Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №736/786/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 736/786/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/4823/470/26

Категорія - ст. 126-1 КК України Доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора – ОСОБА_6 ,

обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

представника потерпілої – ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025275360000049 від 10.03.2025, за апеляційною скаргою керівника Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 02 березня 2026 року стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця селища Холми, Корюківського району. Чернігівської області, з повною загальною середньою освітою, не депутата, не одруженого, військовозобов`язаного, працюючого укладальником-пакувальником в ТОВ «КОРФАД», не маючого на утриманні дітей, осіб похилого віку та з обмеженими соціальними можливостями, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий в силу 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 390-1, ст. 126-1 КК України,

У С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.390-1, ст. 126-1 КК України та призначено покарання:

- за ст. 126-1КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.

- за ст.390-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покладено на ОСОБА_7 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-заборонити наближатися на відстань 100 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин.

Застосовано до ОСОБА_7 обмежувальний захід згідно зі ст. 91-1 КК України, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників протягом 3 місяців.

Попереджено ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за ст. 390-1 КК України за умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, зокрема за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду постановлено обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вироком місцевого суду установлено, що рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 30.09.2024 у справі № 736/2334/24 (номер провадження 2-0/736/101/24), яке набрало законної сили 31.10.2024, ОСОБА_7 , видано обмежувальний припис строком на шість місяців та встановлено заходи тимчасового обмеження його прав щодо ОСОБА_10 : 1) заборонити перебувати в місці проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) заборонити наближатися на відстань менше 50 метрів до місця проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) заборонити вести телефонні переговори з ОСОБА_10 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб; 4) заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_10 , якщо вона за власним бажанням перебуває у невідомому йому місці, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, строком на шість місяців.

Нехтуючи обов`язковими приписами та обмеженнями, встановленими рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 30.09.2024, ОСОБА_7 , діючи умисно, достовірно знаючи про визначені судовим рішенням тимчасові обмеження та період дії встановлених рішенням суду обмежувальних заходів у виді заборони йому наближатися на відстань менше 50 метрів до місця проживання особи, яка постраждала від домашнього насильства та перебувати у місці проживання останньої, 08.03.2025, близько 22 години 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прибув до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_10 , через хвіртку зайшов до подвір`я та до будинку, після чого не реагуючи на прохання ОСОБА_10 покинути місце її проживання, продовжив перебувати у будинку за вказаною адресою та сидячи за обіднім столом у кухні заснув і залишався до 12 години 00 хвилин, 09.03.2025, чим умисно не виконав обмежувальні заходи у виді заборони наближатися на відстань менше 50 метрів до місця проживання ОСОБА_10 та перебувати в місці проживання останньої, які застосовано судом на строк шість місяців.

У подальшому, нехтуючи обов`язковими приписами та обмеженнями, встановленими вказаним рішенням суду, ОСОБА_7 , діючи умисно, достовірно знаючи, про визначені судовим рішенням тимчасові обмеження та в період дії встановлених рішенням суду обмежувальних заходів у виді заборони йому наближатися на відстань менше 50 метрів до місця проживання особи, яка постраждала від домашнього насильства та перебувати у місці проживання останньої, 09.03.2025, близько 16 год 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прибув до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_10 , через хвіртку зайшов до подвір`я та до будинку, після чого не реагуючи на прохання ОСОБА_10 покинути місце її проживання, продовжив перебувати у будинку за вказаною адресою, де цього ж дня, близько 17 години 00 хвилин, вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_10 , чим умисно не виконав обмежувальні заходи у виді заборони наближатися на відстань менше 50 метрів до місця проживання ОСОБА_10 та перебувати в місці проживання останньої, які застосовано судом на строк шість місяців.

Вказаними умисними діями ОСОБА_7 порушив вимоги обмежувальних приписів винесених рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 30.09.2024 року щодо ОСОБА_10 ..

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується в умисному невиконанні обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 390-1 КК України.

В подальшому, ОСОБА_7 , у період часу з 26.03.2023 по 09.03.2025, діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно, не маючи підґрунтя, систематично вчиняв домашнє психологічне насильство по відношенню до своєї колишньої співмешканки ОСОБА_10 , з якою проживав в одному господарстві до 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , що призводить до психологічних, фізичних страждань та погіршення якості життя останньої.

Так, 26.03.2023 року близько 18 години 00 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_10 домашнє насильство, що полягало у брутальній лайці та висловлюванні нецензурними словами, що могло призвести до психологічних страждань та погіршення якості життя. Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 25.04.2023, за цим фактом, ОСОБА_7 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 гривень.

Також, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства 06.01.2024 близько 16 години 50 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_10 домашнє насильство, що полягало в брутальній лайці та висловлюванні нецензурними словами, що могло призвести до психологічних страждань та погіршення якості життя. Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 12.02.2024, за цим фактом, ОСОБА_7 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмір і 340 гривень.

Крім того, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства 08.09.2024 близько 19 години 15 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_10 домашнє насильство, що полягало у брутальній лайці та висловлюванні нецензурними словами, що могло призвести до психологічних страждань та погіршення якості життя. Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 22.10.2024 за цим фактом ОСОБА_7 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Також, 09.09.2024 близько 09 години 00 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_10 домашнє насильство, що полягало порушенні умови термінового заборонного припису серії АА №389837 від 08.09.2024 шляхом перебування у житловому приміщенні постраждалої особи, що могло призвести до психологічних страждань та погіршення якості життя. Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 24.10.2024, за цим фактом, ОСОБА_7 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Однак, ОСОБА_7 будучи неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства психологічного характеру по відношенню до своєї колишньої співмешканки ОСОБА_10 , належних висновків не зробив та знову вчинив умисне психологічне насильство щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призвело до психологічних, фізичних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Так, ОСОБА_7 09.03.2025 близько 17 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_10 , вчинив домашнє насильство, що полягало у висловлюванні в її адресу нецензурної та брутальної лайки, словесних погрозах, приниженні, залякуванні, висловлюванні образ, намагався побити її тим самим викликав у неї побоювання за свою безпеку та життя, спричинивши емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, завдавши шкоду психічному здоров`ю, що виразилося у формі пониження самооцінки, втрати позитивних емоцій, психологічних страждань та погіршення якості життя.

Отже, своїми умисними діями ОСОБА_7 згідно до статей 1-3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вчинив домашнє насильство у формі умисного систематичного психологічного насильства, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується в домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України.

За сукупністю вчиненого, ОСОБА_7 підозрюється: вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 390-1, ст. 126-1 КК України, а саме: в умисному невиконанні обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовані судом; у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Не погодившись з рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду стосовно ОСОБА_7 скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність у частині призначеного покарання, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватим за ст. 390-1, ст. 126-1 КК України та призначити покарання:

-за ст. 390 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік та покласти відповідно до пп. 1,2,3 ч. 2 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_7 обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-за ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки та покласти відповідно до пп. 1,2,3 ч. 2 ст. 59-1 та п. 2 ч. 3 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_7 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; заборонити наближатися на відстань 100 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства – ОСОБА_10 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання бідиш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.

Згідно із пп. 1,2,3 ч. 2 ст. 59-1 та п. 2 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; заборонити наближатися на відстань 100 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства – ОСОБА_10 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин.

Застосувати до ОСОБА_7 обмежувальний захід згідно п. 5 ст. 91-1 КК України, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників протягом 3 місяців.

У решті вирок суду залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що пробаційний нагляд як вид покарання складається з двох обов`язкових частин: 1) строку покарання – тривалості застосування до обвинуваченого обмежень його прав і свобод шляхом покладення відповідних обов`язків та 2) наглядових та соціально-виховних заходів – обов`язкових та додаткових обмежень прав і свобод обвинуваченого. Вказує, що визначаючи ОСОБА_7 вид та міру покарання у виді пробаційного нагляду, мав би призначити за ст. 390-1 та ст. 126-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду та, виходячи з обставин вчиненого кримінального правопорушення і даних про особу обвинуваченого, покласти на нього за кожне окреме правопорушення обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України, а вже потім застосувати один із принципів складання покарань, передбачений ч. 1 ст. 70 КК України. Проте, вказаних приписів закону суд не дотримався, оскільки щодо кожного кримінального правопорушення судом не призначено жодного обов`язку з переліку, визначених ч. 2, ч. 3 ст. 49-1 КК України, що на думку прокурора свідчить про не застосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Під час апеляційного розгляду у судовому засіданні прокурор підтримав подану апеляційну скаргу, обвинувачений та представник потерпілої ОСОБА_8 також погодились з доводами апеляційної скарги прокурора.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд судом першої інстанції проводився стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину визнав у повному обсязі, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті, щиро розкаявся, погодився на недоцільність дослідження доказів у кримінальному провадженні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України судом першої інстанції за згодою учасників судового провадження було визнано недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, вини обвинуваченого у його вчиненні, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у вироку, обґрунтований наявними в матеріалах провадження доказами, які ретельно досліджені і перевірені в судовому засіданні та об`єктивно оцінені у вироку, ніким із учасників судового провадження не оспорюються, тому в цій частині вирок не перевіряється.

Призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд першої інстанції врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченому - щире каяття, обставину, що обтяжує покарання, а саме, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння, в силу ст. 89 КК раніше не судимий, та дійшов висновку про необхідність призначення покарання у виді пробаційного нагляду на певний строк, в межах санкцій статей, та за правилами ч.1 ст. 70 КК України, з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до змісту чч. 1,2 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироків суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. При призначенні покарання у виді пробаційного нагляду суд обов`язково покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обовязки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань апробації.

За змістом ч. 3 ст. 59-1 КК України суд, виходячи з обставин вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу обвинуваченої, може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов`язки: 1) використовувати електронний засіб контролю і нагляду та проживати за вказаною у рішенні суду адресою; 2) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля; 3) працевлаштуватися або направленням уповноваженого органу з питань апробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу); 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою; 5) пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання псиоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб.

Отже, пробаційний нагляд як вид покарання складається з двох обов`язкових частин: 1) строку покарання – тривалості застосування до обвинуваченого обмежень його прав і свобод шляхом покладення відповідних обов`язків та 2) наглядових та соціально-виховних заходів – обов`язкових та додаткових обмежень прав і свобод обвинуваченого.

Наглядові та соціально-виховні заходи, які застосовуються до особи, засудженої до пробаційного нагляду в якості обов`язків, є частиною покарання та є відмінними від обов`язків, які покладає на особу суд окремо від призначеного покарання, від відбування якого звільняється з випробуванням за ст. 76 КК України, оскільки апробаційний нагляд як вид покарання не співвідноситься зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, яке є окремим інститутом кримінального закону, що передбачає звільнення від покарання.

Зважаючи на вказане, відсутність хоча б однієї із складових пробаційного нагляду, таке покарання вважається неповним та призначеним з порушенням закону України про кримінальну відповідальність.

Суд, призначаючи ОСОБА_7 вид та міру покарання у виді пробаційного нагляду, мав би призначити за ст. 390-1 та ст. 126-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду та, виходячи з обставин вчиненого кримінального правопорушення і даних про особу обвинуваченого, покласти на нього за кожне окреме правопорушення обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України, а вже потім застосувати один із принципів складання покарань, передбачений ч. 1 ст. 70 КК України.

Як вбачається з вироку суду, вказаних приписів закону місцевий суд не дотримався, оскільки щодо кожного кримінального правопорушення місцевим судом не призначено жодного обов`язку з переліку, визначених ч. 2, ч. 3 ст. 59-1 КК України, що свідчить про незастосування судом закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.409 КПК України підставами для скасування судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

З урахуванням встановлених колегією суддів обставин вирок місцевого суду підлягає скасуванню у частині призначеного покарання, з ухваленням в цій частині нового вироку.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 409, 413, 418, ч. 15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Задовольнити апеляційну скаргу керівника Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_9 .

Вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 02 березня 2026 року стосовно ОСОБА_7 - скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.в частині призначеного покарання.

ОСОБА_7 визнати винуватим за ст. 390-1, ст. 126-1 КК України та призначити покарання:

-за ст. 390 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік та покласти відповідно до пп. 1,2,3 ч. 2 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_7 обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-за ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки та покласти відповідно до пп. 1,2,3 ч. 2 ст. 59-1 та п. 2 ч. 3 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_7 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; заборонити наближатися на відстань 100 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства – ОСОБА_10 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання бідиш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.

Згідно із пп. 1,2,3 ч. 2 ст. 59-1 та п. 2 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; заборонити наближатися на відстань 100 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства – ОСОБА_10 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин.

Застосувати до ОСОБА_7 обмежувальний захід згідно п. 5 ст. 91-1 КК України, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників протягом 3 місяців.

У решті вирок суду залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4