Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №379/1277/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1277/26

Провадження № 2/379/959/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпової Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить суд: розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 23.05.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану Таращанського районного управління юстиції Київської області, з актовим записом № 30.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначив, що після тривалих років шлюбу, виявилось, що у них з відповідачкою різні характери та зовсім протилежні погляди на сімейне життя.

Крім того позивач вказав, що намагався всіма силами зберегти сім`ю, але це не дало жодних результатів. Вони з відповідачкою є зовсім різними людьми і тому в їхніх інтересах і в інтересах їхньої неповнолітньої дитини розірвати шлюб. Подальше спільне проживання і збереження шлюбу стало неможливим. У них різні погляди на сімейне життя і тому спільне проживання не можливе.

Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачка у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала.

Позивач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно. В позовній заяві просить розглядати справу без його участі. Позов підтримує у повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належно. 21.07.2026 через канцелярію суду подала заяву, в якій прохає розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

23.05.2009 сторони зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Таращанського районного управління юстиції Київської області, з актовим записом № 30, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 23.05.2009 (а.с.11).

Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 29.07.2010 (а.с.10)

Причиною розірвання шлюбу є те, що після тривалих років шлюбу, виявилось, що у позивача та відповідача різні характери та зовсім протилежні погляди на сімейне життя.

Крім того позивач вказав, що вони з відповідачкою є зовсім різними людьми і тому в їхніх інтересах і в інтересах їхньої неповнолітньої дитини розірвати шлюб. Подальше спільне проживання і збереження шлюбу стало неможливим. У них різні погляди на сімейне життя і тому спільне проживання не можливе.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

За частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).

За частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ст. 264 ЦПК України).

Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Відповідно до статтей 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (частини 3, 4 ст. 56 СК України).

Статтею 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Поняття «приватного та сімейного життя» у практиці ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява №44647/98).

Зважаючи на принцип рівноправності жінки та чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час перебування в шлюбі, що передбачає можливість добровільного розірвання шлюбу.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає встановленим, що подальше спільне проживання подружжя, збереження їх шлюбу неможливе та суперечило б інтересам одного з подружжя, відповідачка визнала позов, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, проте, позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

У силу ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 51 Конституції України, статтями 21, 24, 56, 104, 105, 110-115 СК України, статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 206, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити у повному обсязі.

Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.05.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану Таращанського районного управління юстиції Київської області, з актовим записом № 30 – розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 30.07.2026.

Головуючий:В. І. Зінкін