Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №698/539/26 — Калинопільський районний суд Черкаської області

Справа № 698/539/26

Провадження № 2-др/698/2/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судових засідань – Триліс Я.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Кірюшин Артем Андрійович про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: старший державний виконавець Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткаченко Андрій Володимирович про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Калинопільського районного суду Черкаської області перебувала зазначена цивільна справа.

Заочним рішенням Калинопільського районного суду Черкаської області від 23.07.2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: старший державний виконавець Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткаченко Андрій Володимирович про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 66115 грн. 04 коп.. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп..

27.07.2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника позивачки ОСОБА_2 – адвоката Кірюшина А.А. про ухвалення додаткового рішення у справі щодо судових витрат, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн., посилаючись на те, що у позовній заяві позивач посилаючись на положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України просила стягнути з відповідача судові витрати та зазначила, що докази про витрати на професійну правничу допомогу будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

В судовове засідання позивачка та її представник не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.

Відповідач в судовому засіданні просив зменшити витрати на професійну правничу допомогу, оскільки справу розглянуто в спрощеному провадженні, а заявлена сума 9000 гривень є занадто непропорційною наданим послугам адвоката.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, заслухавши думку відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За змістом ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) Розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За правилом ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви представником позивачки було заявлено про розподіл судових витрат на правничу допомогу.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у вказаній справі від 12.09.2019 року.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги-це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок міститься постанові Верховного Суду від 02.09.2020 року у справі № 329/766/18.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 09.05.2026 року між АБ «Артема Кірюшина» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання правової допомоги.

У пунктах 5.2, 5.3 зазначеного договору сторони погодили, що оплата здійснюється замовником у формі визначеною усною домовленістю сторін. Вартість послуг за цим договором визначено в сумі 9000,00 грн..

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, заявником надано акт виконаних робіт від 25.07.2026 року по договору про надання правової допомоги, відповідно до якого АБ «Артема Кірюшина» надало ОСОБА_2 наступні адвокатські послуги: усну консультацію; підготовлено та направлено до суду позовної заяви. Вартість виконаних робіт складає 9000,00 грн.. Оплата виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 09.05.2026 року замовником проведена у готівковій формі в сумі 9000,00 грн..

Проаналізувавши акт виконаних робіт від 25.07.2026 року, суд вважає, що такий вид правових послуг, як надання усної консультації - не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання позовної заяви.

Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї цивільної справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані позивачу, не відповідають критерію «неминучості», охоплені за своєю суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу.

Отже, суд виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та заперечень відповідача вважає, що справедливою та реальною сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка може бути стягнута з відповідача на користь позивача є 3000,00 грн..

Враховуючи те, що при ухваленні рішення судом не було вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заява ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Кірюшин А.А., про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню, а тому понесені ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача у розмірі 3000,00 грн..

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Кірюшин Артем Андрійович про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду .

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко