Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №387/952/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/952/26

Номер провадження по справі 1-кп/387/192/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем судового засідання ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження за №12026120000000184 від 08.05.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, утриманців не має, з середньо-спеціальною освітою, працює на посаді стрільця 4 розряду команди воєнізованої охорони ст. Помічна ВП "Знам`янський загін воєнізованої охорони" філії "Служба корпоративної безпеки" АТ "Укрзалізниця", раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 вчинив придбання та зберігання вибухових пристроїв, що відносяться до категорії боєприпасів без передбаченого законом дозволу, за таких обставин.

ОСОБА_4 , 21.04.2026 не пізніше 07:08 год., (точний час не встановлено), у невстановленому місці за невстановлених обставин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу, придбав корпус ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1, корпус бойової ручної осколкової гранати наступальної дії типу РГД-5, два уніфікованих бойових підривачів ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ, які залишив зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

21 квітня 2026 року, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького, в присутності понятих та інших учасників, в період часу з 07 год. 08 хв. до 08 год. 56 хв., працівниками поліції проведено обшук житлового будинку, житлових та нежитлових приміщень, будівель та споруд, за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено корпус ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1, корпус бойової ручної осколкової гранати наступальної дії типу РГД-5, два уніфікованих бойових підривачів ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ, які згідно з висновком експерта № СЕ-19/112-26/5142-ВТХ від 27.04.2026, являються конструктивно поєднаними між собою предметами, які представляють собою вибухові пристрої, що відносяться до категорії боєприпасів, які останній раніше придбавши, зберігав без передбаченого законом дозволу в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України визнав повністю, пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєного ним злочину. Показав, що у лютому 2022 року добровільно пішов до лав Збройних Сил України. Перебував на захисті населеного пункту Горлівка Донецької області на протязі 9 місяців, де йшли важкі бої. Всі побратими мали при собі бойові гранати для застосунку, в тому рахунку і задля неможливості здачі в полон. Вихід військ ЗСУ з того напрямку відбувався дуже швидко, і за два дні було виведено біля однієї тисячі військовослужбовців. Відповідно речі збирались поспіхом та навмання. По прибутті додому він поклав речі до шафи, яка стоїть у дворі його домоволодіння, не перевіряючи їх. Запевнив, що у скоєному щиро розкаюється, стверджуючи, що такого більше не повториться.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України, і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідженням матеріалів характеризуючих його особу.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками - придбання та зберігання вибухових пристроїв, що відносяться до категорії боєприпасівбез передбаченого законом дозволу.

Згідно зі ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття, добровільна пожертва на ЗСУ.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 за місцем роботи та проживання характеризується виключно з позитивної сторони, є учасником бойових дій, під час повномаштабного вторгнення брав активну участь в охороні громадського порядку та забезпеченні життєдіяльності міста Помічна, має подяки та нагороди, одружений, на "Д" обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , враховуючи обставини які пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме: визнання вини, щире каяття, добровільна пожертва на ЗСУ, відсутність обставин які обтяжують покарання, думку прокурора який просив призначити покарання із застосування вимог ст. 75 КК України, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням його від відбування покарання з випробуванням. На переконання суду саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Крім того, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , із застосуванням ст. 75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі за проведення вибухо-технічної експертизи в розмірі 5776 (п`ять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 32 копійки, підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 10.06.2026 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили залишити попередній.

Керуючись ст.ст. 7, 100, 122, 349, 368-371, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.263 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися до органу пробації;

- повідомляти про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без дозволу.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у зв`язку з проведенням судової вибухо-технічної експертизи у розмірі 5776 (п`ять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 32 копійки.

Речові докази:

-фрагменти осколкової гранати оборонної дії типу Ф1; корпус бойової осколкової гранати наступальної дії типу РДГ; засоби підриву, предмети, які конструктивно поєнуються між собою, являють собою вибузові пристрої, що відносяться до категорії боєприпасів - які поміщені до спец пакету №5671039 та передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів та озброєння Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області - знищити після набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили залишити попередній.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6