Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №552/2853/26 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2853/26

Провадження №2/552/2306/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого – судді Самсонової О.А.

секретар судового засідання – Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їхні представники:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Роменська Таїсія Валеріївна,

відповідач – ОСОБА_2 ,

представник відповідача – адвокат Антонова Віталіна Миколаївна,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в окремий об`єкт нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про виділ частки в окремий об`єкт нерухомого майна.

В позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько – ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Позивач звернулась до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину.

Але нотаріусом видано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

При цьому нотаріусом вказано, що частка спадщини становить 1/2 частину домоволодіння. Інша 1/2 частка співвласника виділена в окрему одиницю, що при складанні не дає цілу одиницю нерухомого майна. Тому видати свідоцтво про право на спадщину неможливо.

Позивач звернулась до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

Рішеннями Київського районного суду м. Полтави від 01 грудня 2015 року за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька.

Позивач звернулась до державного реєстратора з заявою про проведення державної реєстрації прав на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до вказаного рішення суду.

Але державним реєстратором їй видано рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій у зв`язку з тим, що інформація про об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та технічний опис майна мають розбіжності, оскільки в цьому розділі містяться всі будівлі, як позивача, так і відповідача, який вже виділив свою частку в окремий об`єкт.

Таким чином позивач не може зареєструвати своє право власності.

Крім того, у зв`язку з тим, що відповідачем 1/2 частку у праві спільної власності вже виділено, але не вирішено питання щодо виділу частки, що залишилася, і також складає 1/2 , захист права позивача можливий шляхом виділення в окрему одиницю належної їй частки.

Тому позивач просила суд виділити ОСОБА_1 в окремий об`єкт нерухомого майна належну на праві приватної власності 1/2 частку будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що складається у будинку «А-1» з наступних приміщень: тамбур пл. 2.4 кв.м., кухня пл. 9.0 кв.м., кладова пл. 1.8 кв.м., кімната пл. 8.4 кв.м., кімната пл. 20.6 кв.м., передпокій пл. 7.2 кв.м. загальною площею 49.4 кв.м., житловою площею 28.0 кв.м., господарських будівель і споруд: літня кухня літ. «Б,б», гараж літ. «В», вбиральня літ. «Е», огорожа №1, №4, хвіртка №5. Припинити право спільної часткової власності на виділену ОСОБА_1 1/2 частку житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 07 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.40).

Відповідач ОСОБА_2 надала відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечила (а.с. 53-60).

Зазначила, що відповідачем не порушено жодного прав позивача. У позовній заяві позивач фактично не зазначає яке саме право було порушено відповідачем та в чому полягає протиправна поведінка ОСОБА_2 .

Предметом розгляду в даній справі є позовні вимоги ОСОБА_1 про виділ в окремий об`єкт нерухомого майна належної їй на праві власності 1/2 частки будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Але з рішення державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій вбачається, що підставою для відмови ОСОБА_1 у вчиненні реєстраційної дії є не виділ відповідачем своєї частини в окремий об`єкт нерухомого майна, а наявність в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 самочинного будівництва.

Після виділення в окрему одиницю належної їй частки відповідачем належним чином оформлено право власності на окремий об`єкт нерухомого майна, якому присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .

Право власності відповідача на вказаний об`єкт належним чином зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тобто відповідач жодним чином не перешкоджає в реєстрації її спадкових чи майнових прав.

Фактично причиною звернення позивача до суд є не дії відповідача, а відмова державного реєстратора у проведенні реєстраційних дій не з вини відповідача.

Відсутність у позивача необхідних документів для державної реєстрації її права не свідчить про порушення прав позивача саме відповідачем.

Відповідач вважає, що позов ОСОБА_1 спрямований на усунення недоліків реєстраційної та технічної документації, що на думку відповідача не є належним способом захисту.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 14.08.2019 по справі №№ 12/2975/19 було встановлено порядок користування земельною ділянкою під домоволодінням, припинено право спільної часткової власності, виділено частку відповідача в окремий об`єкт нерухомого майна.

Тобто, правовий режим нерухомого майна вже був змінений судовим рішенням, яке виконане та реалізоване шляхом державної реєстрації права власності відповідача.

