Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №750/5860/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5860/26

Провадження № 2/750/3098/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Лямзіної Н.Ю.,

із секретарем судового засідання - Довгаль А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в :

27 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , в якому просить:

- розірвати договір купівлі-продажу виробу «Підлоговий кондиціонер для охолодження та обігріву 3500Вт Zepline ZP-107 Портативний кондиціонер Охолоджувач повітря» укладений між ФОП ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 сплачені кошти за «Підлоговий кондиціонер для охолодження та обігріву 3500Вт Zepline ZP-107 Портативний кондиціонер Охолоджувач повітря» в сумі 2699 грн. 00 коп.;

Обґрунтовано позов тим, що 15 червня 2025 року позивачем через інтернет-сайт (маркетплейс) «Rozetka» у ФОП ОСОБА_2 придбано Підлоговий кондиціонер для охолодження та обігріву 3500Вт Zepline ZP-107 Портативний кондиціонер Охолоджувач повітря» вартістю 2699 грн. 00 коп. При отриманні товару нею було перевірено цілісність виробу та його справність. Однак, перевірити його справність саме щодо охолодження повітря в приміщенні «Нової пошти» не було можливості. У зв`язку з тим, що погодні умови не були досить спекотними, то лише в серпні 2025 року, позивач вирішила використати вказаний прилад як кондиціонер для охолодження повітря. В ході чого виявила, що серед супровідних документів немає інструкції з експлуатації українською мовою, а інструкція, яку вона в подальшому переклала, не відповідала моделі, яку було придбано. Знайшовши інструкцію в Інтернеті та виставивши бажані параметри, вона ввімкнула прилад, однак параметри автоматично скидувались до +25 градусів С. При подальшій роботі приладу, нею було встановлено, що він взагалі не охолоджує повітря, а працює як вентилятор. Про те, що виріб не охолоджує повітря, нею 22 серпня 2025 року до ФОП ОСОБА_2 написано лист щодо повернення грошей за товар, який не відповідає заявленим властивостям, який надіслано у застосунку Viber на номер телефону менеджера. 19 вересня 2025 року позивач повторно написала до ФОП ОСОБА_2 щодо повернення товару. Їй було надано номер телефону менеджера, під час дзвінків на наданий номер ніхто не відповідав. Станом на день звернення до суду, її вимоги не розглянуті та кошти їй не повернуті.

В правове обґрунтування позову позивач послався на ст. 15, 22 Закону України «Про захист прав споживача».

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

В установлений судом строк відповідач подала відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в його задоволенні. Зокрема, у відзиві на позов відповідач зазначає, що позивачкою визнано факт придбання 15 червня 2026 року портативного охолоджувача повітря, отримання та огляду вказаного товару 15 червня 2026 року на відділенні «Нової пошти» та користування пристроєм мінімум до серпня 2025 року. Вказує, що між нею та позивачкою укладено усний договір купівлі-продажу, а тому умови, щодо якості товару відсутні. Також вказує, що позивачем було відкрито упаковку, пломби пошкоджено, а пристрій увімкнено та здійснено первинні налаштування, окрім того позивач використовувала пристрій протягом більш як двох місяців, що виключає повернення товару як «нового».

Позивач через канцелярію суду подала відповідь на відзив, в якому вказала, що не погоджується з аргументами викладеними у відзиві. Вказує, що їй не було надано необхідну та достатню інформацію про товар, оскільки опис характеристик виробу, які були зазначені на сайті не відповідає як технічним характеристикам самого виробу, так і його функціям, що ввело її, як споживача в оману.

Відповідач заперечення не подала.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи сповіщалася завчасно та належним чином, через канцелярію суду 28 липня 2026 року подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася завчасно та належним чином. Судова повістка відповідачу надсилалася за адресою її місця знаходження, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Сторонами з заяв по суті справи визнано, наданими паперовими копіями доказу у виді роздруківки сторінки з інтернет-сайту (маркетплейс) «Rozetka», та особистої переписки з продавцем ФОП ОСОБА_2 підтверджено, що 15 червня 2025 року ОСОБА_1 за допомогою інтеренет-сайту «Rozetka» у ФОП ОСОБА_2 , отримано відомості про продаж «Підлоговий кондиціонер для охолодження та обігріву 3500Вт Zepline ZP-107 Портативний кондиціонер Охолоджувач повітря».

Згідно з копією електронного чеку №yVrtozm5nfY від 15 червня 2025 року перераховано одержувачу ФОП ОСОБА_2 Магазин ОКЕЙ ( АДРЕСА_1 ) 2699 грн. 00 коп. через сервіс переказу Rozetka Pay за «Підлоговий кондиціонер для охолодження та обігріву 3500 Вт Zepline ZP-107 Портативний кондиціонер Охолоджувач повітря». (а.с. 7)

Також позивачем надано копію документу, складеного англійською мовою та фотографії з зображенням товару, без перекладу на державну, щодо якого позивач указує на те, що остання не відповідає моделі, яку вона придбала. Водночас, суд зазначає про неналежність цього доказу з огляду на відсутність можливості отримання інформації щодо змісту.

22 серпня 2025 року позивачем написано листа до ФОП ОСОБА_2 щодо повернення грошей за товаром, який не відповідає заявленим властивостям, який надіслано за допомогою застосунку Viber на номер телефону НОМЕР_1 (вказаний номер зазначений як контактний в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та ФОП). І як вбачається зі скріншота переписки у меcенджері Viber, позивачка отримала відповідь на лист.

З досліджених судом доказів та аргументів сторін убачається наявність спору між позивачем і відповідачем з приводу повернення грошових коштів за товар, який позивач вважає таким, що не відповідає якості, містить істотні недоліки, які полягають у неможливості та недопустимості його використання за призначенням, оскільки останній не виконує свої функції.

Вирішуючи позов суд ураховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Згідно зі ст. 700 ЦПК України продавець зобов`язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання. Покупець має право до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі. Якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його продажу, він має право вимагати відшкодування збитків, завданих необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, - в розумний строк відмовитися від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми і відшкодування збитків, а також моральної шкоди. Продавець, який не надав покупцеві можливості одержати повну і достовірну інформацію про товар, несе відповідальність за недоліки товару, які виникли після передання його покупцеві, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв`язку з відсутністю у нього такої інформації.

За ч. 1, 2 ст. 702 ЦК України сторони можуть укласти договір купівлі-продажу товару на підставі ознайомлення покупця із зразком товару (за описом, каталогом тощо). Договір купівлі-продажу товару за зразком є виконаним з моменту доставки товару у місце, встановлене договором, а якщо місце передання товару не встановлене договором, - з моменту доставки товару за місцем проживання фізичної особи-покупця або місцезнаходженням юридичної особи-покупця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (ч. 1, 2 ст. 673 ЦК України).

Між сторонами укладено усний договір купівлі-продажу, а тому умови щодо якості товару відсутні, у зв`язку із чим відповідач, у силу положень ст. 673 ЦК України, був зобов`язаний передати позивачеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. При цьому, продавцем у публічній пропозиції надано необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежною якістю товару, тому в даному випадку необхідно застосовувати положення ст. 678 ЦК України, яка регулює правові наслідки передання товару неналежної якості.

Частина 1 зазначеної статті передбачає, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. За частиною другою вказаної статті, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом, встановленим частиною першою статті 668 ЦК України, до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. При виявленні недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього покладається обов`язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.

Згідно з частиною другою статті 679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

За змістом наведеної правової норми у випадку існування гарантії щодо якості товару обов`язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього.

Також, за ч. 1 ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах, та умовам договору із споживачем.

За п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

П. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» відносить до істотного недоліку - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, в тому числі на: належну якість продукції та обслуговування; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Продавець (виробник, виконавець): зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію; на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції (ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Таким чином, указані норми передбачають відповідні права покупця, у випадку передання останньому товару неналежної якості, істотного порушення вимог щодо якості, наявності у товарі недоліків, не застережених продавцем.

Згідно з висновком з питань застосування норм права, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 591/2641/20 (провадження № 61-17724св20) за змістом частиною другою статті 679 ЦК України у випадку існування гарантії щодо якості товару обов`язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього. Вказано, що визначення поняття гарантії якості товару міститься у частині першій статті 675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Під гарантією якості товару слід розуміти ручання продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість або не дозволяють використовувати відповідно до мети, передбаченої договором. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості в момент його передачі від продавця до покупця.

Це означає, що наслідки, які встановлені законодавством, зокрема вищенаведеними частиною другою статті 678 ЦК України та частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при реалізації продавцем неякісної продукції настають у випадку, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання. Тобто вказані недоліки стосуються експлуатаційних (споживчих) властивостей товару і не пов`язані з його механічним пошкодженням, які можна виявити шляхом візуального огляду.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що встановлений частиною другою статті 679 ЦК України обов`язок продавця довести факт виникнення недоліків товару після його передання покупцеві (якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару) покладається на нього у випадку, коли такі недоліки не є очевидними, оскільки в такому випадку покупець має можливість виявити ці недоліки і відмовитися від укладення договору або укласти його на інших умовах. Якщо ж покупець, маючи реальну можливість оглянути товар і виявити у ньому очевидні дефекти, не скористався цим правом до передання йому товару, а виявив їх після такого передання, то тягар доведення відповідно до частини першої статті 679 ЦК України покладається на нього.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов`язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції. У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що істотними недоліками Товару є відсутність інструкції з експлуатації українською мовою та не виконання приладом заявлених функцій кондиціонера.

Таким чином, саме ОСОБА_1 , з огляду на обставини цієї справи та доводи, покладені нею в обґрунтування позову (оскільки такі обставини, у випадку їх наявності вона мала можливість встановити до та після отримання товару), повинна довести обставину надання їй товару неналежної якості, істотності порушення вимог щодо якості переданого товару, наявності у товарі недоліків, не застережених продавцем.

Проте, позивач не надав суду належних та допустимих доказів відповідно до приписів статей 76-81 ЦПК України щодо продажу їй відповідачем 15 червня 2025 року Товару у виді «Підлогового кондиціонеру для охолодження та обігріву 3500Вт Zepline ZP-107 Портативний кондиціонер Охолоджувач повітря», отриманого з істотним недоліком, визначеним п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Позивачем не заявлено суду клопотання про призначення експертизи для встановлення істотності недоліків.

А тому, на підставі наведеного, суд приходить до висновку про не підтвердження належними доказами доводів позивача про існування підстав для розірвання договору через істотні недоліки товару, що, у свою чергу, є підставою для відмови в задоволенні позову про повернення сплаченої за товар грошової суми та зобов`язання відповідача до вчинення дій, як похідної від неї.

Інші доводи та посилання сторін, як самі по собі, так і у своїй сукупності, з огляду на встановлені судом обставини та покладені в обґрунтування позову доводи, не є підставою для задоволення позовних вимог, чи відмови у них, а тому не приймаються судом до уваги та не аналізуються при ухваленні рішення.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, позивач звільнений від сплати судового збору, а відповідачем, до закінчення судового розгляду не заявлено клопотання про стягнення з позивача понесених нею судових витрат - витрати по сплаті судового збору компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом МіністрівУкраїни.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) до Фізичної особи підприємства Струцької Лілії Русланівни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення грошових коштів - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.Ю. Лямзіна