Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №722/626/15-ц — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Чернівці

справа № 722/626/158

провадження 822/1550/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Лисака І.Н., Височанської Н.К.,

за участю секретаря судового засідання Скулеби А.І.,

учасники справи:

стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс»,

боржник ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Приватного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль», Акціонерне товариство «Оксі Банк»

апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 червня 2026 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Припхан І.І.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2026 року ТзОВ «Цикл Фінанс» звернулась до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому документі та видачу дубліката виконавчого провадження.

Посилається на те, що 18 травня 2017 року Сокирянським районним судом Чернівецької області ухвалено рішення у справі № 722/626/15-ц, яким позовні вимоги ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» - заборгованість за кредитним договором № 014/0019/82/47432 від 29 вересня 2008 року у розмірі 12 078,72 доларів США, що еквівалентно 319 914,30 гривень, у т.ч. заборгованість за кредитом у розмірі 8 378,51 доларів США та заборгованість за відсотками у розмірі 3 700,41 доларів США, а також судові витрати у розмірі 4 096,85 гривень.

18 липня 2024 року між АТ «Райфайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-71, відповідно до якого АТ «Оксі Банк» набуло права вимоги за кредитним договором № 014/0019/82/47432 від 29 вересня 2008 року, укладеного між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 ..

В свою чергу, 18 липня 2024 року між АТ «Оксі Банк» та ТзОВ «Цикл Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-71-1, відповідно до якого ТзОВ «Цикл Фінанс» набуло права вимоги за кредитним договором № 014/0019/82/47432 від 29 вересня 2008 року, укладеного між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 ..

Таким чином, на даний момент, всі права кредитора за вищевказаними договорами належать ТзОВ «Цикл Фінанс».

На виконання вищезазначеного рішення, Сокирянським районним судом Чернівецької області видано виконавчий лист № 722/626/15-ц до виконання.

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготара М. В. перебувало виконавче провадження № 61973742 від 05 травня 2020 року щодо виконання виконавчого листа № 722/626/15-ц, виданого Сокирянським районним судом Чернівецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» - заборгованість за кредитним договором № 014/0019/82/47432 від 29 вересня 2008 року у розмірі 12 078,72 доларів США, що еквівалентно 319 914,30 гривень, у т.ч. заборгованість за кредитом у розмірі 8 378,51 доларів США та заборгованість за відсотками у розмірі 3 700,41 доларів США, а також судові витрати у розмірі 4 096,85 гривень.

05 серпня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку зі зверненням АТ «Райфайзен Банк Аваль» із заявою про повернення виконавчого листа № 722/626/15-ц, виданого 15 червня 2017 року, без подальшого виконання.

16 грудня 2024 року між АТ «Осі Банк» та ТзОВ «Цикл Фінанс» складено акт приймання-передачі документації за договором відступлення права вимоги № 114/2-71-1 від 18 липня 2024 року, на підставі якого банк передав, а стягувач прийняв документацію боржників, перелічених в таблиці № 1 акту. Відповідно до таблиці № 1 виконавчий лист № 722/626/15-ц виданий Сокирянським районним судом Чернівецької області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, стягувачу від АТ «Оксі Банк» не передавався, а йому, в свою чергу, від АТ «Райфайзен Банк Аваль» . На підставі даного акту приймання-передачі документації, 29 травня 2026 року ТОВ «Цикл Фінанс» склало акт про відсутність оригіналу виконавчого листа в матеріалах кредитної справи № 014/0019/82/47432 від 29 вересня 2008 року.

Просили суд, замінити стягувача з АТ «Райфайзен Банк Аваль», у виконавчому листі № 722/626/15-ц, виданого Сокирянським районним судом Чернівецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», заборгованості за кредитним договором № 014/0019/82/47432 від 29 вересня 2008 року у розмірі 12 078,72 доларів США, що еквівалентно 319 914,30 гривень, у т.ч. заборгованість за кредитом у розмірі 8 378,51 доларів США та заборгованість за відсотками у розмірі 3 700,41 доларів США, а також судові витрати у розмірі 4 096,85 гривень.

Видати дублікат виконавчого листа № 722/626/15-ц, виданого Сокирянським районним судом Чернівецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 014/0019/82/47432 від 29 вересня 2008 року у розмірі 12 078,72 доларів США, що еквівалентно 319 914,30 гривень, у т.ч. заборгованість за кредитом у розмірі 8 378,51 доларів США та заборгованість за відсотками у розмірі 3 700,41 доларів США, а також судові витрати у розмірі 4 096,85 гривень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 червня 2026 року заяву ТзОВ «Цикл Фінанс» задоволено.

Замінено стягувача Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» у справі №722/626/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Видано дублікат виконавчого листа №722/626/15-ц, виданого 15 червня 2017 року, на підставі рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

При цьому, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, виходив з того, що є підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Також, у вказаній справі заявником надано достатньо доказів, що підтверджують втрату виконавчого документа, при цьому, строк пред`явлення виконавчого листа, за рішенням суду, в даній цивільній справі не пропущено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити ТзОВ «Цикл Фінанс» в задоволенні заяви про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні та видачі дубліката виконавчого листа.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, а також оскаржувана ухвала є необґрунтованою та прийнятою без всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Зокрема, посилається на те, що заявником пропущено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Також вказував на те, що припинилося основне та іпотечного зобов`язання.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ТзОВ «Цикл Фінанс» подало відзив на апеляційну скаргу.

Просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції- без змін.

Зазначає, що доводи викладені в апеляційній скарзі є безпідставними.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2017 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/0019/82/47432 від 29 вересня 2008 року у розмірі 12078 доларів США 72 цента, що еквівалентно 319914 гривень 30 копійок, у т.ч. заборгованість за кредитом у розмірі 8378,51 доларів США та заборгованість за відсотками у розмірі 3700,41 доларів США, а також судові витрати у розмірі 4096 гривень 85 копійок.

Рішення набрало законної сили 06 червня 2017 року.

18 липня 2024 року між АТ «Райффайзен банк аваль» та АТ «Оксі Банк» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-71, відповідно до якого АТ «Оксі Банк» набуло права вимоги за кредитним договором № 014/0019/82/47432 від 29 вересня 2008 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен банк аваль» та ОСОБА_1 ..

Також, 18 липня 2024 року між АТ «Оксі Банк» та ТзОВ «Цикл Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-71-1, відповідно до якого ТзОВ «Цикл Фінанс» набуло права вимоги за кредитним договором № 014/0019/82/47432 від 29 вересня 2008 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 ..

Згідно з реєстрів боржників до договорів відступлення права вимоги №114/2-71 та №114/2-71-1 зазначені відомості щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №014/0019/82/47432 від 29 вересня 2008 року.

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготара М.В. перебувало виконавче провадження № 61973742 від 05 травня 2020 року щодо виконання виконавчого листа № 722/626/15-ц, виданого Сокирянським районним судом Чернівецької області.

05 серпня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку зі зверненням АТ «Райффайзен банк аваль» із заявою про повернення виконавчого листа № 722/626/15-ц, виданого 15 червня 2017 року, без подальшого виконання.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Також, із практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що «...право на суд, захищене статтею 6 [Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод], було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (980_079) (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (980_075) (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V)» (цитата п. 51 Рішення ЄСПЛ Юрій Миколайович Іванов проти України від 15.10.2009 року Заява N 40450/04.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов`язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Зважаючи на наведені норми закону виконання судового рішення є однією із ключових стадій ефективного доступу до суду без якої сам факт звернення до суду і вирішення на користь особи справи було б беззмістовними.

Однак, також, відповідно до підпункту 17.4 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до змісту вказаної норми закону суд, який розглядав справу, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат замість втраченого оригіналу таких документів. Тобто питання видачі дублікату, зокрема, і виконавчого листа може вирішуватись у випадку втрати його оригіналу.

Зважаючи на вказане звертаючись до суду в порядку підпункту 17.4 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України стягувач або державний виконавець повинні довести втрату оригіналу виконавчого документу.

Крім цього, слід вказати, що вказане питання (про видачу дублікату виконавчого листа) може вирішуватись позитивно виключно у випадку коли судове рішення не виконане (у іншому ж випадку слід вважати видача дублікату виконавчого листа призводила б до подвійного виконання судового рішення) або не закінчився строк пред`явлення виконавчого листа до виконання(у іншому ж випадку стягувач мав би право подання дублікату виконавчого листа до виконання після спливу відповідного, встановленого законом строку, що теж слід вважати суперечило б нормам закону).

Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Крім наведеного, при розгляді справ даної категорії слід зважати на ряд обставин, які мають істотне значення і сам факт втрати чи фізичного знищення виконавчого документу є лише однією із таких.

Іншими ж є як вказано вище питання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та питання виконання рішення.

Відповідно до редакції ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», яка була чинною на час ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили: «Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.

2. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

3. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред`явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

4. Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.

Також, 05 жовтня 2016 року набрав чинності новий Закону України «Про виконавче провадження» із змісту ряду статей якого вбачається таке.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі -рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов`язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Відповідно до ст. 11 вказаного Закону, строки у виконавчому провадженні це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ст. 12 вказаного Закону, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Крім цього, згідно п. 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Із змісту вказаних норм вбачається, що, у випадку якщо строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, згідно норм закону у попередній редакції, у зв`язку із прийняттям та набранням чинності новим законом, такий строк продовжується до трьох років. Норми ж нового Закону на правовідносини, що виникли до його прийняття та регулювались старим законом і не продовжували існувати на час набрання ним чинності не розповсюджуються.

Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини четвертої, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Враховуючи повернення стягувачу приватним виконавцем виконавчого документу 05 серпня 2022 року відповідно, строки пред`явлення до примусового виконання рішення суду щодо боржника закінчується 05 серпня 2025 року.

Відповідно до положень пункту 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, та триває дотепер.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 47 та 48 постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22 (провадження № К/990/383/23) викладено такі висновки: « Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання».

У період дії воєнного стану органи виконавчої служби під час здійснення примусового виконання керуються п. 102розділу ХІІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» якими передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на Україні визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Доводи апеляційної скарги про те, що стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки цей строк припадає на період дії на території України воєнного стану, отже, відповідно до зазначених вимог закону, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання на час звернення до суду, не пропущений.

За обставин встановлення факту втрати виконавчого листа, враховуючи, що стягувач не втратив інтерес до примусового виконання рішення суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа у справі, що переглядається, оскільки строки для пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущені, доказів того, що оригінал виконавчого листа не втрачено немає, а рішення суду не виконано та не втратило законної сили.

З урахуванням встановлених в цій справі обставин, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку відмова у видачі дублікатів виконавчих листів призведе до порушення права стягувача на справедливий суд, гарантований статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що йшлося.

Посилання апелянта на досягнення домовленості з АТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо здійснення платежів у 2008 році та подання банком заяви про залишення позову без розгляд, у зв`язку з врегулюванням спору не є належним та достатнім підтвердженням припинення кредитного зобов`язання.

Подані до апеляційної скарги копії квитанції є нечитабельними та не дають можливості встановити їх зміст, суму платежу, його призначення, а також зробити висновок щодо повного погашення заборгованості.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Так само додана до апеляційної скарги заява Банку про залишення позову без розгляду сама по собі не свідчить про повне виконання кредитного зобов`язання, оскільки не містить відомостей про припинення зобов`язання, відсутність заборгованості чи виконання рішення суду в повному обсязі.

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин, 19 березня 2026 року ТзОВ «Цикл Фінанс» звернулось до АТ «Райффайзен Банк Аваль» із запитом щодо надання інформації з проханням підтвердити чи спростувати встановлену ухвалою суду інформацію про врегулювання заборгованості за кредитним договором. У відповідь на вищевказаний запит, банк надав розрахунок заборгованості від 22 липня 2024 року, відповідно до якого станом на 22 липня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 17 409,22 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на день розрахунку становить 722 329,43 гривень.

Наведена первісним кредитором інформація свідчить про те, що кредитне зобов`язання не було припинено, а заборгованість за кредитним договором продовжувала обліковуватися станом на 22 липня 2024 року, а тому наведе спростовує доводи апелянта про повне виконання ним кредитних зобов`язань у 2008 році.

Отже, станом на 2026 рік заборгованість за кредитним договором продовжує існувати, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували припинення кредитного зобов`язання ОСОБА_1 відносно кредитного договору № 014/0019/82/47432 від 29 вересня 2008 року.

Доводи апелянта щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Згідно з частиною другою статті 211 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про місце, дату і час судового засідання.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси, або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За змістом частини третьої статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Відповідно до частини п`ятої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зроблено висновок, що: «обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. […] У ситуації, коли суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторони, яка не була належним чином повідомлена про час та місце її розгляду, а суд апеляційної інстанції, повідомивши відповідну сторону належним чином, залишив таке рішення суду першої інстанції без змін, якщо такий учасник справи обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою, суд касаційної інстанції не може застосувати правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» (частина друга статті 410 ЦПК України). Тлумачення частини другої статті 410 ЦПК України свідчить, що: правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення; оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції; правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства».

Учасники виконавчого провадження, зокрема боржник ОСОБА_1 , в судове засідання не викликалися.

В матеріалах справі відсутні докази повідомлення учасників справи щодо розгляду справи за заявою стягувача про заміну сторони у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8-12, 128-130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відтак, колегія суддів погоджується з доводами ОСОБА_1 в частині відсутності відомостей про повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи.

Наведене, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення у зв`язку з порушенням норм процесуального права.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції, як такої що постановлена з порушенням вимог процесуального права, з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», про заміну сторони у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (ЄДРПОУ 14305909) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (ЄДРПОУ 43453613, юридична адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок,8) у справі №722/626/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Видати дублікат виконавчого листа №722/626/15-ц, виданого 15 червня 2017 року, на підставі рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Дата складання повної постанови - 29 липня 2026 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: І.Н. Лисак

Н.К. Височанська