Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №690/395/26 — Багачевський міський суд Черкаської області

Суд: Багачевський міський суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 30 липня 2026 р.

Справа: №690/395/26

Суддя: Линдюк В. С.

Справа № 690/395/26

Провадження № 3/690/108/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Багачеве

Суддя Багачевського міського суду Черкаської області Линдюк В.С., розглянувши матеріали справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , військовий квиток серії НОМЕР_1 , виданий 30.10.2007 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , інші відомості суду не відомі, за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Багачевського міського суду Черкаської області із Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області надійшли матеріали за фактом вчинення 17.05.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 17.05.2026 року серії ВАД № 475902 – ОСОБА_1 17.05.2026 року о 09 год. 30 хв., перебуваючи за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , умисно висловлював образи та нецензурну лайку в сторону своєї співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого була завдана шкода її психологічному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Судом вжито заходів до виклику ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судові засідання, що підтверджується матеріалами справи, однак вони в судові засідання неодноразово не з`явились, клопотань про відкладення розгляду справи за їх відсутності від їх імені до суду не надходило, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.08.2024 року мобілізовано на військову службу до Збройних Сил України.

Згідно змісту протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та письмових пояснень від 17.05.2026 року ОСОБА_2 повідомила, що 17.09.2026 року близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем їх спільного проживання: АДРЕСА_1 , почав ображати її нецензурною лайкою, погрожувати словесно, чим вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, матеріальної шкоди та тілесних ушкоджень не заподіяно, фізичне насильство не застосовувалось.

Відповідно до змісту письмових пояснень ОСОБА_1 17.05.2026 року близько 09 год. 30 хв. він перебував за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та під час розмови з його співмешканкою ОСОБА_3 виник словесний конфлікт під час якого вони ображали один одного нецензурними словами.

За змістом письмових пояснень ОСОБА_2 17.05.2026 року близько 09 год. 30 хв. в неї з її співмешканцем ОСОБА_1 за місцем їх постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виникла словесна сварка, яка переросла в погрози та образи, внаслідок чого вона викликала працівників поліції.

Всебічно, повно і об`єктивно дослідивши матеріали адміністративної справи, що мають доказове значення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом та правосвідомістю, вважаю, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 280 КУпАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, крім іншого, передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, зокрема вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного характеру внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За змістом п. 3) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашній насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, очевидним є те, що не кожна сварка чи словесний конфлікт між співмешканцями, що супроводжується нецензурною лайкою та взаємними образами, безумовно слід розцінювати як домашнє насильство, оскільки для домашнього насильства характерним є можливість настання наслідків у вигляді заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ судами, як і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, застосовується як джерело права, а саме у Рішенні від 21.07.2011 року в справі «Коробов проти України», вказано, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Водночас сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

За змістом висновку Верховного Суду, сформульованого в постанові від 22.06.2023 року в справі № 752/5417/19 факт складання поліцейським протоколу не вказує на фактичну вину особи в адміністративному правопорушенні. Протокол є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи. Протокол фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є рішенням, що створює правові наслідки і не змінює стан суб`єктивних прав особи, оскільки таким рішенням є постанова, яка приймається на підставі протоколу.

З огляду на вказане, враховуючи також сталі висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 27.06.2019 року в справі № 560/751/17, письмові пояснення ОСОБА_2 , яка не була допитана в судовому засіданні, та не попереджалась про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, не можуть бути належним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Факт ігнорування ОСОБА_2 викликів у судові засідання, неодноразові її неявки до суду за відсутності повідомлень про поважність причин неявки, розцінюється судом як її стійке небажання приймати участь в розгляді судом матеріалів про адміністративні правопорушення за фактом вчинення відносно неї адміністративного правопорушення, з метою підтвердження в судовому засіданні як факту протиправності діяння відносно неї, так достовірності обставин, повідомлених нею в письмових пояснення, наданих працівникам поліції.

Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вказане, враховуючи те, що дослідженими в судовому засіданні доказами безсумнівно не підтверджено реальність обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення від 17.05.2026 року серії ВАД № 475902, вважаю, що провадження в даній справі підлягає закриттю, в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 173-2, 245, 247, 251, 252, 274, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення 17.05.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП, до Черкаського апеляційного суду через Багачевський міський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Линдюк В.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua