Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №279/2103/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2103/26

Провадження №2-а/279/45/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м.Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши у порядку адміністративного судочинства адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Представник Затульний Андрій Андрійович в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить скасувати постанову № R424406 від 16.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 , не виконуючи вимоги п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», не пройшов (або відмовився від проходження) ВЛК, чим порушив правила військового обліку, за що ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 22.08.2025 року дізнався, що є порушником правил військового обліку, коли отримав в застосунку «Резерв+» сповіщення від ТЦК та СП з текстом «Вас розшукує ТЦК та СП, щоб скласти протокол про порушення правил військового обліку». Позивач погоджується з тим, що він не пройшов до 05.06.2025 повторний медичний огляд, чим порушив зазначені вище норми закону, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Також вказує, що через електронний кабінет в застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 14.03.2026 року подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, в якій зазначив, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Як на підставу скасування постанови позивач посилається на сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки сповіщення, яке він отримав у за стосунку «Резерв+» беззаперечно підтверджує той факт, що ТЦК та СП станом на 22.08.2025 вже виявив правопорушення, допущене ним. Отже, датою виявлення правопорушення вважати саме 22.08.2025 або більш ранню дату.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06.07.2026 за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без виклику осіб. В ухвалі суд встановив відповідачу п`ятиденний строк із дня отримання ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати положенням ст. 162 КАС України, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач як користувач електронного кабінету в ЄСІТС копію ухвали отримав 07.07.2026 року, заперечень проти позову та доказів правомірності оскаржуваної постанови суду не надав.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Окрім того, ч. 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується роздруківкою електронного військово-облікового документа від 27.03.2026.

Із зазначеного електронного військово-облікового документа вбачається наявність запису: «Потребує проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву», постанова ВЛК: «Не придатний в мирний час,обмежено придатний у воєнний час», дата ВЛК - 30.11.2015 року. Також у документі зазначено, що дані позивачем уточнено 16.07.2024.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-IX від 21.03.2024 року (далі-Закон) установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як громадянин України, який постановою ВЛК від 30.11.2015 року був визнаний обмежено придатним до військової служби у воєнний час, зобов`язаний був у силу закону у строк до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Однак згідно з відомостями з військово-облікового документа вказана дата проходження ВЛК 30.11.2015 року, а дата уточнення даних 16.07.2024 року, отже, ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, відповідальність за яке в особливий період, передбачена ч.3 ст.210 КУпАП.

Згідно з даними електронного військово-облікового документа, роздруківка якого надана позивачем до позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 розшукує ОСОБА_1 , щоб скласти протокол про порушення правил військового обліку.

Оскільки відповідачем не спростовано доводів позивача, що саме факт невиконання вимог Закону щодо проходження повторного медичного огляду як особи з обмеженою придатністю у строк до 05.06.2025 року стало підставою для його розшуку з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, то суд вважає доведеним, що 22.08.2025 року відповідачу стало відомо про вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення.

16.03.2026 т.в.о. начальника ОСОБА_2 виніс постанову № R424406 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Із постанови вбачається, що вона винесена за наявності поданої особою заяви, у якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Датою надходження такої заяви зазначено 14.03.2026.

У постанові вказано, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»), чим допустив порушення правил військового обліку. Враховуючи викладене ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача.

Отже, саме ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 повинен довести правомірність винесення постанови, наявність події і складу адміністративного правопорушення, дотримання процедури та строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

При цьому суд зауважує, що сам лише факт визнання особою вини у вчиненні адміністративного правопорушення не звільняє посадову особу, яка розглядає справу, від перевірки та з`ясування всіх обставин, які підлягають встановленню згідно з вимогами ст.280 КУпАП, з урахуванням особливостей, передбачених, зокрема ст.279-9 КУпАП.

Так, відповідно до ч.1,2 ст.279-1 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, серед іншого, істотне значення для вирішення справи має дотримання строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Оскільки Законом визначений граничний строк для громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби, до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, то саме 06.06.2025 року є датою, з настанням якої ст.210 КУпАП пов`язується настання адміністративної відповідальності.

Станом на 22.08.2025 відповідачу було відомо про обставини, які він у подальшому поклав в основу висновку про порушення позивачем правил військового обліку. За відсутності інших доказів більш пізнього виявлення правопорушення, саме з 22.08.2025 слід обчислювати тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 9 ст. 38 КУпАП, який сплив 22.11.2025 року. Натомість оскаржувану постанову винесено 16.03.2026, тобто після закінчення строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

При цьому суд зауважує, що подання позивачем заяви про неоспорювання порушення та згоду на розгляд справи за його відсутності, не змінює строків накладення адміністративного стягнення, тому посадова особа ТЦК та СП була зобов`язана перевірити строки притягнення до адміністративної відповідальності та, встановивши їх сплив, закрити провадження у справі, без накладення штрафу.

За таких обставин суд доходить висновку, що постанова № R424406 від 16.03.2026 винесена з порушенням вимог ст. 38, 247, 279-9, 280, 283 КУпАП та після спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням викладеного позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскаржувана постанова - скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Керуючись принципом диспозитивності адміністративного судочинства, встановленого ст.9 КАС України, суд за результатами розгляду справи не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст.2,5,9,72-77,139,241-246,286 КАС України, ст.38,247,279-9,280,283,287-289 КУпАП,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову № R424406 від 16 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони та учасники:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце знаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя : Оксана ІВАШКЕВИЧ