Оскільки між двома співвласниками фактично вже відбувся поділ (виділ) спірного майна в натурі із визначенням окремих самостійних об`єктів нерухомості та припиненням режиму спільної часткової власності, повторне звернення іншого співвласника з позовом про виділ його частки є неналежним способом захисту права. Після поділу майна між двома співвласниками спільна часткова власність припиняється, а тому відсутній сам об`єкт права спільної часткової власності, з якого може бути здійснений повторний виділ частки.

Посилаючись на ці та інші обставини, відповідач просила суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення частки в окремий об`єкт нерухомого майна.

Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано з архіву Київського районного суду м. Полтави матеріали цивільної справи №552/2975/19.

Судом також витребувано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Інші заяви по суті справи та клопотання сторонами суду не подавалися.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, уповноваживши адвоката Роменську Т.В. представляти її інтереси в суді.

Представник позивача Роменська Т.В. в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити. При цьому посилалась на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 також в судове засідання не з`явилась.

Представник відповідача адвокат Антонова В.М. в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила в повному обсязі. При цьому посилалась на обставини, викладені у відзиві. В задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Враховуючи відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача, що в засідання не з`явилась.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що правовідносини власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 неодноразово будо предметом судового розгляду.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 14 серпня 2019 року в цивільній справі №552/2975/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою, виділ в натурі частки із спільної часткової власності, припинення права спільної часткової власності позов було задоволено.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 між співвласниками домоволодіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по фактичному користуванню земельною ділянкою, а саме по варіанту визначеному висновком будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №60 від 24.06.2019.

Виділено ОСОБА_2 у користування земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5310136400 площею 0.0286 га (зафарбовано на плані синім кольором), яка описується наступними межами: з боку земельної ділянки Полтавської міської ради довжина межової лінії складає:9.48м,1.20м,0.37м; з боку земельної ділянки по АДРЕСА_2 довжина межової лінії складає:22.12м, 6.47м; з боку земельної ділянки по АДРЕСА_3 довжина межової лінії складає 8.95м; з боку земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ОСОБА_3 довжина межової лінії складає 6.47м, , 6.88м, 2.63м.0.75м,9.74м, 2.98м.

Виділено у користування ОСОБА_3 земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5310136400 площею 0.0214 га (зафарбовано на плані червоним кольором), яка описується наступними межами: з боку земельної ділянки Полтавської міської ради довжина межової лінії складає: 7.75 м; з боку земельної ділянки по АДРЕСА_4 довжина межової лінії складає: 28.8м; з боку земельної ділянки по АДРЕСА_3 довжина межової лінії складає 8.57м; з боку земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ОСОБА_2 довжина межової лінії складає 6.47м, , 6.88м, 2.63м, 0.75м, 9.74м, 2.98м.

Виділено ОСОБА_2 належну на праві приватної власності частку будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що складається у будинку «А-1» за наступних приміщень: 2-2 коридор площею 8,5 кв.м., 2-3 кімната площею 8,7 кв.м., 2-4 кімната площею 20,9 кв.м., 2-5 коридор площею 6,0 кв.м., 2-7 кухня площею 5,3 кв.м., 2-8 санвузол площею 2,1 кв.м., V тамбур площею 3,4 кв.м, загальною площею 54,4 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м. У будинку літ «Б-1» коридор 1-1 площею 7,8 кв.м., кладова 1-2 площею 4,0 кв.м., кімната 1-3 площею 14,4 кв.м. , загальною площею 26,2 кв.м., житловою площею 14,4 кв.м., господарських будівель і споруд: гараж літ. «61», вбиральня літ. «Ж», ворота огорожі № 2, огорожа №7, трубопровід № 6, яма вигрібна № 8, вимощення № 9.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 1/2 частку житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що складається із: у будинку «А-1» 2-2 коридор площею 8,5 кв.м., 2-3 кімната площею 8,7 кв.м., 2-4 кімната площею 20,9 кв.м., 2-5 коридор площею 6,0 кв.м., 2-7 кухня площею 5,3 кв.м., 2-8 санвузол площею 2,1 кв.м., V тамбур площею 3,4 кв.м, загальною площею 54,4 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м. У будинку літ «Б-1» коридор 1-1 площею 7,8 кв.м., кладова 1-2 площею 4,0 кв.м., кімната 1-3 площею 14,4 кв.м. , загальною площею 26,2 кв.м., житловою площею 14,4 кв.м., господарських будівель і споруд: гараж літ. «61», вбиральня літ. «Ж», ворота огорожі № 2, огорожа №7, трубопровід № 6, яма вигрібна № 8, вимощення № 9., я на окремий об`єкт нерухомого майна. огорожі № 2, трубопровід № 6, яма вигрібна № 8, вимощення № 9, як на окремий об`єкт нерухомого майна (а.с.60-74).

Відповідно до наказу Управління з питань містобудування та архітектури від 01.07.2021 №209 об`єкту нерухомого майна – частині житлового будинку (літ. А-1), частині житлового будинку (літ. Б-1) з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 286 кв.м., що утворився в результаті виділу майна із спільної часткової власності та належить ОСОБА_2 з АДРЕСА_1 змінено на нову адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 77).

09 липня 2021 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 78).

Рішенням Київської районної в м. Полтаві ради від 10 лютого 2023 року «Про розгляд заяв громадян про затвердження технічної документації з землеустрою та передачу у власність земельних ділянок» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано у власність ОСОБА_2 , що мешкає в АДРЕСА_5 , земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 286 кв.м. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 5310136400:10:002:0327) (а.с. 91).

01 березня 2023 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0286 га, кадастровий номер 5310136400:10:002:0327 (а.с.87).

Таким чином завершено виділ в одиницю належної відповідачу частки та реєстрацію прав на новостворений об`єкт нерухомого майна.

Щодо частки позивача у праві власності на нерухоме майно.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд за АДРЕСА_1 .

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 01 грудня 2025 року у цивільній справі №552/3057/25 за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 (а.с. 8-9).

Рішення набрало законної сили 01 січня 2026 року.

ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора з заявою про реєстрацію її права власності.

Рішенням №83471385 від 25 лютого 2026 року державний реєстратор відмовив ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій (а.с.22).

Як підставу для прийняття такого рішення державним реєстратором зазначено, що під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено, що актуальні відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, що є невід`ємною архівною складовою Державного реєстру прав, містять інформацію про об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер № 24034558 та технічний опис майна: «В тому числі збудовано самовільно: навіс літ.М, тамбур літ.а3, тамбур літ.а4, жилий будинок літ.Б-1, сіни літ.б, гараж літ.В, гараж літ.б1. гараж літ.К. сарай літ Л». Документу про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію в результаті реконструкції заявником не подано. Таким чином державним реєстратором встановлено відсутність необхідних відомостей про об`єкт нерухомого майна у документах, поданих для державної реєстрації права власності, а саме відомостей про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію в результаті реконструкції, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Частиною другою статті 24 Закону визначено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Пунктом четвертим частини першої статті 24 Закону визначено, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, то це є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації прав (а.с. 22).

Як вбачається з даних Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19 червня 2026 року №482615002, у розділі «Відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно. Відомості про об`єкт нерухомого майна» зазначено технічний опис майна: В тому числі збудовано самовільно: навіс літ. М., тамбур літ. А3, тамбур літ. А4, жилий будинок літ. Б-1, сіни літ. Б, гараж літ.В, гараж літ.б1. гараж літ.К, сарай літ.К (а.с. 120-121).

За приписами статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Частиною третьою статті 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з частинами першою та другою статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести з несуттєвим відступленням від розміру ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Як роз`яснив Верховний Суд в постанові від 03 грудня 2020 року у справі № 285/1265/18, провадження № 61-44858св18 ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Верховний Суд наголосив, що визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Але, як встановлено судом, хоча первісно жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 (1/2 частина) та ОСОБА_2 (1/2 частина), при виділі частки ОСОБА_2 питання щодо частини об`єкту нерухомого майна, що залишилася після виділення, вирішено не було.

Рішенням суду від 14 серпня 2019 року у справі №552/2975/29 припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 на виділену їй 1/2 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 та визнано право власності на виділену частку як на окремий об`єкт нерухомого майна.

При цьому питання щодо прав власності на іншу 1/2 частину вирішено не було, у зв`язку з чим і на даний час, при відсутності інших співвласників, щодо даного об`єкту зберігається правовий режим спільної часткової власності.

За відсутності інших співвласників перебування у власності позивача частини нерухомого майна суттєво обмежує її права у володінні, користуванні та розпорядженні майном, для реалізації яких потребується згода інших співвласників.

Оскільки позовні вимоги про поділ об`єкту нерухомого майна згідно ст. 367 ЦК України ОСОБА_2 не заявлялися, замість цього вона зверталась до суду з вимогами саме про виділ належної їй частки на підставі ст. 364 ЦК України, вирішення питання щодо частки, яка залишилась після виділу, шляхом ухвалення додаткового рішення у справі №552/2975/19 неможливо.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тому, оскільки рішенням суду у справі №552/2975/19 фактично розпочато розподіл об`єкту нерухомого майна, з метою визначення правового статусу частки нерухомого майна, яка залишилась у власності позивача, суд приходить до висновку про необхідність позовні вимоги задовольнити, виділити позивачу в окремий об`єкт нерухомого майна належну їй частку нерухомого майна.

Суд відхиляє посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у справі, оскільки саме в результаті вжитих нею заходів та в результаті застосування обраного нею способу реалізації свого права на виділ частки склалася ситуація, при якій за позивачем залишилося право власності на частку нерухомого майна за відсутності інших співвласників.

Крім того, суд бере до уваги, що підставою для відмови в державній реєстрації права власності позивача стала також наявність статусу самочинного будівництва, в тому числі, щодо об`єктів які належать відповідачу, зокрема: частини будинку літ. Б-1, гаражу літ. б1.

Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Таким чином на виділену позивачу частку припиняється право спільної часткової власності.

При цьому з метою повного захисту прав позивача на підставі ч. 3 ст. 364 ЦК України за нею слід визнати право власності на виділений їй об`єкт. Зазначене не буде виходом за межі позовних вимог, оскільки охоплюється позовними вимогами про виділ частки в одиницю.

Таким чином позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідач на підставі п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнена.

Оскільки відповідач від сплати судового збору звільнена, позивачу необхідно компенсувати понесені нею судові витрати на сплату судового збору за рахунок держави.

Судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн суд вважає також не співмірними зі складністю справи та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн. на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в окремий об`єкт нерухомого майна - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 в окремий об`єкт нерухомого майна належну на праві приватної власності 1/2 частку будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що складається:

у будинку «А-1» з наступних приміщень: тамбур пл. 2.4 кв.м., кухня пл. 9.0 кв.м., кладова пл. 1.8 кв.м., кімната пл. 8.4 кв.м., кімната пл. 20.6 кв.м., передпокій пл. 7.2 кв.м. загальною площею 49.4 кв.м., житловою площею 28.0 кв.м.,

господарських будівель і споруд: літня кухня літ. «Б.б», гараж літ. «В», вбиральня літ. «Е», огорожа №1. №4, хвіртка №5.

Припинити право спільної часткової власності на виділену ОСОБА_1 1/2 частку житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на виділений їй окремий об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в складі таких приміщень та споруд:

у будинку «А-1»: тамбур пл. 2.4 кв.м., кухня пл. 9.0 кв.м., кладова пл. 1.8 кв.м., кімната пл. 8.4 кв.м., кімната пл. 20.6 кв.м., передпокій пл. 7.2 кв.м. загальною площею 49.4 кв.м., житловою площею 28.0 кв.м.,

господарські будівлі і споруди: літня кухня літ. «Б.б», гараж літ. «В», вбиральня літ. «Е», огорожа №1. №4, хвіртка №5.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень) на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави понесені нею судові витрати в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) у зв`язку зі сплатою судового збору за позовом до ОСОБА_2 згідно квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 06.04.2026 №2.606373801.1.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 31 липня 2026 року.

Головуючий О.А.Самсонова