Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №367/3743/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3743/25

Провадження №2/367/1517/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

27 липня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

у складі головуючого судді Білогруд О.О.,

за участі секретаря судового засідання Гончаренко Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у залі судових засідань у приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позиції позивача.

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. В обґрунтування позову зазначено, що 06.09.2024 позивач (власник автомобіля Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 ), 06.09.2024 керував власним транспортним засобом в селищі Ворзель та приблизно о 12:10 їхав по вулиці Композиторів. В цей час відповідач ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Ford Focus, номерний знак НОМЕР_2 , по вулиці 1го Травня при виїзді на перехрестя з вул. Композиторів не надав перевагу в русі транспортному засобу позивача Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , який рухався з правого боку по вулиці Композиторів та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 16.12 ПДР, про що складено відповідний протокол працівниками поліції та матеріали передано до суду. У постанові Ірпінського міського суду Київської області від 03.03.2025 у справі № 367/9564/24 суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого статті 124 КУпАП, однак провадження у справі закрито за закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, тобто за нереабілітуючими підставами. Згідно з висновками, викладеними у постановах КЦС ВС від 29.04.2020 у справі №686/4557/18, від 26.01.2022 у справі №465/674/19, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП. Також позивач, зазначає, що цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована. Згідно статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Керування транспортним засобом без поліса ОСЦПВ в Україні є порушенням закону і тягне відповідальність передбачену статтею 126 КУпАП. Тобто, відповідач не тільки скоїв ДТП, але і взагалі не мав право керувати автомобілем без відповідних документів. Після оформлення працівниками поліції відповідних матеріалів ДТП, позивач вимушений був відвезти свій автомобіль на евакуаторі, оскільки він мав значні пошкодження. Так автомобіль Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , перевезено евакуатором з м.Ворзель, вул.1 Травня до м.Києва, вул. Азербайджанська, 6. Ціна перевезення з подачею та завантаженням/вивантаженням автомобіля склала 3 400,00 грн. З метою визначення розміру завданого збитку 09.09.2024 укладено договір №04/09 на проведення експертного дослідження, за яке було сплачено судовому експерту 8 260,00 грн. З метою спільного дослідження пошкодженого автомобіля було надіслане повідомлення відповідачу, однак він не з`явився для огляду.

Згідно Висновку експерта, складеного 30.09.2024, убачається таке: ринкова вартість КТЗ Volkswagen Passat НОМЕР_3 до його пошкодження внаслідок ДТП 06.09.2024 становить 357 457,09 грн; ринкова вартість КТЗ Volkswagen Passat НОМЕР_3 після його пошкодження внаслідок ДТП 06.09.2024 становить 68 500,10 грн. Розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Passat АІ 1242 0М приймається рівною до його ринкової вартості станом до його пошкодження, внаслідок ДТП 06.09.2024 та складає 357 457,09 грн. Відповідач у свою чергу, відмовився відшкодовувати завдані збитки та забирати залишок автомобіля, позивач вимушений був його продати оскільки авто не підлягало відновленню зі 100% гарантією його подальшої безпечної експлуатації, почала з`являтись корозія, а витрати на подальше зберігання залишків авто на стоянці лише зростали. Так, згідно договору купівлі-продажу №3245/2024/4963100, укладеного 26.10.2024 через за стосунок «Дія» залишок автомобіля позивача було продано за 62 325,00 грн. Таким чином, на цю суму позивачем зменшено розмір матеріального збитку, завданого ДТП, а саме: 357 457,09 грн. - 62 325,00 грн. = 295 123, 09 грн. Таким чином, загальний розмір матеріальної шкоди, яку позивач просить стягнути з відповідача становить: 295 123,09 грн – матеріальний збиток, завданий позивачу внаслідок ДТП; 3 400, 00 грн – витрати на перевезення пошкодженого автомобіля евакуатором; 8 260, 00 грн. – витрати на проведення експертного дослідження вартості матеріального збитку, а всього 306 783, 09 грн, а також судові витрати.

ІІ. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями указану позовну заяву передано для розгляду судді Білогруд О.О., ухвалою від 15.04.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судові засідання неодноразово відкладалися у зв`язку з неявкою відповідача, а також відсутністю його належного повідомлення про дату, час та місце розгляду.

