Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №676/7081/24 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/7081/24

Провадження № 22-ц/820/1294/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Гринчука Р. С., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Демчук В. М.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідачки ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кам?янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 березня 2026 року (суддя Бондар О. О., повне судове рішення складено 31 березня 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У жовтні 2024 року ОСОБА_3 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 55 років померла його матір ОСОБА_5 , яка за життя склала заповіт на його ім`я. Спадковим майном, серед іншого, є житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 . У зв`язку з перебуванням у глибокому депресивному стані та впевненістю в автоматичному вступі у спадщину, не займався її оформленням.

У серпні 2024 року йому стало відомо, що його зведена сестра ОСОБА_4 успадкувала за законом житловий будинок, який йому заповіла матір. Приватний нотаріус Барановський С. Ф. повідомив йому, що 27 червня 2024 року в засобах масової інформації було опубліковане оголошення про запрошення позивача до офісу нотаріуса на 10 год 10 липня 2024 року для з`ясування питання про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 за заповітом. Він не міг бачити оголошення, оскільки з 12 серпня 2017 року постійно працює та проживає за кордоном. Сестра також не повідомила про таке оголошення, хоча мала з ним зв?язок.

Тому позивач просив визначити йому додатковий строк тривалістю п`ять місяців з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Кам?янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 березня 2026 року в позові відмовлено.

ОСОБА_3 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Суд не врахував те, що він постійно допомагав покійній матері та сестрі у вигляді переказів грошових коштів і підтримкою. Суд не звернув увагу на те, що ОСОБА_4 надала нотаріусу недостовірну інформацію щодо інших спадкоємців, вказавши у заяві, що їй невідоме місце його перебування, хоча отримувала від нього грошові кошти. Суд не врахував волю заповідача, яка була висловлена у заповіті. Зазначає, що він помилково вірив в те, що автоматично прийняв спадщину.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачки просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Позивачу було відомо про смерть матері в березні 2020 року та наявність заповіту на його ім`я. Юридична необізнаність про порядок спадкування не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У засіданні апеляційного суду представник позивача апеляційну скаргу підтримала. Представник відповідачки її не визнала.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 03 жовтня 2024 року).

Позивач є сином ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 20 січня 1986 року.

18 квітня 2008 року ОСОБА_5 склала заповіт, який був посвідчений секретарем виконавчого комітету Заліької сільскої ради, відповідно до якого заповіла ОСОБА_3 належне їй майно з чого воно б не складалось, де б воно не було і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті, на що за законом буде мати право.

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 29/2024 24 червня 2024 року ОСОБА_4 подала заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5 , до складу якої входить житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , земельної ділянки для обслуговування вказаного будинку площею 0,2275 га, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1304 га, що розташована в с. Залісся Перше Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,6250 га, що розташована на території Заліського Старостинського округу Орининської ОТГ Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Зазначила, що їй відомо про те, що ОСОБА_5 залишила заповіт, яким заповіла все належне їй майно сину ОСОБА_3 , місце перебування якого їй не відоме.

30 липня 2024 року приватний нотаріус Кам?янець-Подільського районного нотаріального округу Барановський С. Ф. видав відповідачці свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , зареєстровані в реєстрі нотаріальних дій за № 1441, № 1442, № 1443, № 1444.

13 вересня 2024 року ОСОБА_3 подав до приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Барановського С. Ф. заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , яку посвідчив державний нотаріус Штату Флорида США Козир Т.

08 жовтня 2024 року приватний нотаріус Кам?янець-Подільського районного нотаріального округу Барановський С. Ф. листом за № 124/02-14-29/2024 повідомив позивача про пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері та оформлення спадщини ОСОБА_4 , яка документально підтвердила факт відкриття спадщини, фактичне прийняття спадщини та родинні стосунки зі спадкодавцем.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивач не навів поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та не надав доказів неприйняття ним спадщини з причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього.

Висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких підстав.

Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (частини 1 і 2 статті 1269 ЦК України).

Частиною 1 статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. (частини 1 і 3 статті 1272 ЦК України).

Отже, для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Правила частини 3 статті 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При вирішенні питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суд оцінює поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.

На підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справі, яка є предметом апеляційного перегляду, суд першої інстанції установив, що позивач у встановлений законом строк не звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З позовом до суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3 звернувся 18 жовтня 2024 року.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанови Верховного Суду від 11 липня 2022 року у справі № 650/48/20, від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21, від 14 лютого 2024 року у справі № 754/3327/22).

За змістом висновку Верховного Суду, висловленого в постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 619/2906/23, суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Сама по собі юридична необізнаність про порядок спадкування без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку.

Обставини, якими обґрунтовані підстави позову, не свідчать про неможливість вчинення позивачем дій щодо прийняття спадщини. Причини пропуску ним строку не є об?єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов?язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Встановивши, що у ОСОБА_3 були відсутні об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.

Доказів, які б свідчили про наявність перешкод для подання такої заяви,

не надано.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до власної правової оцінки обставин справи і незгоди скаржника з висновками суду першої інстанції по їх оцінці. Вони не спростовують правильний висновок суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010).

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Кам?янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31 липня 2026 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді Р. С. Гринчук

І. В. П`єнта