Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 28 липня 2026 р.
Справа: №522/2617/26
Суддя: Мишко В. В.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 рокуСправа № 522/2617/26
Номер провадження 2/495/2368/2026
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Мишка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Федоровій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Білгород-Дністровський в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Кредитним договором №1889912 від 11.11.2024 в розмірі 39 499,97 грн., 3328 грн. судового збору та 13 000 грн. витрат на правову допомогу.
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1.1. В обґрунтування позову зазначив, що 11.11.2024 між Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі ТОВ «Селфі Кредит») та ОСОБА_1 укладено договір №1889912, згідно з умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн строком на 360 днів. Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та в розмірі, передбачених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит в строк, передбачений договором.
26.11.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (далі ТОВ «Факторинг Партнерс») укладено Договір факторингу №26-11/25, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1889912 від 11.11.2024. Відповідач свої зобов`язання за кредитними договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 39 499,97 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 9 999,97 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги 24 500 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 5000 грн.
Враховуючи вищенаведене, просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 39 499,97 грн та судові витрати по справі, а саме понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3 328 грн та 13000 грн понесених витрат на правову допомогу.
1.2. Відповідач не скористалася правом подати відзив на позовну заяву.
2. Рух справи у суді.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.02.2026 цивільну справу №522/2617/26 передано за підсудністю до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2026, цивільна справа №522/2617/26 передана на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишка В.В.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.
В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялася, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, причин неявки суду не відомі.
Суд зазначає про належне ним виконання обов`язку щодо повідомлення усіх учасників справи про розгляду справи, зокрема відповідача, шляхом надіслання судових повідомлень в електронній формі до Електронного кабінету відповідача, та оприлюднення ухвали в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень.
Згідно з ч.ч.5, та 7 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України,суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
Відповідно до частини одинадцятої статті 272 Цивільного процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 37 Положення про ЄСІТС унормовано, що підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Судові повістки-повідомлення про судові засідання відповідач також отримав в електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
Згідно з пунктом 42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
Враховуючи, що представник позивача не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.
Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
4. Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 11.11.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1889912, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн строком на 360 днів з періодичністю сплати процентів кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% в день. Відповідач підписав кредитний договір електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором Р918.
У паспорті споживчого кредиту визначені основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредитку, порядок повернення кредиту та інша додаткова інформація.
Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» №20251127-13 від 27.11.2025, між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Селфі кредит» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №01042024-2 від 01.04.2024. Відповідно до зазначено договору, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі кредит» на суму 10 000 грн, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .
Згідно з розрахунком заборгованості, наданого ТОВ «Селфі Кредит», заборгованість відповідача за кредитним договором № 1889912 від 11.11.2024 становить 39 499,97 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 9 999,97 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги 24 500 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 5000 грн.
26.11.2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу №26-11/25, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1889912 від 11.11.2024.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №2126-11/25 від 26.11.2025, ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1889912 від 11.11.2024 у розмірі 39 499,97 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 9 999,97 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги 24 500 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 5000 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданого ТОВ «Факторинг Партнерс», заборгованість відповідача за кредитним договором № 1889912 від 11.11.2024 становить 39 499,97 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 9 999,97 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги 24 500 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 5000 грн.
Норми права, які застосував суд
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, у відповідачки виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.
Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
Судом встановлено, що 11.11.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та відповідачем укладено договір № 1889912, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн строком на 360 днів зі стандартною (базовою) процентною ставкою 1% на день.
ТОВ «Селфі кредит» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 10 000 грн.
26.11.2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу №26-11/25, відповідно до якого до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1889912 від 11.11.2024.
Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 1889912 від 11.11.2024належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 39 499,97 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 9 999,97 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги 24 500 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором за пенею та/або штрафом в розмірі 5 000 грн задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, суд вважає, що нарахування пені за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 5 000 грн. слід відмовити.
Враховуючи наявні докази у матеріалах справи у своїй сукупності та зважаючи на те, що майнове право позивача порушене відповідачем, а відтак підлягає захисту, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ТОВ «Факторинг партнерс» заборгованість у сумі 34 499,97 грн.
5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.
Позивачем при подачі позовної заяви було надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3328 грн.
З досліджених Договору про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, заявки на надання юридичної допомоги№859 від 01.01.2026, витягу з акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026, судом встановлено, що позивач надав представнику за надані послуги 13 000 гривень.
Оскільки судом задоволено 34 499,97*100% /39 499,97 = 87,34% позовних вимог, то з Відповідача на користь Позивача слід стягнути 2 906,67 грн. судового збору та 11 354,20 грн. витрат на правничу допомогу, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.3-7, 10-13, 18, 11, 76-83, 95, 133, 141, 174, 213, 228, 229, 241-246, 258, 259, 263-268, 272, 273, 280-283 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №1889912 від 11.11.2024 у розмірі 34 499 (тридцять чотири тисячі чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 97 коп.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати у сумі 2 906 (дві тисячі дев`ятсот шість) 67 коп. витрат зі сплати судового збору та 11 354 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят чотири) гривень 20 коп. витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повний текст рішення складений 30.07.2026 року.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» місцезнаходження: м.Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Віталій МИШКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua