Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №712/17336/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/17336/26

Провадження № 2-др/712/80/26

29 липня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Марцішевської О.М.

за участю секретаря судового засідання Безрукової Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси заяву представника адвоката Мельніченко Анастасії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду від 21 липня 2026 року позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_1 задоволені. Зменшено розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 22 травня 2023 року (справа № 712/6953/22) та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1\6 частини всіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дати набрання даним судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 46 104,00 грн.

22 липня 2026 року до суду надійшла заява адвоката Мельніченко Анастасії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №712/17336/26, в якій просить суд ухвалити у справі додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правничої допомоги під час розгляду даної справи в розмірі 30 000грн.

23 липня 2026 року адвокат Фурман В.О. в інтересах ОСОБА_2 скерувала до суду заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Обґрунтовує тим, що результат розгляду справи свідчить про відсутність сторони, яка повністю виграла спір. Кожна зі сторін досягла позитивного результату лише щодо частини заявлених вимог. При цьому заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу пов`язані з розглядом справи в цілому та здійсненням представництва одночасно як під час розгляду первісного позову, так і зустрічного позову.

За таких обставин покладення на Позивача всіх витрат на професійну правничу допомогу суперечило б принципу пропорційності, закріпленому у ст. 141 ЦПК України, та фактичним результатам розгляду справи.

Крім того, сам факт того, що Позивач не заявляв вимоги про компенсацію власних витрат на професійну правничу допомогу, не може бути підставою для покладення на нього всіх витрат іншої сторони. Відсутність заяви про відшкодування власних витрат не змінює результату розгляду спору.

Просить суд відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та залишити витрати за кожною зі сторін. Якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення заяви зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який заявлений до компенсації, визначивши суму, яка відповідає виключно роботі адвоката, пов`язаній із вимогами зустрічного позову, та принципам розумності, співмірності й пропорційності, передбаченим статтями 137 та 141 ЦПК України, враховуючи категорію справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

У відповідності до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17 (провадження № 61-7550св19) Верховний Суд наголосив, що «гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи».

У постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) Верховний Суд, аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, врахував, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.

Рішенням суду від 21 липня 2026 р. у справі № 712/17336/25 не вирішувалось питання щодо судових витрат на правничу допомогу сплачених позивачем, а тому з даного питання необхідно постановити додаткове рішення, що передбачено ст. 246, 270 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат,які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі N755/9215/15-ц вказала, що така вимога ч. 8 ст. 141 ЦПК застосовується і до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

У зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом попередній розмір судових витрат на правничу допомогу вказала в сумі 15 000 грн.

Установлено, що виконання адвокатом Мельніченко Анастасією договору про надання правничої допомоги здійснювалось для забезпечення ефективного здійснення процесуальних прав позивача.

На підтвердження розміру судових витрат на правничу допомогу в сумі 30 000 грн. на виконання вимог ст. 137 ЦПК України адвокатом подані: акт приймання-передачі наданих послуг від 10.06.2026 року до договору № б/н від 29.12.2025 року, платіжна інструкція № Р24А6008070089D7393 від 09.06.2026 року на суму 15 000,00 грн., квитанція ХАМ6-2РЕ2-ОЕ9М-КВ0К від 03.01.2026 року на суму 15 000,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, а саме: критерію реальності наданих адвокатських послуг, конкретних обставин справи, заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення, складності справи та обґрунтованості витрат, суд вважає, що з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 15 000 грн на відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 352-354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Доповнити рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

ГОЛОВУЮЧИЙ

Повний текст рішення складено 29 липня 2026 року.

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач за первісним позовом

відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач за первісним позовом,

позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).