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1