Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №591/7027/25 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 30 липня 2026 р.

Справа: №591/7027/25

Суддя: Колодяжний А. О.

Справа №591/7027/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В.

Номер провадження 33/816/1276/26 Суддя-доповідач Колодяжний А. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Колодяжний А. О., з участю захисника Шевченка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Шевченка Сергія Васильовича на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 25 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, -

установив:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 25 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно з цією постановою, ОСОБА_1 20 червня 2025 року об 11 год 04 хв в м. Суми по вул. Харківська, 2/2, керував транспортним засобом Renault Duster, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатор алкотест «Drager» 6820, показник 0,29% проміле, з результатами не погодився та виявив бажання пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі КНП СОР ОКМЦСНЗ, в якому в подальшому відмовився від огляду, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі захисник Шевченко С.В. просить скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 25 травня 2026 року, а провадження у справі закрити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги захисник вказує на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, лише просив зачекати адвоката, на що поліцейські спочатку погодилися, а потім склали протокол за відмову від проходження огляду до спливу встановленого законом граничного часу для проведення огляду з моменту виявлення ознак сп`яніння, чим порушили право на захист. До того ж посилається на медичний висновок за фактом самостійного звернення ОСОБА_1 до медичного закладу, згідно якого ознак сп`яніння не виявлено, що підтверджує відсутність підстав для відмови від проходження огляду. Також вказує на упередженість судді суду першої інстанції, який під час судового розгляду виходив за межі протоколу, надаючи оцінку іншим діям ОСОБА_1 , по яким судове рішення вже набрало законної сили.

До апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Водночас ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду був представлений своїм захисником – адвокатом Шевченком С.В., який повідомив про можливість розгляду справи без особистої участі свого довірителя.

Вислухавши доводи захисника, який підтримав свою апеляційну скаргу, та перевіривши матеріали цієї справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як передбачено статтею 251 КУпАП.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП передбачена, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду, підлягає доказуванню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція пройти огляд та факт відмови водія від його проходження.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 367455 від 20 червня 2025 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження відповідного огляду у встановленому законом порядку відмовився. Це відповідає фактичним обставинам справи і, окрім протоколу, об`єктивно підтверджується наступними доказами.

Роздруківкою показників огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, якою підтверджено, що результат тесту склав 0,29 проміле.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціального технічного засобу, де зазначено, що результат огляду 0,29 проміле, з яким ОСОБА_1 не погодився.

Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Довідкою, виданою відділом адміністративної практики управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія.

Відеозаписами події правопорушення з технічних засобів поліцейських, на яких зафіксовані всі обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 .

У ході перегляду справи апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, на які звертає увагу захисник в поданій апеляційній скарзі.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 20 червня 2025 року в м. Суми у апеляційній скарзі не оспорюється.

Крім того, вказана обставина також повністю підтверджується й наявним у справі відеозаписом, який був доданий до протоколу про адміністративне правопорушення.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а наголошував на такому у присутності захисника, на якого чекав, то такі не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

З відеозапису з бодікамер працівників поліції та службового автомобіля убачається, що ОСОБА_1 був запинений за порушення Правил дорожнього руху, а саме за проїзд на червоний сигнал світлофору. В ході перевірки документів та притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. На пропозицію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 погодився та пройшов такий огляд. Однак з результатом огляду – 0,29 проміле не погодився і виявив бажання пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Прибувши до медичного закладу ОСОБА_1 попросив зачекати на свого адвоката, категорично заперечував щодо проведення огляду у його відсутність. Поліцейські деякий час чекали на прибуття адвоката, однак з огляду на поведінку ОСОБА_1 , який фактично вчиняв дії, спрямовані на уникнення відповідальності, роз`яснили йому, що присутність захисника при проведення огляду не є обов`язковою, а затягування часу буде розцінене як відмова у проходженні огляду. Після чого на неодноразову пропозицію поліцейського пройти огляд в медичному закладі ОСОБА_1 не погодився і зазначив про те, що він очікує захисника, тому така його поведінка була цілком вірно розцінена як відмова від проходження огляду.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 пізніше звернувся до медичного закладу і пройшов огляд на стан сп`яніння, який не виявив в його організмі ознак алкогольного сп`яніння не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, а не за керування в такому стані.

Крім того, ОСОБА_1 пройшов цей огляд із порушенням встановленого двогодинного часового проміжку, що може ставити під сумнів отримані результати огляду.

За таких обставин, дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції щодо ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відхиляє апеляційний суд і доводи захисника про упередженість судді, оскільки раніше ці ж підстави вже були предметом ретельної перевірки в межах заявленого відводу та не знайшли свого підтвердження.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП не надано.

Таким чином, у ході розгляду справи не встановлено істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які дають підстави для скасування або зміни оскарженої постанови, а тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

постановив:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 25 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Шевченка Сергія Васильовича на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Колодяжний

Оригінал: reyestr.court.gov.ua