Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №688/1040/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1040/26

№ 2/688/1123/26

Рішення

Іменем України

30 липня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

09.03.2026 ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позову посилається на те, що вона та відповідач є батьками неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 31.07.2017 з ОСОБА_4 на її користь стягувались аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.05.2019 збільшено розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми в розмірі 900 грн щомісячно, на тверду грошову суму в розмірі 1200 грн щомісячно, починаючи з 19.04.2019 року, до досягнення дитиною повноліття.

Зазначає, що на даний час відповідач є військовослужбовцем, отримує значний дохід, є здоровим та працездатним. З огляду на те, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_5 , який проживає разом з нею, має постійний дохід та у зв`язку з наявним у неї правом на зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу платника аліментів, просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 травня 2019 року, з твердої грошової суми на частку від заробітку та стягувати із ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на її користь, аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, хоча про час, день і місце його проведення була повідомлена у встановленому законом порядку.

Адвокат Спеціальний С.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у ньому та відповіді на відзив, просив їх задовольнити.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, хоча про час, день і місце його проведення був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат Федоров В.Б. в судовому засіданні позов не визнавз підстав, викладених у відзиві, просив відмовити у його задоволенні.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її розгляд об 11 год 00 хв 15.04.2026.

14.04.2026 від представника відповідача ОСОБА_4 – адвоката Федорова В.Б. надійшов відзив на позовну заяву, у якому у задоволенні позовних вимог позивача просив відмовити в повному обсязі. Зазначив, що рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.05.2019 з відповідача ухвалено стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1200 грн щомісячно, тобто спосіб стягнення аліментів уже визначений рішенням, яке набрало законної сили. Жодних суттєвих змін обставин, які б слугували правовою підставою для перегляду розміру аліментів визначених вказаним рішенням, позивачем не доведено. Відповідач категорично заперечує твердження позивача щодо проходження ним військової служби та отримання ним стабільного значного доходу, оскільки такі не відповідають дійсності та не підкріплені жодними належними і допустимими доказами. Зазначає, що ОСОБА_4 ніколи не проходив військову службу (крім сторокової у 2014 році), не є і не був військовослужбовцем. Крім того, відповідач не має постійного стабільного джерела доходу та на його утриманні перебуває його матір, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, у зв`язку з чим відповідач змушений витрачати значну частину своїх коштів також на придбання ліків та забезпечення її лікування. Вказує, що стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) як спосіб є виправданим лише за умови наявності у платника підтвердженого, стабільного та регулярного офіційного доходу. В іншому випадку такий спосіб стягнення є фактично нездійсненним і призведе до нестабільності у забезпеченні потреб дитини, що суперечитиме її найкращим інтересам.

15.04.2026 за клопотанням представника позивача Спеціального С.П. для підготовки відповіді на відзив розгляд справи відкладено до 13 год 00 хв 04.05.2026.

30.04.2026 від позивача ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив, у якій остання зазначила, що законом їй надано право як матері дитини та одержувачу аліментів звернутись до суду з вимогою про зміну способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від заробітку/доходу відповідача. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.05.2019 з відповідача стягуються аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1200 грн щомісячно. На момент звернення до суду дитині виповнилось 10 років, з часу ухвалення рішення у 2019 року минуло сім років. За цей час істотно змінилися потреби дитини, а саме дитина навчається, потребує неалежного харчування, одягу, взуття, засобів для навчання, лікування, розвитку, забезпечення побутових та інших щоденних потреб. У 2026 році прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становить 3512 грн, відповідно 50% такого прожиткового мінімуму становить 1756 грн. Таким чином, чинний розмір аліментів 1200 грн щомісячно є меншим за мінімальний гарантований законом розмір аліментів для дитини відповідного віку, а тому не може вважатися достатнім для забезпечення належного утримання та гармонійного розвитку дитини.

Щодо посилання відповідача на те, що на час подання відзиву він не має постійного офіційного доходу зазначена обставина сама по собі не є підставою для відмови в задоволенні позову. Відповідач є особою працездатного віку, доказів наявності у нього інвалідності, тяжкого захворювання або об`єктивної неможливості працювати, суду не надано; відсутність офіційно задекларованого доходу не свідчить про відсутність у відповідача фактичної можливості брати участь в утриманні соєї дитини; заявлена позивачем вимога передбачає стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку/доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що у випадку нестабільності доходу відповідача інтереси дитини будуть захищені мінімально гарантованим законом розміром аліментів. Стягнення аліментів у частці від доходу із встановленням мінімальної межі – не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є справедливим, пропорційним та таким, що найкраще відповідає інтересам дитини. Такий спосіб дозволяє враховувати як зміну доходу відповідача, так і мінімальні соціальні гарантії для дитини.

Посилання відповідача на те, що на його утриманні перебуває мати, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, не доводить факту її повного утримання саме відповідачем, не підтверджує розміру понесених ним витрат, не свідчить про відсутність у матері інших джерел доходу та не звільняє відповідача від обов`язку утримувати неповнолітню дитину. Відповідачем не надано належних та достатніх доказів того, що саме він одноособово та постійно утримує матір, що такі витрати є значними, регулярними та унеможливлюють сплату аліментів на дитину хоча б у мінімально гарантованому розмірі.

Враховуючи викладене просить суд доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, відхилити як необґрунтовані; позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

04.05.2026 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 для підготовки заперечення на відповідь на відзив розгляд справи відкладено до 10 год 30 хв 02.06.2026.

02.06.2026 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 у зв`язку з неможливістю відповідача прибути на розгляд справи через перебування за межами Хмельницької області, розгляд справи відкладено до 09 год 15 хв 30.07.2026.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про його народження серії НОМЕР_2 від 19.07.2017.

З витягів з реєстру територіальної громади №2026/003342215 від 03.03.2026 та №2026/003342395 від 03.03.2026 вбачається, що позивач ОСОБА_3 та дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані по АДРЕСА_1 .

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.05.2019, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 29.07.2019, збільшено розмір стягуваних відповідно до рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 31.07.2017 року аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми в розмірі по 900 грн щомісячно на тверду грошову суму в розмірі по 1200 грн. щомісячно, починаючи з 19.04.2019 до досягнення дитиною повноліття.

На виконання вказаного рішення Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області 08.08.2019 видано виконавчий лист №688/1552/19, на підставі якого постановою старшого державного виконавця Шепетівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Адамова С.В. від 19.08.2019 відкрито виконавче провадження №59837889.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 13.04.2026 за період з січня 2024 року по лютий 2026 року відносно фізичної особи- платника податків ОСОБА_4 відсутня інформація щодо сум нарахованого доходу, сплаченого податку, військового збору.

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) відносно ОСОБА_4 заперіод з 2024 по 2026 роки відомості відсутні.

Застосовані норми права

Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В силу статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з частиною першою 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Із положень частини першої статті 184 СК України слідує, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як передбачено частиною першою статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Мотиви та висновки суду

Заслухавши вступні слова представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів на неповнолітню дитину, ОСОБА_3 обґрунтувала свої вимоги необхідністю збільшення розміру аліментів, оскільки визначений судом розмір стягуваних з ОСОБА_4 аліментів у твердій грошовій сумі 1200 грн на місяць є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, є меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки з часу ухвалення рішення у 2019 році істотно змінилися потреби дитини.

Водночас ОСОБА_3 не подала суду належних і допустимих доказів суттєвої зміни (покращення) матеріального стану платника аліментів, а також суттєвої зміни (погіршення) свого майнового стану як одержувача аліментів. Посилання позивача та її представника виключно на норму закону про надане позивачу право як матері дитини та одержувачу аліментів звернутись до суду з вимогою про зміну способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від заробітку/доходу відповідача не відповідає чинним нормам закону та правовим позиціям Верховного Суду.

Вирішуючи даний спір суд виходить з того, що сторони мають рівні права та обов`язки по утриманню та матеріальному забезпеченню дитини, а отже не тільки позивач, але й відповідач зобов`язаний утримувати свого неповнолітнього сина.

Аналіз указаних вище судом правових норм дає підстави для висновку, що батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості один із батьків має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на дітей можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. У такому випадку частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, а також тверда грошова сума аліментів визначається судом.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Розмір аліментів має забезпечувати гармонійний розвиток дитини та не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів суд зобов`язаний врахувати ряд обставин, а саме матеріальний та сімейний стан платника аліментів і дітей.

Визначений рішенням суду розмір аліментів не вважається незмінним.

Підставою для зміни розміру аліментів, визначеного судовим рішенням, є доведеність у судовому засіданні суттєвої зміни (погіршення або покращення) матеріального чи сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Така зміна обставин має настати після того, як суд визначив первісний розмір аліментів, при цьому, вирішуючи спір, суд зобов`язаний застосувати як положення статті 192 СК України, так і низку інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 СК України «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 СК України «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 СК України «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Право стягувача або платника аліментів вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість обставин, зазначених у статті 182 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, в силу статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, та навпаки).

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 5 лютого 2014 року (справа №6-143цс13), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Указаний правовий висновок підтриманий Верховним Судом у постановах від 30 червня 2020 року (справа №343/945/19), від 12 січня 2022 року (справа №545/3115/19), від 22 серпня 2022 року (справа №712/6313/21).

Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2019 року (справа №152/100/18) не погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що при вирішенні майже аналогічного спору не підлягає застосуванню стаття 192 СК України. При цьому Верховний Суд зазначив, що вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів. Правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.

Аналогічний висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року (справа №372/2393/17).

У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року (справа №759/22898/20) зазначено, що у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги для зменшення розміру аліментів. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Таким чином, особа, яка одержує аліменти одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

В той же час, ні позивач ОСОБА_3 , ні її представник ОСОБА_1 не надали суду жодних належних і допустимих доказів суттєвої зміни (покращення) матеріального стану платника аліментів ОСОБА_4 , а також суттєвої зміни (погіршення) майнового стану позивача ОСОБА_3 як одержувача аліментів.

Натомість представником відповідача ОСОБА_2 надано докази про те, що майновий стан відповідача ОСОБА_6 не покращився, що підтвердив відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 13.04.2026, відповідно до яких за період з січня 2024 року по лютий 2026 року відносно фізичної особи- платника податків ОСОБА_4 відсутня інформація щодо сум нарахованого доходу, сплаченого податку, військового збору, та Індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) відносно ОСОБА_4 , згідно яких за період з 2024 по 2026 роки відомості відсутні, а також наявність на його утриманні матері, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи з 10.06.2020.

Такі докази ні позивачем ОСОБА_3 , ні її представником ОСОБА_1 не спростовані.

Також, не надано позивачем і будь-яких доказів щодо зміни її сімейного стану чи стану її здоров`я, а також зміни сімейного стану чи стану здоров`я платника аліментів, неповнолітньої дитини або наявності, інших, передбаченох ст. 182 СК України, обставин, які б мали бути враховані судом при вирішенні даного спору.

Крім того, будь-яких клопотань про витребування доказів судом ні позивач, ні відповідач не заявляли.

За встановлених судом обставин, підстави для зміни способу стягнення присуджених з ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 відсутні.

Крім того, суд звертає увагу, що порядок стягнення аліментів, окрім норм СК України, регулюється також положеннями статті 71 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження», якою визначено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України, тобто не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку в задоволенні поданого позову відмовити.

На підставі ст.ст.141, 150, 180, 182-184, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: Світлана КОЗАЧУК