Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №577/1067/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1067/26

Провадження № 2-а/577/22/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Рідзевська І.О., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з позовом, в якому просить скасувати постанову №R369864 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 20 лютого 2026 року через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста він отримав електронний файл постанови із накладеним кваліфікованим електронним підписом, що є офіційним підтвердженням постанови та дає змогу перевірити її справжність.

Перевіривши справжність постанови на сайті Центрального засвідчувального органу та ознайомившись з її змістом, йому стало відомо те, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 20 лютого 2026 року щодо нього була винесена постанова № R369864 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Постановою встановлено: «За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.»

Проте, проігнорувавши приписи пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, відповідач наклав на нього адміністративне стягнення після закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. У Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів зазначено, що відповідач звернувся до Нацполіції з приводу допущеного мною порушення 01 листопада 2025 року. Отже, саме цю дату слід вважати датою виявлення відповідачем вчиненого ним правопорушення. Доказом того, що перебіг тримісячного строку, протягом якого на нього могло би бути накладене адміністративне стягнення має обчислюватися саме з 01 листопада 2025 року є його електронний військово-обліковий документ. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (Постанова Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №149/2498/17). Отже, строк притягнення до адміністративної відповідальності у даній справі про адміністративне правопорушення мав обчислюватися з 01 листопада 2025 року по 01 лютого 2026 року.

Накладаючи на нього адміністративне стягнення 20 лютого 2026 року, відповідач діяв після закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП, тобто з порушенням приписів пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, отже, і з порушенням приписів статті 279-9 КУпАП.

Якби відповідач дійсно розглядав щодо нього справу про адміністративне правопорушення з дотриманням приписів пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, він був зобов`язаний винести постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення, але відповідач не врахував цього, наклавши на нього адміністративне стягнення поза межами строку притягнення до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим приписи частини 7 статті 38, пункту 7 частини 1 статті 247, статті 279-9 КУпАП, отже, діяв протиправно.

За таких обставин, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09.03.2026 відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

08.04.2026 року за вх. № 4831/26 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що вимоги позивача є необґрунтованими, позов не визнають та заперечують проти його задоволення. Так, 28.02.2025 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів була сформована повістка № 2732071, згідно з якою ОСОБА_1 був зобов`язаний з`явитися 13.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дана повістка надіслана позивачу рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою АДРЕСА_1 (дана адреса повідомлена ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів). Поштове відправлення повернулося у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується копією поштового конверту. А отже ОСОБА_1 вважається належним чином оповіщений відповідно до п. 41 Порядку № 560. Оскільки, ОСОБА_1 не з`явився у строк визначений у повістці, 01.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 його дані шляхом направлення електронного звернення № Е3840244 були подані до Конотопського РВП ГУНП в Сумській області з метою здійснення адміністративного затримання та доставлення до ТЦК та СП для подальшого складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. ОСОБА_1 даним правом скористався і 19.02.2026 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (застосунок Резерв+, розділ «Штрафи онлайн») подав заяву, в якій він зазначив, що не оспорює допущене порушення, а саме не прибув за повісткою до ТЦК та СП, та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Номер заяви від особи: SСАF85BBD-37B7-F011-9997-005056844140, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. 19.02.2026 за результатами розгляду даної заяви була сформована електронна постанова № R369864, яка була підписана 20.02.2026 та автоматично надіслана в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста ОСОБА_1 . При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 повно та всебічно встановлено обставини вчиненого правопорушення, а також вірно застосовано норми матеріального права. Постанова у справі є обгрунтованою, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог стосовно скасування постанови по справі про накладення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 20.02.2026 № R369864.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, згідно з постановою №R369864 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесеної 20.02.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Оскаржувана постанова мотивована тим, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначеній у повістці (ст.. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 статті 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, згідно оскаржуваної постанови № R369864 від 20.02.2026, порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію полягає в тому, що він не прибув за викликом до ТЦК та СП.

Водночас, із доданого до позовної заяви витягу із застосунку Резерв+ встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_5 (бойове застосування автоматизованих засобів управління зенітними ракетними комплексами та зенітною артилерією військ ППО СВ ЗС України), причина звернення до Нацполіції – не прибув за повісткою до ТЦК та СП, дата звернення – 01.11.2025.

Отже, оскільки відповідач звернувся до Нацполіції щодо не прибуття ОСОБА_1 за повісткою до ТЦК та СП 01.11.2025, тому вказана дата є датою виявлення адміністративного правопорушення.

Водночас, оскаржувану постанову № R369864 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення було винесено лише 20.02.2026, тобто після закінчення тримісячного строку, встановленого ч. 9 статті 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 9 статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Суд звертає увагу, що при застосуванні приписів частини 9 статті 38 КУпАП першочерговим є питання щодо того чи не закінчився тримісячний строк з дня виявлення порушення. Якщо ж такий строк уже закінчився, то це є безумовною перешкодою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що адміністративне стягнення на особу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого, зокрема статтею 210-1 КУпАП, може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня його виявлення, суд констатує, що накладення адміністративного стягнення до позивача застосовано поза межами строку, встановленого ч. 9 статті 38 КУпАП.

Згідно з п. 7 ч. 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Отже, на переконання суду, оскаржувана постанова № R369864 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20.02.2026, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 без врахування вимог ч. 9 статті 38 та п. 7 ч. 1 статті 247 КУпАП, що є процесуальним порушенням.

Водночас, суд зазначає, що оскільки за приписами п. 7 ч. 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, тому не підлягають дослідженню питання щодо наявності/відсутності доказів винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова № R369864 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 20.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, із застосуванням штрафу у розмірі 17000,00 гривень підлягає скасуванню, а провадження в справі - закриттю на підставі п. 7 ч. 1 статті 247 КУпАП.

Разом з тим, заявлені позивачем вимоги про визнання оскаржуваної постанови протиправною не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають завданням адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав позивача.

Належним способом відновлення прав позивача на захист яких був поданий цей адміністративний позов, з урахуванням положень ч. 3 ст. 286 КАС України, є скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, тому позов в цій справі підлягає частковому задоволенню.

Водночас, відповідно до ч. 5 статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач ОСОБА_1 поніс судові витрати у виді витрат щодо сплати судового збору в сумі 665,60 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією, тому ці витрати підлягають відшкодуванню відповідно до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 6-10, 77, 139, 159, 162, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову № R369864 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 20.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно до частини четвертої статті 286 КАС України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , юридична адреса АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .

Суддя Рідзевська І. О.