Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №243/12112/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5389/26 Справа № 243/12112/25 Суддя у 1-й інстанції - Соловйова О. О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Ткаченко І.Ю., Макарова М.О.,

за участю секретаря судового засідання — Глущенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24 лютого 2026 року про закриття провадження у справі у складі судді Соловйової О.О. у цивільній справі № 243/12112/25 за позовною заявою Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплової енергії, –

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області знаходилась вказана цивільна справа, в якій ухвалою суду від 29 грудня 2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.99).

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24 лютого 2026 року провадження у справі за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію - закрито у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).

Роз`яснено позивачу що спір, який виник між ним та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства (а.с.123,124).

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОКП «Донецьктеплокомуненерго» подало через свого представника у березні 2026 року апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що предметом позову є вимога позивача до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію. Суд першої інстанції, на думку скаржника, не врахував характеру спору, правового статусу суб`єкта звернення та предмету позовних вимог, що є визначальним для встановлення юрисдикції спору. Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинств є одночасно суб`єктний склад учасників справи та характер спірних правовідносин. Скаржник наголошує, що суд першої інстанції не врахував того, що позивачем з відповідачем, як з ФОП, договір про надання послуг позивачем не укладався, а на відповідача розповсюджується типовий договір про послуги позивача, як на споживача послуг при оплаті наданих житлово-комунальних послуг, якими відповідач фактично користувалась. Разом з цим скаржник зазначив, що відповідач є не тільки фактичним користувачем послуг, а і власником нежитлового приміщення у будинку. Докази використання відповідачем спірного нежитлового приміщення саме у підприємницькій діяльності ОСОБА_1 , як ФОП, відсутні, а реєстрація її ФОП не впливає на правовий статус її як власника спірного нежитлового приміщення, набутого нею, як фізичною особою (а.с.133-136).

Відповідач своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористалась та відзиву на апеляційну скарга позивача не подавала, але, в силу ч.3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції — скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зареєстрований як фізична особа підприємець і вказаний статус не припинено. Нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , використовується відповідачем для ведення господарської діяльності. Доказів того, що вищезазначене нежитлове приміщення не використовується відповідачем у підприємницькій діяльності, матеріали справи не містять. Суд першої інстанції вважав, що фактично позов ініційовано у зв`язку з існуванням спору між ОКП «Донецьктеплокомуненерго», як постачальником послуг з забезпечення споживачів тепловою енергією, та споживачем ОСОБА_1 , як фізичною особою-підприємцем, щодо користування такими послугами в межах здійснення відповідачем своєї господарської діяльності у зазначеному нежитловому приміщенні, в якому позивач надає відповідні послуги, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. За таких обставин суд вважав, що, в силу п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, провадження по справі у цій частині позовних вимог підлягає закриттю.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, зважаючи на наступне.

Як встановлено колегією суддів, позивачем до позову надано Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії м. Краматорськ, який розповсюджується на невизначене коло споживачів (а.с.46-63). Крім цього, умови договору не містять визначення територіальних меж, на які цей договір має розповсюджуватись, враховуючи місто укладання договору - Краматорськ, який не входить до Слов`янської територіальної громади (до цієї громади входять 5 населених пунктів: місто Слов`янськ, селища міського типу Андріївка та Билбасівка, селище Мирне та село Торець).

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково врахував зазначений договір, який регулює правовідносини у Слов`янській територіальній громаді, враховуючи, що спірне нежитлове приміщення знаходиться у м. Слов`янську.

Разом з цим колегією суддів з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованого 19 травня 2025 року, встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу, серії та номер:3025, виданого 15 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В., за ОСОБА_1 було зареєстровано нежитлове приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 53,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.90).

З цієї ж Інформації встановлюється, що 25 березня 2015 року приватним нотаріусом Краматорськогого районного нотаріального округу Донецької області Бігуном В.В. вчинено рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень та посвідчено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення магазину промислових товарів від 25 березня 2015 року, серії та номер: 1082, де власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , зазначена ОСОБА_2 (а.с.90,91).

Враховуючи, що вулицю Жовтневої Революції у місті Слов`янську було перейменовано на вулицю Василівську (у рамках декомунізації рішенням міської ради від 11 вересня 2015 року № 20-LXXXII-6), колегія суддів доходить висновку, що зазначене у позові нежитлове приміщення, є об`єктом, про який міститься зазначена вище інформація щодо власника цього майна.

Колегія суддів апеляційного суду відзначає, що застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто, забезпечити відсутність необхідність звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Такі висновки сформовані Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18 та від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18.

Колегія суддів, приймаючи та погоджуючись з доводами апеляційної скарги щодо передчасності висновків суду першої інстанції щодо закриття провадження з визначенням характеру та предмету спору, що належить розглядати в порядку господарського провадження, вважає, що у суду першої інстанції не було достатніх правових підстав для застосування п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, адже суд першої інстанції не в повній мірі дослідив як характер спірних правовідносин так і коло учасників справи, предмет спору та подані позивачем письмові докази в обґрунтування позовних вимог.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасування на підставі ст. 379 ЦПК України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” — задовольнити.

Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24 лютого 2026 року— скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені “21” липня 2026 року.

Повний текст постанови складено “30” липня 2026 року.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: І.Ю. Ткаченко

М.О. Макаров