Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №947/4804/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1529/26

Номер справи місцевого суду: 947/4804/26

Головуючий у першій інстанції Войтов Г. В.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.

за участю секретаря Скрипченко Г.В.,

за участі:

апелянта ОСОБА_1 ,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ,

захисника Павлишина Ю.М.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 13 липня 2026 року, якою провадження у справі про притягання до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №574486 від 24.01.2026 вбачається, що 24 січня 2026 року о 15:50 годин на вул. Левітана, 69 в м. Одесі, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Mersedes-Benz R 320 СDI державний номер НОМЕР_1 , порушила вимоги п. 10.4 «Правил дорожнього руху України», перед поворотом ліворуч, не врахувала дорожньої обстановки, не зайняла відповідне крайнє положення на проїзній частині, та скоїла зіткнення з автомобілем Audi А6 державний номер НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 13 липня 2026 року провадження у справі про притягання до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права.

В доводах апеляційної скарги зазначено, що:

1) суд помилково взяв до уваги висновок експерта №КСЕ-19/116-26/7350 від 10.04.2026, оскільки такий висновок суперечить базовим нормам матеріального права, що регулюють судово-експертну діяльність в Україні;

2) суд першої інстанції проігнорував зафіксоване в протоколі формулювання про «інші порушення правил повороту», що свідчить про формальний підхід суду до розгляду справи.

Вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пунктом 10.4 ПДР передбачено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.

Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Положеннями КУпАП встановлено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Зі змісту норми КУпАП вбачається, що об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП становить діяння - порушення правил дорожнього руху, та наслідок - заподіяна шкоди майну, а саме: транспортним засобам, вантажу, автомобільним дорогам, вулицям, залізничним переїздам, дорожнім спорудам чи іншому майну.

Відповідно, досліджуючи докази по даній справі, суд повинен встановити чи мало місце діяння у вигляді порушення правил дорожнього руху, та наслідок - заподіяна шкоди майну.

Судом апеляційної інстанції під час розгляду справи досліджено такі матеріали справи:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №574486 від 24.01.2026, в якому викладені обставини ДТП, що мала місце 24.01.2026 (т.1 а.с.1);

- схему ДТП (т.1 а.с.3);

- пояснення ОСОБА_1 , з яких вбачається, що 24 січня 2026 року приблизно о 15 год 25 хв він рухався по вулиці Левітана від Люстдорфської дороги в напрямку вул. Корольова на власному автомобілі марки Audi А6 д.н.з. НОМЕР_2 у лівій смузі двосмугової дороги, без перевищень швидкості. Попереду в правій смузі рухався автомобіль марки Мерседес д.н.з. НОМЕР_1 , який увімкнув покажчик лівого повороту та раптово почав повертати ліворуч з крайньої правої смуги, що перешкоджало руху автомобіля ОСОБА_1 . З метою уникнення зіткнення подав звуковий сигнал та застосував екстрене гальмування. Внаслідок різкого маневру та невеликої відстані уникнути зіткнення не вдалося (т. 1 а.с.4);

- пояснення ОСОБА_2 , з яких вбачається (перекладено), що 24 січня 2026 року приблизно о 15 год 50 хв ОСОБА_2 рухалась зі сторони Люстдорфської дороги в лівій смузі руху. Приблизно за 20-25 метрів увімкнула лівий покажчик повороту і з крайньої лівої смуги почала повертати ліворуч у двір. Будь-яких перешкод при русі не було. Після цього відчула сильний удар, після якого заклинило двері. Змогла вийти лише через передні пасажирські двері і побачила, що в бік в`їхав автомобіль Audi А6 д.н.з. НОМЕР_2 (т. 1 а.с.5);

- відеозапис з камер відеоспостереження (т.1 а.с.6);

- фотознімки з місця подій (т.1 а.с.20-24)

- висновок експерта №КСЕ -19/116-26/7350 від 10.04.2026 (т.2 а.с.38-68).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, дійшов правильного висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд помилково взяв до уваги висновок експерта №КСЕ-19/116-26/7350 від 10.04.2026, оскільки такий висновок суперечить базовим нормам матеріального права, що регулюють судово-експертну діяльність в Україні, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 КУпАП України, експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Крім того відповідно до с. 7-1 ЗУ «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Тобто чинне законодавство передбачає можливість проведення судової експертиза на замовлення інших осіб поза межами судового процесу з метою надання таких доказів у майбутні судові процеси.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що проведення експертизи на замовлення ОСОБА_2 відповідає чинним нормам у сфері проведення судових експертиз.

Крім того суд апеляційної інстанції зауважує, що під час проведення експертизи було враховано усі наявні матеріали справи, у тому числі пояснення ОСОБА_1 .

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що із долученого до матеріалів справи відеозапису, який є об`єктивним доказом, вбачається, що транспортний засіб Mersedes-Benz R 320 СDI державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 здійснювала рух крайньою лівою смугою руху, з якого в подальшому ОСОБА_2 здійснила маневр повороту ліворуч.

Таким чином, водій транспортного засобу Mersedes-Benz R 320 СDI ОСОБА_2 діяла в межах ПДР, що виключає наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції проігнорував зафіксоване в протоколі формулювання про «інші порушення правил повороту», що свідчить про формальний підхід суду до розгляду справи, то суд апеляційної інстанції зазаначає, що в п. 10.4 ПДР чітко вказано вимоги щодо злійснення повороту ліворуч, без примітки "інші порушення правил дорожнього руху", а тому суд першої інстанції здійснював оцінку дії водія виключно на вимогу п. 10.4 ПДР.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 13 липня 2026 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін .

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 13 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік