Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №552/1811/25 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/1811/25

Провадження № 1-кп/552/349/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2026 Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілого – ОСОБА_4 та його представника – адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 та його захисника – адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12024175430000434 від 27.10.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2013 року народження, працюючого ФОП « ОСОБА_6 », раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

встановив:

26 жовтня 2024 року близько 14 години ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу території належній ФОП « ОСОБА_6 », що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , побачив ОСОБА_4 , який вийшов з території свого підприємства, розташованого поруч, та між ними стався діалог з використанням нецензурної лексики, який переріс в обопільну бійку.

У подальшому у конфлікт втрутилися знайомі ОСОБА_6 , котрі намагаючись зупинити бійку, із застосуванням фізичної сили почали утримувати ОСОБА_4 , у положенні стоячи, ноги напівзігнуті в колінних суглобах, тулуб нахилений вперед, руки заведені назад за тулуб. Тим самим поставивши останнього в положення, що виключало його небезпеку для оточуючих, у тому числі для ОСОБА_6 .

Однак, в цей момент, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_4 , у ОСОБА_6 раптово виник кримінально-протиправний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень останньому.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_6 наніс ОСОБА_4 один удар правою ногою у взутті у ділянку обличчя в області носу, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: гематоми обличчя з саднами спинки носу які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального проступку не визнав та розповів, що дійсно між ним та ОСОБА_4 задовго до зазначених подій виникли неприязні відносини. 26.10.2024 в денний час до нього приїхав товариш і він пішов відчиняти йому ворота. В цей час з території своєї бази вийшов ОСОБА_4 і він запитав у нього, чи пригостив він своїх хлопців шашликом, оскільки того дня був День автомобіліста, на що ОСОБА_4 відповів йому нецензурною лайкою. На що він також відповів відповідно. Після чого ОСОБА_4 накинувся на нього та почав наносити йому удари у різні частини тулубу та обличчя, повалив його на землю, стягнув з нього через голову куртку. Гості ОСОБА_6 , побачивши це, підбігли до них та почали відтягувати від нього ОСОБА_4 . Коли їм вдалося його відтягти і ОСОБА_4 заспокоївся, його відпустили і він пішов на територію своєї бази. Наполягає на тому, що будь-яких ударів після того як почали утримувати ОСОБА_4 він йому не наносив. Просив його виправдати. Позовні вимоги потерпілого не визнає в повному обсязі.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 його вина у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України повністю доводиться показаннями допитаних у судовому засіданні потерпілого та свідків, а також дослідженими доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 розповів, що 26.10.2024 в денний час він перебував на території свого підприємства. Коли він вийшов зі своєї території, з сусідньої території вийшов ОСОБА_6 та почав його ображати. Між ними виникла сварка, яка переросла у бійку. В цей час до них підбігли троє чоловіків, які перебували на території господарства ОСОБА_6 , де святкували з ним День автомобіліста, та почали його відтягувати. Вони схопили його за руки та заламавши їх почали утримувати його. Цим часом ОСОБА_6 , скориставшись його безпорадним станом, наніс йому удари ногою в обличчя від яких у нього носом сильно пішла кров. Побачивши це, чоловіки відпустили його і він пішов до себе на територію своєї бази, де він вмився та більш менш привів себе у порядок. У нього почалася сильна головна біль та біль в області носу. В подальшому він поїхав до лікарні, де йому зробили обстеження. В результаті зазначених подій у нього був пригнічений моральний стан. Свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити. Також наполягає на суворому покаранні обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , який розповів, що у жовтні 2024 року на День автомобіліста він був на території бази ОСОБА_4 . У другій половині дня точно часу він не пам`ятає, він разом із ОСОБА_4 вийшов з території зазначеної бази. Також з території сусідньої бази вийшов її власник ОСОБА_6 . Між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 почалася словесна перепалка, яка переросла у бійку. Він підбіг до них та почав їх розбороняти. В цей же час підбігли чоловіки, які перебували на території бази ОСОБА_6 та почали відтягувати та утримувати ОСОБА_4 . У цей час до ОСОБА_4 підбіг ОСОБА_6 і наніс йому удар ногою в обличчя. В ОСОБА_4 сильно пішла кров, оскільки був розбитий ніс. Після чого чоловіки, що утримували ОСОБА_4 відпустили його і ОСОБА_4 пішов на територію своєї бази, а він поїхав додому.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , який розповів, що 26.10.2024 він перебував на базі його родича ОСОБА_6 , де святкував разом із іншими День автомобіліста. Близько 14-15 години він почув якусь лайку та подивившись у той бік звідки іде галас, побачив на відстані близько 40 метрів перед входом до бази бійку між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 і бачив як останній наносив удари ОСОБА_6 . Він та ще кілька чоловіків підбігли до них та почали відтягати ОСОБА_4 . Він бачив на обличчі ОСОБА_4 кров, але звідки вона у нього взялася він не знає, щоб ОСОБА_6 наносив ОСОБА_4 удари він не бачив.

Допитані у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , який є сином потерпілого ОСОБА_4 , який розповів, що 26.10.2026 у денний час він перебував у офісному приміщенні на території бази ОСОБА_4 коли до офісу зайшов потерпілий ОСОБА_4 , який був весь у крові, та сказав, що його побив ОСОБА_6 разом із ОСОБА_9 та іншими особами.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , який розповів, що восени 2024 року, точної дати він не пам`ятає, він під`їхав до бази ОСОБА_4 , що у АДРЕСА_2 , щоб забрати ОСОБА_8 з роботи. Він чекав ОСОБА_8 біля свого автомобіля. Коли до нього зі сторони бази почали підходити ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , то між ОСОБА_4 та власником сусідньої бази почався конфлікт, який переріс у бійку. До них підбігли чоловіки, які перебували на території сусідньої бази, які почали утримувати ОСОБА_4 . У цей час ОСОБА_4 було нанесено удар ногою в обличчя особою, з якої у нього відбулася бійка. ОСОБА_4 сильно пішла кров з носу. Після того як ОСОБА_4 відпустили, вони відвели його до офісного приміщення.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , який розповів, що 26.10.2024 на День автомобіліста він приїхав на базу до ОСОБА_6 і коли він вже заїхав і зупинився на території зазначеної бази, то побачив, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відбувається бійка. На місце бійки збіглося багато людей, які почали їх розбороняти. Потім він пішов на територію бази і не бачив, щоб ОСОБА_6 наносив ОСОБА_4 удари по обличчю.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які перебували 26.10.2024 на території бази ОСОБА_6 та також підтвердили, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 того дня відбувалася бійка та їх розбороняли, але заперечували факт нанесення ОСОБА_6 ударів ногою по обличчю ОСОБА_4 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 розповів, що того дня він разом із ОСОБА_11 під`їхав до бази ОСОБА_4 та коли вони стояли біля бази, він почув як якийсь чоловік сказав ОСОБА_4 : «ти хоч хлопців шашликом пригостив». Потім між ними виникла сварка, яка переросла у бійку. В цей час до ОСОБА_4 та іншої особи з сусідньої бази підбігло кілька чоловіків, які відтягли ОСОБА_4 , почали його утримувати, повалили його на землю. Хто саме наносив удари ОСОБА_4 він не бачив, але коли його відпустили і ОСОБА_4 пішов до себе, то він був весь побитий і обличчя його було у крові.

Крім показань потерпілого та свідків, вина ОСОБА_6 також підтверджується оголошеними та дослідженими в суді:

даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від потерпілого ОСОБА_4 від 26.10.2024, згідно якого 26.10.2024 близько 15 год. 20 хв. він отримав тілесні ушкодження від ОСОБА_16 та інших осіб за адресою: АДРЕСА_2 ;

даними довідки відділення екстреної невідкладної медичної допомоги КП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 15643 від 26.10.2024, згідно яких ОСОБА_4 26 жовтня 2024 о 18 год. 10 хв. був оглянутий черговим лікарем, який визначив попередній діагноз: забій носа, м`яких тканин голови. Садно спинки носу. Забій грудної клітки справа;

даними лист КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 05.11.2024 № 3254, яким надано викопіровку з «Журналу реєстрації амбулаторних хворих по травмпункту відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги» за 2024 рік, початий 05.11.2024 закінчено 28.10.2024, в якому мається запис № 15643 від 26.10.2024 та зазначено обставини травми, а саме: 26.10.2024 побили ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_2 . Скарги на головний біль, головокружіння, набряк носу, садно в ділянці спинки носа, біль при пальпації. Відмічаються сліди носової кровотечі. В ділянці грудної клітини справа по середній лінії біль при пальпації. Діагноз: забій носа, м`яких тканин голови. Садно спинки носу. Забій грудної клітини справа, а також CD-диски з описом рентгенологічного відділення на гр. ОСОБА_4 ;

висновком експерта № 1055 від 08.11.2024, відповідно до якого проведенням судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_4 з урахуванням даних наданої медичної документації на його ім`я, виявлені тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості можливо розділити на декілька груп: до першої групи відносяться: гематома обличчя з саднами спинки носу та гематома тулубу справа, які кваліфікуються, як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; до другої групи відносяться: крововилив нижньої губи, який кваліфікується, як легке тілесне ушкодження. Тілесні ушкодження обох груп могли утворитися не менше ніж від 3-х кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук, стиснуті в кулак, нога людини у взутті або інші предмети з подібними характеристиками, які діяли з достатньою силою, спрямованою в напрямку підекспертного, можливо в строк та при вищевказаних обставинах. Вищевказані тілесні ушкодження не характерні для самоспричинення та не могли утворитись при падінні з висоти власного зросту;

даними протоколу огляду місця події від 15.11.2024 з фототаблицею до нього, згідно яких 15.11.2024 дізнавачем ІНФОРМАЦІЯ_4 у присутності двох понятих за адресою: АДРЕСА_2 , оглянуто особисті речі потерпілого ОСОБА_4 на яких наявні сліди темно - бурого кольору ззовні схожих на кров;

даними протоколу огляду місця події від 15.11.2024 з фото таблицею до нього, згідно яких дізнавачем СД ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області в присутності понятих проведено огляд території спільного користування, що знаходиться між ділянками за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 , де потерпілому були спричинені тілесні ушкодження;

даними протоколу проведення слідчого експерименту від 15.11.2024 проведеного за участі потерпілого ОСОБА_4 з фототаблиці до нього, згідно яких ОСОБА_4 розповідає та показує на місці обставини та механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень;

додатковим висновком експерта № 1117 від 20.11.2024, згідно якого покази надані потерпілим ОСОБА_4 під час проведення слідчого експерименту, загалом не протирічать давності, механізму утворення, локалізації виявлених тілесних ушкоджень у останнього;

даними протоколу огляду цифрового носія та перегляду інформації, що на ньому міститься від 04.12.2024 з додатком у вигляді фототаблиці та оптичного диску, відповідно до яких дізнавач ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , провів огляд компакт диску CD-R з відеозаписом вилученого за ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 21.11.2024 про тимчасовий доступ до речей та документів наданим ФОП « ОСОБА_6 », а також зазначеним відеозаписами, переглянутими безпосередньо судом у судовому засіданні в ході судового слідства;

даними протоколу огляду цифрового носія та перегляду інформації, що на ньому міститься від 04.12.2024 з додатком у вигляді фототаблиці, відповідно до яких дізнавач ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , провів огляд компакт диску CD-R з відеозаписом вилученого за ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 та наданим ФОП « ОСОБА_18 », а також зазначеним відеозаписом «КТНU0567», переглянутим безпосередньо судом у судовому засіданні в ході судового слідства, де видно як ОСОБА_4 утримують, а ОСОБА_6 наносить йому ногою удару;

даними протокол проведення слідчого експерименту віл 21.12.2024 за участю свідка ОСОБА_8 з фото таблицею до нього, згідно яких останній розповідає та показує обставини та механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 26.10.2024;

даними протоколу проведення слідчого експерименту від 21.12.2024 за участі свідка ОСОБА_11 з фото таблицею до нього, згідно яких останній розповідає та показує обставини та механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 26.10.2024;

даними протоколу проведення слідчого експерименту від 21.12.2024 за участі потерпілого ОСОБА_4 з фото таблицею до нього, згідно яких останній розповідає та показує обставини та механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень 26.10.2024;

додатковим висновком експерта № 36 від 16.01.2025, згідно якого покази надані потерпілим ОСОБА_4 під час проведення слідчого експерименту, загалом не протирічать давності, механізму утворення, локалізації виявлених тілесних ушкоджень у останнього;

додатковим висновком експерта № 37 від 16.01.2025, згідно якого покази надані свідком ОСОБА_11 під час проведення слідчого експерименту, загалом не протирічать давності, механізму утворення, локалізації виявлених тілесних ушкоджень у підекспертного ОСОБА_4 ;

додатковим висновком експерта № 38 від 16.01.2025, згідно якого покази надані свідком ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту, загалам не протирічать давності, механізму утворення, локалізації виявлених тілесних ушкоджень у підекспертного ОСОБА_4 ;

іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Дослідивши всі обставини справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнів щодо об`єктивності та правдивості показань потерпілого та свідків, оскільки ці покази підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 вини, суд розцінює як захист від пред`явленого обвинувачення та спробу ухилитись від кримінальної відповідальності за скоєне, оскільки покази обвинуваченого не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даного кримінального провадження, а зібрані у справі докази, що були досліджені судом, суд вважає послідовними, логічними, такими, що узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.

При обранні обвинуваченій міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, працює ФОП, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, його поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, а також наявність чи відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих вину обставин.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , передбачених ст. ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, поведінки обвинуваченого та ставлення його до вчиненого, суд вважає, що для досягнення цілей, визначених ч. 2 ст. 50 КК України, обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно призначити покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.

Потерпілим ОСОБА_4 було заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2000 грн., моральної шкоди в розмірі 50000 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 66788 грн.

Вирішуючи заявлений у справі позов потерпілого про відшкодування завданої їм моральної шкоди та витрат на правову допомогу, суд, виходячи з положень ст. ст. 127, 129 КПК України, дослідивши всі документи, надані на підтвердження заявлених до відшкодування сум, вислухавши доводи потерпілого та його представника, обвинуваченого та його захисника, вважає, що він підлягає частковому задоволенню.

Так, при визначенні розміру завданої потерпілому ОСОБА_4 моральної шкоди, суд враховує глибину і тривалість завданих йому фізичних та душевних страждань, тривалість його лікування, порушення нормального перебігу його життя, а також характер дій обвинуваченого ОСОБА_6 , особу останнього, його вік та матеріальне становище. За таких обставин суд визначає для відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 30000 грн, яка є доведеною в судовому засіданні та відповідає засадам розумності та справедливості і не є явно завищеною та надмірною.

Будь-яких доказів на підтвердження понесених потерпілим матеріальних збитків суду не надано. За таких обставин позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування матеріальних збитків задоволенню не підлягають.

Щодо понесених потерпілим витрат на отримання правової допомоги, то суд вважає, що вони підлягають задоволенню також частково співрозмірно та пропорційно до задоволених судом позовних вимог потерпілого.

Керуючись ст.ст. 368, 370,374 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання двісті годин громадських робіт.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 - 68532 грн., з яких в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди – 30000 грн., в рахунок відшкодування витрат за правову допомогу – 38532 грн.

Речові докази у вигляді CD-R дисків – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляцiйного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий ОСОБА_1