Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №722/18/25 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/18/25

Номер провадження 1-кп/722/43/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Романківці Сокирянського району Чернівецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше неодноразово судимого:

-12.06.2018 вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області за ч. 2 ст. 384, ст. 395. ст. 70, ст. 75 КК України призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якого звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

-22.12.2018 вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області за ч.3 ст. 185 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

-08.02.2023 вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області за ст. 395 КК України призначено покарання у вигляді арешту строком на 4 (чотири) місяці;

-04.10.2024 вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області за ст. 162 ч. 1 КК України призначено покарання вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців із застосуванням ст. 75 КК України, іспитовий строк 1 рік;

-04.12.2024 року вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області за ч.1 ст.162 КК України призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання частково приєднано невідбуте покарання, призначене за вироком Сокирянського районного суд Чернівецької області від 04.10.2024 року і призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2026 року у порядку, передбаченому ст. 338 КПК України, прокурор ОСОБА_3 , у зв`язку із зміною обсягу обвинувачення, оскільки під час судового розгляду стали відомі нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , склала обвинувальний акт, погоджений 25.06.2026 року керівником Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_5 та надала його суду.

ОСОБА_4 вчинив незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Так, 15.09.2024 приблизно о 23 год. 00 хв. ОСОБА_4 , маючи намір на порушення недоторканості житла, в порушення ст.30 Конституції України, статті 12 Загальної декларації з прав людини, статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожному гарантується недоторканість житла, діючи умисно, протиправно, без згоди власника ОСОБА_6 , а також не маючи жодних інших правових підстав, прийшов на територію господарства за адресою: АДРЕСА_1 , підійшов до гаражного приміщення, відчинив одну половину дерев`яних воріт, які не були зачинені та замок, таким чином незаконно проник до гаражного приміщення, звідки викрав каністру з дизпаливом вартістю 1056 грн., чим спричинив ОСОБА_7 матеріальної шкоди, що не потягла за собою наслідків, передбачених ст.185 КК України.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто у незаконному проникненні до іншого володіння особи.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 після зміни обвинувачення свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, не заперечував фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, та дав суду показання аналогічні до формулювання обвинувачення. Зазначив, що про скоєне шкодує. У вчиненому щиро розкаявся, покарання просив призначити на розсуд суду.

Потерпілий у судове засідання не з`явився, надав суду заяву за змістом якої відмовився підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, та зазначив, що претензій до обвинуваченого не має. Просить розглянути справу за його відсутності, призначити покарання на розсуд суду.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються і визнаються самим обвинуваченим. Суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є проступком, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його вік; стан здоров`я та його майновий стан, зокрема те, що він раніше неодноразово судимий, свою вину у вчиненні злочину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає повне та беззастережне визнання вини і щире каяття.

Обставини, які відповідно до вимог ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому – відсутні.

Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, яка просила призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, з урахуванням положень ст. 70 ч. 4 КК України приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04.12.2024 року за ч.1 ст.162 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначивши 2 роки обмеження волі, обвинуваченого, який погодився із запропонованим прокурором покаранням, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 , слід призначити основне покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України строком 2 (два) роки обмеження волі, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Суд враховує, що 04.12.2024 Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч.1 ст.162 КК України, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України обвинувачений засуджений до покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Ч.4 ст.70 КК України встановлено, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України до призначеного покарання слід зарахувати невідбуте покарання й шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі строком 2 (два) роки.

При цьому, враховуючи положення ст. 72 ч. 1, 5 КК України, ОСОБА_4 слід зарахувати в строк відбування покарання періоди перебування в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» з 12.02.2026 року по 19.02.2026 року та з 05.06.2026 року до його прибуття і постановки на облік у виправному центрі з розрахунку 1 (одному) дню попереднього ув`язнення під вартою та 1 (одному) дню слідування під вартою до виправного центру, відповідає 2 (два) дні обмеження волі.

Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 судом не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України до призначеного покарання зарахувати невідбуте покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначене за вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04.12.2024, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі строком 2 (два) роки.

У строк відбування покарання зарахувати період покарання, відбутого за вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04.12.2024 та періоди перебування в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» з 12.02.2026 року по 19.02.2026 року та з 05.06.2026 року до його прибуття і постановки на облік у виправному центрі з розрахунку 1 (одному) дню попереднього ув`язнення під вартою та 1 (одному) дню слідування під вартою до виправного центру відповідає 2 (два) дні обмеження волі.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відраховувати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

Речовий доказ, а саме пластикову каністру ємністю 20 літрів, яка частково заповнена дизпаливом, власником якої є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка згідно квитанції зберігається в камері схову речових доказів ВП №1 (м. Сокиряни) ДРВП ГУНП в Чернівецькій області (номер книги обліку 150, порядковий номер 3425) – повернути власнику ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію.

Суддя ОСОБА_1