Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №284/252/26 — Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/252/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Діброви О.В.,

з секретарем Ніконенко О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулось з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з останньої заборгованість по сплаті кредиту в сумі 27593 гривні 70 копійок, у тому числі: 3949 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 22694 гривні 70 копійок- заборгованість за відсотками, 950 гривень - заборгованість за комісіями, а також витрати, що пов`язані за сплатою судового збору в сумі 2662 гривні 40 копійок та 13000 гривень витрат на правову допомогу.

Свої вимоги мотивує тим, що 27 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №4021579, який підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач, отримавши у кредит грошові кошти в сумі 5000 гривень, зобов`язання за вказаним договором щодо їх повернення належним чином не виконала, у результаті чого і виникла зазначена вище заборгованість. Окрім цього, на підставі послідовно укладених договорів факторингу кредитор відступив належне йому право вимоги, а позивач набув всі права кредитора за зазначеним вище кредитним договором й має право вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 28 травня 2026 року постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09 червня 2026 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому вона, не заперечуючи факту укладення кредитного договору №4021579 від 27 липня 2021 року та наявності непогашеної заборгованості за цим договором, просила в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивачем невірно застосовано закон для врегулювання спірних правовідносин, оскільки необхідним є застосування норм законів України «Про споживче кредитування» та «Про захист прав споживачів». Крім цього, зазначила, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів, з яких вбачається здійснення нарахувань і погашень за договором, не доведено фактів надсилання їй вимоги про повернення суми кредиту, а також відсотки за користування кредитом нараховано за період, що не охоплений строком дії договору.

Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином; представник позивача у надісланій до суду заяві просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві й відповіді на відзив, та судовий розгляд проводити без її участі.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем в електронній формі було укладено договір про споживчий кредит №4021579 (надалі-Договір), згідно з яким останній було надано кредит у сумі 5000 гривень на строк 10 днів, термін остаточного погашення заборгованості 06 серпня 2021 року (пункти 1.2, 1.3, 1.4. Договору). Комісія за надання кредиту складає 950 гривень, яка нараховується за ставкою 19 % від суми кредиту одноразово (пункт 1.5.1. Договору), проценти за користування кредитом: 1250 гривень, які нараховуються за ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункт 1.5.2. Договору), стандартна (базова) процента ставка за користування кредитом 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.6. Договору).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

За пунктом 2.4.1. Договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення, згідно пункту 1.4. Договору.

Відповідно до пункту 2.3.1.1. Договору позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту: строк продовження 3 дні - максимальний розмір комісії - 3%, 7 днів - 5%, 15 днів - 10%.

Згідно з пунктами 6.1. та 7.1. Договору цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту.

Клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якою укладено договір №4021579 від 27 липня 2021 року, була ідентифікована товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан». Акцепт договору підписаний позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора F85499, відправленого на номер телефону НОМЕР_2 .

27 липня 2021 року на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_3 здійснено платіж грошових коштів у сумі 5000 гривень за договором №4021579.

Зазначені обставини підтверджуються копіями договору про споживчий кредит (індивідуальна частина) №4021579 від 27 липня 2021 року (а.с.8-12), довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію (а.с.12), довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 11 липня 2024 року (а.с.13), а також наданими Акціонерним товариства комерційний банк «Приват Банк» випискою за договором №б/н за період з 27 липня 2021 року по 06 серпня 2021 року (а.с.82-85) та довідкою №20.1.0.0.0/7-260610-76800-БТ від 13 червня 2026 року (а.с. 92).

Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №4021579, 27 липня 2021 року відповідачу було надано кредит в сумі 5000 гривень та нараховано комісію в сумі 950 гривень. Також нараховувались проценти за Договором протягом періоду з 07 серпня 2021 року по 03 листопада 2021 року. Заборгованість за кредитним договором становить 10415 гривень 55 копійок, з яких: 3949 гривень - заборгованості за тілом кредиту, 5516 гривень 55 копійок - заборгованості за відсотками, 950 гривень - заборгованості за комісією.

З розрахунку заборгованості, сформованим позивачем станом на 14 травня 2026 року (а.с.16), заборгованість відповідача за цим кредитним договором становить 27593 гривень 70 копійок, з яких: 3949 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 22694 гривні 70 копійок - заборгованість за відсотками та 950 гривень - заборгованості за комісією.

29 листопада 2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу, за умовами якого перше відступило ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги у сумі 102560106 гривень 92 копійки, а той, у свою чергу, зобов`язався здійснити фінансування за договором, прийняти належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Мілоан» права грошової вимоги до боржників, що підтверджується копіями договору факторингу №29-11-201 від 29 листопада 2021 року (а.с.17-21), форми реєстру боржників до договору факторингу №29-11-102 від 29 листопада 2021 року (а.с.23) та копією платіжного доручення №308250005 від 03 грудня 2021 року (а.с.21).

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору належні, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора, й, зокрема, за договором позики, за що новий кредитор сплачує первісному грошові кошти, про що свідчать копії договору факторингу №10-01/2023 від 10 січня 2023 року (а.с.24-26), додатками №2,4 до нього (а.с.31), акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року (а.с.29-30), реєстру боржників до договору (а.с.32).

У свою чергу, 28 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» відступило шляхом продажу Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» належні ТОВ «Коллект центр» права вимоги до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до договору про відступлення прав вимоги, про що свідчать копії договору №28-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 28 серпня 2025 року (а.с.33-34), додатками №2,4 до нього (а.с.38), акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10 вересня 2025 року (а.с.37), реєстру боржників до договору (а.с.39-40)

Таким чином, позивач набув права грошової вимоги до відповідача про споживчий кредит №4021579 від 27 липня 2021 року.

Обмірковуючи правомірність позовних вимог, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі пункту 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Згідно з частиною 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України божник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання, що надані позивачем копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Проаналізувавши зазначені вище докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач порушив договірні зобов`язання по сплаті заборгованості за кредитним договором, й позивач, який набув право вимоги за зазначеним договором, має право на стягнення заборгованості за основним боргом, відсоткам за користування кредитом та комісією.

Разом з тим, перевіряючи обґрунтованість зазначеного позивачем розміру заборгованості, суд зважає на таке.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Пунктами 1.3. й 1.4. Договору передбачено, що кредит надається на 10 днів з 27 липня 2021 року, тобто до 06 серпня 2021 року.

Сторони погодили суму розміру процентів за користування кредитом, яка становить 1250 гривень, що нараховується за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2. Договору).

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Отже, строк дії договору про споживчий кредит №4021579 від 27 липня 2021 року закінчився через 10 днів після його укладення, а саме, 06 серпня 2021 року.

Згідно копії розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Мілоан» (а.с. 13-14), відсотки за користування кредитними коштами за Договором нараховано, в тому числі, й за період з 07 серпня 2021 року по 03 листопада 2021, тобто, за період, коли у кредитора, право вимог якого відійшло до позивача, не виникало права на нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Таким чином, розмір відсотків, які мали бути нарахованими відповідно до умов договору про споживчий кредит №4021579 за період з 27 липня 2021 року по 06 серпня 2021 року становить 1250 гривень (5000 гривень (тіло кредиту) х 0,025 (відсоткова ставка) х 10 днів (строк позики)).

З огляду на зазначене, а також приймаючи до уваги, що позивачем не пред`явлено вимогу про стягнення з відповідача процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами у відповідності до вимог частини 2 статті 625 ЦК України, суд дійшов переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 6149 гривень, з яких 3949 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 1250 гривень - заборгованість за відсотками, 950 гривень - заборгованість за комісією.

Представник позивача у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу у сумі 13000 гривень.

Обмірковуючи питання щодо відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зважає на правову позицію, викладену Касаційним цивільним судом Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22, відповідно до якої зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Відповідачем клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу не заявлялось.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662 гривні 40 копійок, а тому, в порядку статті 141 ЦПК України, вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 593 гривні 18 копійок (2662,40 гривень (сплачений судовий збір)х22,28 % (розмір задоволених вимог-6149х100:27593,70):100).

З аналогічних міркувань пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу на суму 2896 гривень 40 копійок (13000 гривеньх22,28%)

Керуючись статтями 3, 10, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит №4021579 від 27 липня 2021 року 6149 гривень, у тому числі: 3949 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 1250 гривень - заборгованість за відсотками та 950 гривень - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати по сплаті судового збору у сумі 593 гривні 18 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2896 гривень 40 копійок.

В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42640371, рахунок № НОМЕР_4 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне рішення суду складено 31 липня 2026 року.

Суддя: Олександр ДІБРОВА