Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №357/9757/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9757/26

3/357/3170/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розглянувши матеріали справи, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у Київській області, полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйону № 1, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП (ІПН) судом не встановлено,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, –

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №667079, 15.05.2026, 15.05.2026 о 22 год. 51 хв. за адресою м.Біла Церква площа Торгова б.16 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Infiniti Q60» н.з.д. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме поведінка що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці що не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, водій категорично відмовився та був неодноразово попереджений про відповідальність у разі відмови, чим порушив п.2.9 А ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з?явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв. Суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної, зокрема, у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони судового провадження зобов?язані вживати розумних заходів для отримання інформації про перебіг відомого їм судового провадження та сумлінно користуватися наданими процесуальними правами. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі N? 0870/8014/12, відповідно до якого учасник судового провадження зобов?язаний проявляти належну процесуальну активність, самостійно цікавитися ходом розгляду справи, добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні обов?язки. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року зазначено, що обов?язок забезпечення розгляду справи упродовж розумного строку покладається насамперед на національні суди, а їх нездатність ефективно протидіяти безпідставному затягуванню провадження може свідчити про порушення вимог пункту і статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи, що відповідно до вимог ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є обов?язковою, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, однак своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався. З огляду на викладене, беручи до уваги вимоги ст. 268 КУпАП, практику Європейського суду з прав людини та пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N? 14, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

Разом із тим, від захисника ОСОБА_1 адвоката Босенка Ю.Г. до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі. У своєму клопотанні захисник зазначив, що працівниками поліції безпідставно було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , оскільки законні підстави для його зупинки були відсутні. Також адвокат вказував, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції не було встановлено жодних об`єктивних ознак наркотичного сп`яніння, визначених чинним законодавством, а тому були відсутні й законні підстави для направлення останнього на медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Крім того, захисник в поданому клопотанні звертав увагу суду на те, що працівниками поліції було порушено порядок документування адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а наявні у справі докази не підтверджують факту перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння або відмови від проходження огляду в порядку, встановленому законом. Посилаючись на викладені обставини, захисник просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На підтвердження своєї правової позиції адвокат Босенко Ю.Г. долучив до матеріалів справи результати лабораторного дослідження біологічного матеріалу, проведеного 16.05.2026 медичною лабораторією «ДІЛА». Відповідно до зазначеного висновку, за результатами токсикологічного дослідження у зразку сечі ОСОБА_1 наркотичних засобів, психотропних речовин та їх метаболітів не виявлено.

Вказані доводи та надані захисником докази судом прийнято, досліджено та оцінено в сукупності з іншими доказами, що містяться у матеріалах справи, під час вирішення питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання сторони захисту, оцінивши наявні у справі докази відповідно до вимог ст. 252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 667079 від 15.05.2026, картку обліку адміністративного правопорушення, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, відповіді на запити КНП СМР «Сквирська центральна міська лікарня», КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» та КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4», рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Войцехівського Олексія, переглянутий у судовому засіданні відеозапис від 15.05.2026, а також інші матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання належних доказів.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України, лише законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них. Органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Наведене вказує на необхідність застосування при розгляді справи принципів кримінального судочинства. При оцінці доказів та вирішенні питань про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд застосовує відповідні положення кримінального процесуального законодавства, оскільки адміністративне правопорушення за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.

Ч.1ст.130 КУпАП України передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку. Суб`єктом правопорушення є водій транспортного засобу.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, власність, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, що визначають його як правопорушення і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 1.1 розд. 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2006 № 1306 (далі - ПДР України), ці Правила встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти щодо дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритих територіях тощо) повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення водія або тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10 ПДР).

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або у відмові водія від проходження огляду у встановленому порядку.

П. 2.5 ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. При цьому адміністративна відповідальність можлива лише за умови доведення вини особи належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які у своїй сукупності беззаперечно підтверджують наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Щодо підстав зупинки транспортного засобу. Транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції з підстави перевірки наявності у водія поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Вказана обставина підтверджується переглянутим у судовому засіданні відеозаписом. Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 виконав законну вимогу працівників поліції та безперешкодно пред`явив страховий поліс. Після виконання зазначеної вимоги будь-яких зауважень щодо його поведінки чи ознак наркотичного сп`яніння працівниками поліції висловлено не було. Наведене, на думку суду, свідчить про те, що безпосередньою причиною зупинки транспортного засобу були не підозри щодо перебування водія у стані сп`яніння, а перевірка документів.