Від представника відповідача, адвоката Возного М.В., 30.09.2025 надійшов відзив на позовну заяву. Сторона відповідача вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як не підтверджені належними доказами. На підтвердження матеріального збитку позивач надає копію висновку експерта № 04/09 від 30.09.2024, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Passat НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження становить 357 457,09 грн. Сторона відповідача вважає, що у висновку експерта значно завищено вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Passat НОМЕР_3 . Крім цього, судовий експерт Новоселецький В.А. при складанні вищевказаного висновку не був попереджений про кримінальну відповідальність. Тому, у висновку № 04/09 від 30.09.2024, складеного на замовлення позивача судовим експертом Новоселецьким В.А. значно завищено вартість матеріального збитку. Оскільки на думку відповідача у висновку експерта значно завищено вартість матеріального збитку тому відповідачем до Ірпінського міського суду Київської області по цивільній справі № 367/3743/24 буде подано клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи. За таких обставин для визначення вартості матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу марки Мазда 3, державний номерний знак НОМЕР_4 , внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, яка мала місце 08.11.2020 та має значення для правильного вирішення справи, необхідні-спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Для прийняття законного та обґрунтованого рішення, необхідне призначення судом автотоварознавчої експертизи. Крім цього, в своєму позові позивач зазначає, що з метою спільного дослідження пошкодженого автомобіля було надіслано повідомлення відповідачу, однак він не з`явився для огляду. Також, позивач зазначає, що начебто телефонував відповідачу і останній в усній телефонній розмові повідомив, що у нього не вирішені проблеми з ТЦК і він не приїде на огляд. З даними доводами позивача погодитись не можливо, оскільки вони є надумані та не заслуговують уваги, так як ніякого повідомлення відповідач не отримував і позивач не телефонував йому і не повідомляв про час та місце огляду даного ТЗ. Даний факт говорить про те, що позивач самостійно з експертом зазначав будь-які пошкодження даного ТЗ задля того аби збільшити суму збитків. Також, в позові позивач зазначає, що відповідач відмовився відшкодовувати завдані збитки та забирати залишок автомобіля, тому позивач вимушений був його продати, оскільки авто не підлягало відновленню. Погодитись з даними доводами позивача також не можливо, оскільки позивач не звертався з вищевказаними вимогами (проханнями) до відповідача і такі докази відсутні в матеріалах справи. Тому, дані твердження позивача також не заслуговують уваги суду, крім цього, якщо особа звертається до суду з вищевказаним позовом то дійсно згідно чинного законодавства останній повинен був залишки автомобіля повернути відповідачу, але позивач продав даний ТЗ, тому відповідач вважає, що позивач не має підстав звертатися до суду з вищевказаним позовом. Відтак у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди слід відмовити.

Від представника позивача адвоката Ковальова В.М., надійшла відповідь на відзив. Стороною позивача зазначено, що відсутні правові підстави враховувати даний відзив та долучати його до матеріалів справи, виходячи з такого. Згідно положень ЦПК України до відзиву додаються документи, що підтверджують надання чи надсилання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, також до відзиву підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача, однак до відзиву не долучено документу, що підтверджує повноваження представника відповідача, а також не надано доказів направлення відзиву позивачу. Крім того, сам відзив не містить жодного спростування позиції позивача, не надано жодного доказу в обґрунтування заперечень відповідача щодо позову.

У судових засіданнях представник позивача адвокат Ковальов В.М. просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Зауважував, що експертне дослідження проводив експерт, який має відповідну спеціалізацію і кваліфікацію. Висновок містить відомості, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, розмір установленого збитку є реальним. Звернув увагу, що після дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ОСОБА_1 втратив своє основне функціональне призначення, відновленню цей автомобіль не підлягав, що підтверджується фото цього транспортного засобу, тому ОСОБА_1 був вимушений замовляти евакуатор для переміщення його на спецмайданчик. Після проведення експертного дослідження те, що залишилося від автомобіля було продано, оскільки зберігання вимагало додаткових фінансових витрат. Позивачем зменшено суму для стягнення з відповідача від загальної суму збитку, унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на суму, яку він отримав від продажу того, що залишилося. Вартість проданого ОСОБА_1 залишків транспортного засобу відображено у договорі купівлі-продажу.

У судових засіданнях представник відповідача Возний М.В. просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, зазначених у відзиві. Додатково акцентував увагу, що позивачем не виключено з суми, яку пред`явлено до стягнення вартість працездатних залишків, його довірителю пропонувалося придбати те, що залишилося після дорожньо-транспортної пригоди, а розрахунок, проведений експертом не обґрунтований.

Також у судовому засіданні 08.06.2026 постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання, якою відзив, поданий стороною відповідача прийнято та долучено до матеріалів справи, а у задоволені клопотання про призначення судової експертизи відмовлено з огляду на те, що таке клопотання подано з порушенням строку, визначеного судом в ухвалі суду, спростуванням твердження сторони відповідача про відсутність попередження судового експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

У судовому засіданні суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, норми права застосовані судом, мотивована оцінка і висновки суду.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 03.03.2025 у справі №367/9564/24, установлено, що 06.09.2024 о 12:10 в селищі Ворзель, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки Ford Focus, номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вулиці 1го Травня, при виїзді на перехрестя з вулицею Композиторів не надав перевагу в русі транспортному засобу марки Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався з правого боку по вулиці Композиторів та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_2 , порушив вимоги пункту 16.12 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачена статтею 124 КУпАП. Так, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. За результатами розгляду провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди у відповідача був відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що підтверджується листом МТСБУ від 18.09.2024 про відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування. Транспортний засіб – автомобіль марки Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , який отримав механічні пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, належав на праві власності позивачу ОСОБА_1 .

Згідно висновку експерта № 04/09 складеного 30.09.2024, убачається, що ринкова вартість КТЗ Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_3 , до його пошкодження внаслідок ДТП 06.09.2024 становить 357 457,09 грн; ринкова вартість КТЗ Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_3 , після його пошкодження внаслідок ДТП 06.09.2024 становить 68 500,10 грн. Розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , приймається рівною до його ринкової вартості станом до його пошкодження, внаслідок ДТП 06.09.2024 та складає 357 457,09 грн. Також висновок містить відомості, що його складено судовим експертом Новоселецьким В.А. та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність для подання суду завідомо неправидивого висновку.

Згідно договору купівлі продажу №3245/2024/4963100, укладеного 26.10.2024 через застосунок «Дія», ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_3 придбав транспортний засіб марки Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_3 , оплата за домовленістю складає 62 325,00 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової шкоди).

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже підставою цивільно-правової відповідальності, як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової (матеріальної) та моральної шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову і моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування» (далі - Закон № 1961-IV)).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Саме на забезпечення таких зобов`язань ухвалено Закон № 1961-IV, яким визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (абзац 1 пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961 IV).

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц та від 03.10.2018 у справі №760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2021 у справі №147/66/17).

Таким чином Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошувала, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

При цьому Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23.12.2015 у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред`явлена безпосередньо до винної особи, навіть якщо його цивільно-правова відповідальність застрахована.

З огляду на відсутність у відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то, на думку суду, є правомірним звернення потерпілого до суду про відшкодування завданої майнової шкоди саме з винуватця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з положеннями частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 77 - 80 ЦПК України.

Частиною шостою статті 82 ЦПК України визначено, зокрема, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Твердження сторони відповідача щодо безпідставності доводів сторони позивача, унаслідок не підтвердження належними доказами розміру завданої шкоди позивачу, судом ураховується, що висновок, яким установлено вартість транспортного засобу до ДТП та після, складено судовим експертом, що має відповідну кваліфікацію, відповідає вимогам чинного законодавства та під час складення висновку він був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку. Будь-яких інших аргументів на доведення невідповідності розміру вартості транспортного засобу, який зазначено у висновку експерта сторона відповідача не навела.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку щодо правомірності звернення позивача ОСОБА_1 із вимогою про відшкодування відпоідачем ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 295 123,09 грн., завданої відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась у зв`язку із порушенням відповідачем Правил дорожнього руху України, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, - оскільки матеріалами справи встановлено всі складові деліктного зобов`язання як щодо вартості матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, так і щодо суб`єкта правопорушення, відповідача у справі ОСОБА_2 , та причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідача та завданими позивачу матеріальними збитками.

Таким чином, з огляду на правомірність вимог позивача щодо відшкодування на його користь відповідачем матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, належного позивачу на праві власності, відповідачем також має бути відшкодовано на користь позивача витрати, понесені останнім задля оплати вартості складеного висновку експертного дослідження про визначення вартості матеріального збитку у розмірі 8 260,00 грн.

Також з урахування характеру ушкоджень транспортного засобу, унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується, зокрема висновком експерта, фото автомобіля, долученого до висновку, на думку, з відповідача також підлягають стягненню витрати, понесені позивачем для евакуації транспортного засобу з місця події у сумі 3 400,00 грн, що підтверджено належними та допустимими доказами – фіскальним чеком №ТТВ5UbtUnf0 від 06.09.2024.

Відтак, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 становить 306 783,09 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, друга статті 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

ОСОБА_1 за подання позову до ОСОБА_2 сплачено судовий збір у розмірі 2 454,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.04.2025 №0.0.4306545767.1. Таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 454,40 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 81, 263-268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , завдану майнову шкоду у сумі 306 783 (триста шість тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 09 (дев`ять) копійок, а також 2 454 (дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири) гривні 40 копійок понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 27.07.2026.

Відомості про учасників справи:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя О.О. Білогруд