Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №932/9571/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Провадження № 1-кп/932/1552/26

Справа № 932/9571/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра

у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні в залі суду в м.Дніпро кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під

№ 12026047150000183 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Дніпропетровської області, Синельниківського району, с. Іларіонове, громадянки України, яка має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово не працюючу, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

07.07.2026 року приблизно об 11 год. 00 хв., більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 перебувала поряд із будинком № 26 по вулиці Тополина у місті Дніпро, де на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків в останньої виник словесний конфлікт з раніше знайомим їй потерпілим ОСОБА_6 , в ході якого у ОСОБА_5 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_5 07.07.2026 приблизно об 11 год. 00 хв., більш точний час встановити не виявилось можливим, перебуваючи поряд із будинком № 26 по вулиці Тополина у місті Дніпро, стоячи в безпосередній близькості обличчям до потерпілого ОСОБА_6 , діючи умисно, протиправно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, нанесла один удар лівою рукою, стиснутою в кулак, в область обличчя, а саме в область правого ока потерпілого ОСОБА_6 .

Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_6 завдано тілесні ушкодження у вигляді одного садна обличчя справа, яке відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки відповідно до п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6.

Спричинені ОСОБА_5 тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 перебувають у прямому причинно - наслідковому зв`язку із наслідками, що настали.

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_5 , які виразились в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального проступку, кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.

Судом встановлено, що відповідно до положень ч.2 ст. 302 КПК України, обвинуваченій ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_7 прокурором роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_7 добровільно, надала згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною 2 ст. 302 КПК України та згодою з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Потерпілим ОСОБА_6 також подано заяву, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною 2 ст. 302 КПК України та згодою з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Враховуючи наведене, відповідно до положень ст. 382 КПК України, на підставі документів, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_5 своєї винуватості, розгляд даного обвинувального акту здійснюється у спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановленні органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками кримінального провадження, повністю знайшли своє підтвердження наданими письмовими доказами по матеріалам досудового розслідування:

-протоколом проведення слідчого експерименту від 11.07.2026, відповідно до якого, потерпілий ОСОБА_6 продемонстрував механізм спричинення йому тілесних ушкоджень ( том 1 а.с.20-24);

-висновком експерта №2498е від 14.07.2026, відповідно до якого, у ОСОБА_6 виявлено тілесне ушкодження: садно обличчя справа, що спричинено від дії не менш одного удару тупого твердого предмету, можливо кулаком нападника, в термін, на який вказує обстежений, тобто 07.07.2026 року.

Виявлене тілесне ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень, що має незначні скороминущі наслідки. На підставі: п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.

Механізм виникнення встановленого тілесного ушкодження відповідає механізму його спричинення, на який вказано в протоколі слідчого експерименту, проведеного 11.07.2026р., за участі потерпілого ОСОБА_6 .

Локалізація встановленого тілесного ушкодження виключає можливість його виникнення внаслідок самостійного падіння з висоти власного зросту на рівне тверде покриття (том 1 а.с.29-30);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.07.2026 року, відповідно до якого, свідок ОСОБА_8 продемонстрував механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ( том 1 а.с.31-33);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 20.07.2026 року, відповідно до якого, ОСОБА_5 продемонструвала механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ( том 1 а.с.54-56).

Таким чином, суд вважає, що надані докази отримані в передбаченому кримінально – процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а тому суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, провина обвинуваченого знайшла своє підтвердження й доведена повністю поза розумним сумнівом.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинувачену ОСОБА_5 винною у вчиненні вищезазначеного кримінального проступку, а її умисні дії, що виразилися в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до кримінального проступку, особу обвинуваченої, яка на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується добре.

Щире каяття, суд відносить до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 .

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведені обставини, характер вчиненого кримінального правопорушення, наслідки скоєного, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, а також її відношення до скоєного, суд вважає, щоОСОБА_5 необхідно призначити покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, що буде в даному випадку законним та справедливим, відповідатиме загальним засадам призначення покарання та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Призначити ОСОБА_10 покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Речові докази:

-диски (том 1 а.с.35, 58) – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Шевченківський районний суд міста Дніпра, протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1