Щодо наявності ознак наркотичного сп`яніння. Суд критично оцінює доводи працівників поліції про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння. Так, із дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що після перевірки документів працівники поліції тривалий час спілкувалися з ОСОБА_1 щодо інформації про його перебування у розшуку Територіального центру комплектування та соціальної підтримки та пропонували йому проїхати разом із ними. Лише після відмови ОСОБА_1 виконати таку пропозицію працівниками поліції вперше було зазначено про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння. Зазначена послідовність подій викликає у суду сумнів щодо об`єктивності висновків працівників поліції, оскільки питання про можливе перебування особи у стані наркотичного сп`яніння виникло лише після її відмови проїхати разом із працівниками поліції. Разом із тим, незважаючи на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено декілька ознак наркотичного сп`яніння, під час дослідження відеозапису вони свого підтвердження не знайшли. Зокрема, із відеозапису, переглянутого у судовому засіданні, встановлено, що на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 простягнув уперед обидві руки для перевірки наявності тремтіння пальців. При цьому судом не встановлено будь-якого тремтіння пальців рук, яке можна було б об`єктивно сприйняти за ознаку наркотичного сп`яніння, про яке зазначено працівниками поліції у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, будь-яких дій, спрямованих на перевірку інших зазначених у протоколі ознак наркотичного сп`яніння, зокрема реакції зіниць на світло чи фіксації поведінки, що не відповідає обстановці, працівниками поліції не проводилося, а відеозапис не містить об`єктивних даних, які б підтверджували наявність таких ознак. За таких обставин суд доходить висновку, що зазначені працівниками поліції ознаки наркотичного сп`яніння не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час безпосереднього дослідження відеозапису в судовому засіданні, а тому не можуть бути покладені в основу висновку про доведеність вини ОСОБА_1 .

Суд також бере до уваги, що інших ознак наркотичного сп`яніння працівниками поліції не зазначалося. З матеріалів справи не вбачається проведення перевірки реакції зіниць на світло, координації рухів, мовлення чи інших ознак. Відтак наведені у протоколі відомості не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду.

Щодо проходження медичного огляду. Із дослідженого судом відеозапису не вбачається категоричної та безумовної відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду. Навпаки, останній повідомляв про готовність пройти відповідний огляд, однак наполягав на прибутті до медичного закладу самостійно на власному транспортному засобі. Пояснюючи свою позицію, ОСОБА_1 зазначав, що побоюється бути доставленим не до медичного закладу, а до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки саме це питання до моменту висунення вимоги про проходження огляду тривалий час обговорювалося працівниками поліції. Зазначені пояснення узгоджуються зі змістом відеозапису, а тому суд не знаходить підстав вважати їх надуманими чи такими, що спрямовані виключно на уникнення проходження медичного огляду.

Щодо результатів самостійного медичного огляду. Суд враховує, що вже наступного дня після події, а саме 16.05.2026 о 08 год. 11 хв., ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичної лабораторії «ДІЛА», де пройшов токсикологічне дослідження. Згідно з наданими результатами дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин та їх метаболітів у біологічному матеріалі ОСОБА_1 не виявлено. Суд зазначає, що результати зазначеного лабораторного дослідження не є медичним оглядом, проведеним у порядку, визначеному ст. 266 КУпАП, а тому самі по собі не можуть підтверджувати чи спростовувати факт перебування особи у стані наркотичного сп`яніння на момент зупинки транспортного засобу. Разом із тим, беручи до уваги, що подія мала місце 15.05.2026 о 22 год. 51 хв., а матеріали справи містять відповіді закладів охорони здоров`я щодо відсутності можливості проведення відповідного медичного огляду у нічний час, суд оцінює зазначений висновок лабораторного дослідження у сукупності з іншими доказами як такий, що підтверджує послідовність поведінки ОСОБА_1 після події та узгоджується з його поясненнями про намір пройти відповідне дослідження за першої реальної можливості. Таким чином, зазначені обставини не свідчать про очевидне ухилення ОСОБА_1 від встановлення його стану, а підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Суд звертає увагу, що підставою для направлення водія на медичний огляд є наявність достатніх та об`єктивно встановлених ознак наркотичного сп`яніння. Саме на поліцейського покладається обов`язок довести наявність таких ознак. У даному випадку наведені у протоколі ознаки не знайшли підтвердження під час дослідження відеозапису, який є найбільш об`єктивним доказом обставин події.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є лише ті фактичні дані, які отримані у передбаченому законом порядку, а згідно зі ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа «Коробов проти України») вина особи має бути доведена сукупністю достатніх, чітких та узгоджених між собою доказів, які виключають обґрунтований сумнів щодо винуватості особи.

Суд також враховує, що обов`язок зі збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Держава не може перекладати обов`язок доведення невинуватості на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки це суперечить принципу презумпції невинуватості, закріпленому у ст. 62 Конституції України.

Судовий розгляд має здійснюватися з дотриманням принципів верховенства права, законності, змагальності сторін, рівності учасників процесу та презумпції невинуватості, а також забезпечення доведеності вини.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за умови доведення наявності в її діях складу правопорушення на підставі повної, всебічної та об`єктивної оцінки всіх доказів у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши кожний доказ окремо та в їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду, а досліджений судом відеозапис не підтверджує висновків працівників поліції щодо наявності достатніх підстав для направлення ОСОБА_1 на медичний огляд. При цьому матеріали справи не містять належних і достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували факт безумовної відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду в порядку, встановленому законом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяО.Л. ГАВЕНКО