Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 31 травня 2026 р.
Справа: №367/2959/26
Суддя: Білогруд О. О.
Справа № 367/2959/26
Провадження №3/367/803/2026
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 червня 2026 року місто Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О., вивчивши матеріали, які надійшли з ЮП СВГ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за частиною першою статті 184 КУпАП, –
установив:
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 973191, складеного 24.02.2026, 13.02.2026 ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, ухилилась від виконання батьківських обов`язків стосовно малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якої виник конфлікт з однокласницею ОСОБА_3 , та внаслідок чого ОСОБА_4 смикнула за волосся ОСОБА_3 . Відповідальність за вказане правопорушення передбачено частиною першою статті 184 КУпАП.
У судове засідання 12.03.2026 ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, не з`явилася. Судове засідання 15.04.2026 було відкладене у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті в кримінальній справі. У судових засіданнях 29.04.2026 та 01.06.2026 ОСОБА_1 зазначила, що вину у вчиненні зазначеного правопорушення не визнає, дії її дочки ОСОБА_2 були спровоковані поведінкою однокласниці ОСОБА_5 , просить закрити справу про адміністративне правопорушення. У судове засідання заявник ОСОБА_6 не з`явився.
За змістом частини другої статті 7 КУпАП провадження в справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилом статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Частиною першою статті 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
За змістом положень частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Таким чином, на органи, яких КУпАП уповноважено складати протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, покладено обов`язок неухильного дотримання законодавства України під час виконання службових обов`язків, а також всебічно дослідити обставини, зібрати всі наявні докази та в разі наявності ознак вчинення правопорушення надати їх всі суду.
Згідно зі статтями 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не вправі вийти за межі протоколу та самостійно розширити фабулу (об`єктивну сторону) адміністративного правопорушення, зазначену у протоколі, чи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це істотно порушує право особи на захист та не узгоджується з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08). Тобто у випадку коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Тим більше, якщо подія і склад адміністративного правопорушення не підтверджується у справі іншими доданими до протоколу доказами, перелік яких визначено у статті 251 КУпАП.
Склад адміністративного правопорушення – це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони. У випадку відсутності будь-якої зі складових, то адміністративна відповідальність не наступає.
Об`єктивною стороною пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення 1) необхідних умов життя, 2) навчання та 3) виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Відповідно до вимог статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень статті 9 Конституції України та статті 17 Закону України «Про міжнародні договори» міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно з вимогами пункту другого статті 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 973191 від 24.02.2026, копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.02.2026, пояснення ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , а також копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , згідно з яким ОСОБА_1 є її матір`ю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, не доведена, а сам по собі факт конфліктної поведінки малолітньої ОСОБА_2 не може автоматично свідчити про ухилення матері від виконання батьківських обов`язків.
Відповідно до пункту першого статті 247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення є обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що уповноваженим на складання протоколів про адміністративні правопорушення органом не доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, а тому провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 184, 221, 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя –
постановив:
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 184 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О. Білогруд
Оригінал: reyestr.court.gov.ua