Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №512/173/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1066/26

Номер справи місцевого суду: 512/173/26

Головуючий у першій інстанції БРЮХОВЕЦЬКИЙ О. Ю.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря – Турик А.Ф.к., адвоката Ігнатьєвої І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Савранського районного суду Одеської області від 16 квітня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

- про накладення на неї стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, -

встановив:

Постановою Савранського районного суду Одеської області від 16 квітня 2026 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

З вказаної постанови вбачається, що 07.03.2026 року близько 12 год. 47 хв. в с-щі Саврань по вул. Героїв України, 14 керуючи автомобілем Nssan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1 , після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а саме наїзду на домашнього улюбленця (кота) залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, за вищевказаною адресою. Своїми діями ОСОБА_2 порушила п. 2.10 а ПДР та вчинила адміністративне правопорушення за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №608567 від 07.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 07.03.2026 року близько 12 год. 47 хв. в с-щі Саврань по вулиці Героїв України, 14, керуючи автомобілем Nssan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, внаслідок чого здійснила наїзд на домашнього улюбленця (кота), який раптово вибіг на проїзну частину внаслідок чого і здійснився наїзд, після чого ОСОБА_2 залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушила пункт 2.3.б та 2.10.а правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Постановою Савранського районного суду Одеської області від 16.04.2026 року вказані справи про адміністративні правопорушення було об`єднано в одне провадження за унікальним номером 512/173/25, провадження № 3/512/123/26.

Не погоджуючись з постановою Савранського районного суду Одеської області від 16 квітня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій зазначила, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:

1)закриття справи за ст. 124 КУпАП створює перешкоди для повного відшкодування шкоди у цивільному порядку, оскільки заперечує вину водія у самому факті ДТП;

2)визнавши ОСОБА_2 винною за ст. 122-4 КУпАП, у залишенні місця ДТП, суд де-факто підтвердив наявність події ДТП ;

3)судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки тому факту, що ОСОБА_2 помітила тварину та застосувала екстрене гальмування, що беззаперечно свідчить про своєчасне виявлення перешкоди, проте даний факт свідчить про те, що ОСОБА_2 не обрала безпечну швидкість руху, яка б дозволяла контролювати транспортний засіб;

4)судом першої інстанції безпідставно поставлено під сумнів статус ОСОБА_1 , як потерпілої та власника майна.

Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині закриття провадження за ст. 124 КУпАП, та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП .

Заслухавши пояснення адвоката Ігнатьєвої І.В., яка наполягала на залишенні постанови суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а крім того, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень і запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Об`єктивність суду, від якої напряму залежить вирішення справи, тісно пов`язана із безсторонністю і неупередженістю суду й забезпечується різними чинниками та шляхом регламентування судових процедур, у тому числі шляхом відсторонення суду від процесу збирання доказів вчинення чи невчинення адміністративного правопорушення, винуватості чи невинуватості особи (на користь чи проти обвинувачення), оскільки в іншому випадку суд в тій чи іншій мірі виступав би в інтересах певної сторони (учасника), що ставило би під сумнів можливість суду забезпечити об`єктивність під час вирішення справи, а отже, і статус суду як незалежного, безстороннього і справедливого органу правосуддя.

Так, закриваючи провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП суд першої інстанції виходив із того, що в діях останньої не вбачається винних дій. Визнаючи ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що в діях останньої присутній склад адміністративного правопорушення. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608557 від 07.03.2026 з якого вбачається, що 07.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 07.03.2026 року близько 12 год. 47 хв. в с-щі Саврань по вулиці Героїв України, 14, керуючи автомобілем Nssan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, внаслідок чого здійснила наїзд на домашнього улюбленця (кота), який раптово вибіг на проїзну частину внаслідок чого і здійснився наїзд, після чого ОСОБА_2 залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушила пункт 2.3.б та 2.10.а правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП;

-схема місця дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07.03.2026 року о 12:47 год. по вул. Героїв України, с-ще Саврань Подільського району Одеської області;

-заява ОСОБА_1 від 07.03.2026 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 просить прийняття міри до водія автомобіля Nssan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1 , який збив домашню тварину (кота білої масці на кличку Білка та поїхав у невідомому напрямку;

-письмові пояснення ОСОБА_1 від 07.03.2026 з яких вбачається, що 07.03.2026 року вона з відео камер спостереження побачила, як водій автомобіля Nssan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1 збив її домашнього улюбленця кота на кличку Білка. Крім того, водій зазначеного автомобіля на декілька секунд зупинився, а потім поїхав у невідомому напрямку. Також ОСОБА_1 вказала, її син повіз кота в ветеринарну клініку в м. Умань;

-письмові пояснення ОСОБА_2 від 07.03.2026 року з яких вбачається, що вона дійсно керувала автомобілем Nssan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1 близько 12:00 год. по вул. Героїв України. ОСОБА_2 вказала, що зненацька на проїзну частину вибіг кіт білого кольору і вона не встигла скерувати і здійснила наїзд на кота. Також, ОСОБА_2 вказала, що загальмувала та побачила в дзеркало заднього виду як кіт побіг на інший бік дороги, тому поїхала у своїх справах;

-рапорт поліцейського з РПП СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області сержанта поліції Гуліки С.Ю. від 09.03.2026 року з якого вбачається, що 07.03.2026 року о 12:47 год. в смт Саврань по вул. Героїв України, 4, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем автомобіля Nssan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_2 , проявила неуважність до дорожньої обстановки та допустила наїзд на домашню тварину (кота), чим порушила вимоги п. 2.3.б ПДР України. Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій, в порушення вимог п. 2.10.а ПДР України, не зупинила транспортний засіб та залишила місце події;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

-страховий поліс;

-характеристика з місця роботи на ОСОБА_2 ;

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608567 від 07.03.2026 року з якого вбачається, що 07.03.2026 року близько 12 год. 47 хв. в с-щі Саврань по вул. Героїв України, 14 керуючи автомобілем Nssan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1 , після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а саме наїзду на домашнього улюбленця (кота) залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, за вищевказаною адресою. Своїми діями ОСОБА_2 порушила п. 2.10 а ПДР та вчинила адміністративне правопорушення за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП;

-копія паспорту на тварину (кота) породи метис на кличку Білка, власником якого зазначена ОСОБА_1 ;

-копії товарних чеків з ветеринарного центру «Айболит» на суму 730,00 грн. та 19930,00 грн.;

-копія з рекомендаціями для лікування з ветеринарного центру «Айболит» м. Умань;

-відеозапис який приєднано до матеріалів справи та з якого вбачається, що по дорозі їде автомобіль Nssan Qashqai, з правої сторони був припаркований автомобіль. Коли автомобіль Nssan Qashqai, проїжджав повз припаркованого автомобілю, то зненацька з-під цього припаркованого автомобіля на проїзджу частину під колеса автомобіля Nssan Qashqai вибіг кіт. Автомобіль ОСОБА_3 наїхав на кішку, трохи зупинився та поїхав далі.

Так ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.

Вина є одним із елементів суб`єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.

Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху, ця норма за своєю властивістю є бланкетною, тобто з метою її застосування та врегулювання суспільних відносин, виникає необхідність звернення до нормативно-правових актів, які детально регламентують зазначені правила.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та п. 1.1 ПДР єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється названими Правилами.

За п. 1.3 вказаних Правил учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п. 1.4 Правил).

Згідно з п. 2.3.б Правил дорожнього руху України вбачається, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

В силу пункту 2.10. а Правил дорожнього руху України встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до ст. 1 Правил дорожнього руху України учасник дорожнього руху особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному; дорожньо-транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до пункту 7.7 «б» Правил дорожнього руху України, особам, які керують гужовим транспортом, і погоничам тварин забороняється, забороняється залишати їх на смузі відведення дороги без нагляду.

Крім того, згідно зі ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана супроводжувати її поза межами місця її постійного утримання та забезпечувати безпеку людей, інших тварин і майна.

Вказаною нормою Закону покладено обов`язок на власників тварин щодо забезпечення безпеки дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході.

Так із дослідженого відеозапису вбачається, що кішка на яку був здійснений наїзд автомобілем Nssan Qashqai під керуванням водія ОСОБА_2 , знаходилась на дорозі сама, без супроводу її власника. Тобто, ОСОБА_1 не забезпечила супровід своєї кішки, не забезпечила її належне, постійне, безпечне утримання, у зв`язку із чим, остання залишилась без належного догляду та вибігла на проїзну частину дороги, де потрапила під автомобіль. Також із відеозапису вбачається, що коли кішка раптово вибігла на проїзну частину ОСОБА_2 не могла завчасно її помітити, оскільки кішка вибігла в той час, коли автомобіль ОСОБА_3 проїжджав повз неї.

Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів.

Крім того, слід зазначити, що відеозапис є об`єктивним доказом, оскільки унеможливлює суб`єктивне висвітлення поліцейським або іншими особами обставин справи.

Отже, зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, надати належну правову оцінку обставинам, які сталися 07.03.2026 року та які ставляться в провину ОСОБА_2 .

Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності з іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.124 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до частини 1 статті 180 ЦК України тварини є особливим об`єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 179 ЦК України встановлено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» власник тварини - фізична або юридична особа, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності, і несе відповідальність згідно із законом за стан та дії тварини.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в частині другій пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Та, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 не забезпечила належний вигул та контроль за належною їй твариною (котом), що призвело до раптової появи останньої на проїзній частині дороги. Така безконтрольна поведінка тварини створила перешкоду для руху водія ОСОБА_2 , яка, з метою уникнення наїзду, була змушена застосувати екстрене гальмування.

Матеріалами справи не підтверджено, що кішка перебував на проїжджій частині вулиці у полі зору водія та те що водій міг його бачити, відсутні будь-які докази, того, що водій мала технічну можливість вжити заходів для запобігання наїзду в момент виникнення небезпеки.

Отже, спростовуються посилання апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки тому факту, що ОСОБА_2 помітила тварину та застосувала екстрене гальмування, що беззаперечно свідчить про своєчасне виявлення перешкоди, проте даний факт свідчить про те, що ОСОБА_2 не обрала безпечну швидкість руху, яка б дозволяла контролювати транспортний засіб.

Так із відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 зупинилася вже після того, як наїхала на кішку, що свідчить про те, що вона не могла побачити тварину тоді, коли вона раптово вибігла на дорогу.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Пунктом 2.10 а Правил дорожнього руху передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні місця ДТП особами, до якої вони причетні (формальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі (непрямого) умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені правила дорожнього руху і прагне до цього.

У формальних складах адміністративних правопорушень вина у формі умислу полягає в усвідомленні особою протиправного характеру вчиненої дії або бездіяльності, тобто їх незаконності.

Проте, як вбачається із відеозапису з місця події ОСОБА_2 на порушення п.2.10 а ПДР продовжила рух, залишивши місце пригоди, не повідомивши при цьому орган чи підрозділ поліції про ДТП.

Посилання ОСОБА_1 у апеляційній скарзі на те, що визнавши ОСОБА_2 винною за ст. 122-4 КУпАП, у залишенні місця ДТП, суд де-факто підтвердив наявність події ДТП, не заслуговують на увагу з огляду на те, що так, дійсно 07.03.2026 року відбулося ДТП за участі ОСОБА_2 та тварини, проте, винних дій з боку ОСОБА_2 у даному ДТП не вбачається, а тому провадження у справі про притягнення останньої за ст. 124 КУпАП було закрито. Проте, оскільки після настання ДТП ОСОБА_2 повинна була зупинитися та повідомити про подію працівників поліції, що нею не було зроблено.

Отже, на підставі наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

Об`єктивно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені вище докази не доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, проте доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Накладаючи на ОСОБА_2 адміністративне стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано застосував стягнення у вигляді штрафу, адже воно, відповідно до санкції ст. 122-4 КУпАП.

У відповідності до положень п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Отже, за результатами апеляційного розгляду суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а постанова Савранського районного суду Одеської області від 16 квітня 2026 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Савранського районного суду Одеської області від 16 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова