Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №216/84/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №216/84/26

Суддя: СКИБА М. М.

Справа № 216/84/26

провадження 2/216/1897/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

22 липня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Скиби М.М.,

за участю секретаря судового засідання Сирко І.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.11.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 159437 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов вказаного кредитного договору відповідачка отримала грошові кошти у сумі 9334 грн шляхом переказу коштів на банківську карту відповідачки № НОМЕР_1 .

16.04.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та позивачем було укладено Договір факторингу № 16042025, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» право грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, зокрема за кредитним договором № 159437 від 05.11.2024, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачкою.

Внаслідок неналежного виконання умов вказаного договору у відповідачки перед позивачем виникла кредитна заборгованість, яка станом на момент подання позовної заяви становить 15 399,34 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9334 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 5464,34 грн, заборгованості по комісії у розмірі 501 грн, та заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) у розмірі 100 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у загальній сумі 15 299,34 грн (без заявлення до стягнення заборгованості за штрафними санкціями), витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому ЦПК України, відзив на позов до суду не подала, будь-яких клопотань або заяв до суду не надходило.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

05.11.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 159437 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Згідно п. 2.1. Кредитного договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 9334 грн надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 7000,50 грн на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 2333,50 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Згідно п. 2.3 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390,00 % річних. Тип процентної ставки – фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Згідно п.п. 2.4., 2.5. Кредитного договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Комісія за надання кредиту складає 2 333,50 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Пунктом 2.6. Кредитного договору визначено, що загальний строк кредитування за цим Договором складає 84 днів з 05.11.2024 (дата надання кредиту) по 28.01.2025.

Факт перерахування грошових коштів первісним кредитором за договором кредиту підтверджується інформацією АТ «Універсалбанк» відповідно якої на ім`я відповідачки в банку відкрито картковий рахунок № НОМЕР_2 та доданою до неї випискою по банківському рахунку відповідачки з якої вбачається, що у період з 05.11.2024 по 10.11.2024 на рахунок відповідачки було зараховано грошові кошти у сумі визначеній п. 2.2.1 кредитного договору № 159437.

16.04.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та позивачем було укладено Договір факторингу № 16042025, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» відступило на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» право грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами.

Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №16042025 від 16.04.2025 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 159437 від 05.11.2024.

Відповідно до Виписки за особового рахунку за договором № 159437 від 05.11.2024 сума заборгованості відповідачки перед позивачем станом на 03.02.2025 становить 15 399,34 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9334 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 5464,34 грн, заборгованості по комісії у розмірі 501 грн, та заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) у розмірі 100 грн.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

В розумінні Закону України «Про споживче кредитування» (далі - Закон), в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин, споживче кредитування це правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.

За положеннями ч. 2 ст. 8 Закону, для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, за кредитним договором № 159437 від 05.11.2024, укладеним між кредитором товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачкою з 16.04.2025 право вимоги кредитора перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

Підписавши кредитний договір № 159437 від 05.11.2024, відповідачка добровільно погодила такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов`язання з повернення кредиту, сплати процентів та комісії за користування кредитом.

Жодних доказів щодо сплати зазначеної заборгованості за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідачка до суду не надала.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 159437 від 05.11.2024 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, та судом встановлено факт невиконання відповідачкою взятих зобов`язань, що у свою чергу, порушує право позивача, у зв`язку із чим заборгованість за кредитним договором, яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9334 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 5464,34 грн., заборгованості по комісії у розмірі 501 грн. підлягає стягненню з відповідачки.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позову з відповідачки на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничої допомогу надано договір №10/09/25-02 від 10.09.2025, додаткову угоду № 25770870011 від 11.09.2025 до договору про надання правничої допомоги, акту прийому-передач наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, на загальну суму 7000 грн.

Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.06.2021 року (справа №159/5837/19, провадження №61-10459св20) вказав, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правничу допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, суд звертає увагу, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 3, 5, 9 ст.141 ЦПК України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянутий судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи та сталу судову практику цієї категорії справ, обсяг виконаних адвокатом робіт, що полягав у складенні позовної заяви уніфікованого /шаблонного/ зразка, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є явно завищеним.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідачки у розмірі 4000 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 159437 від 05.11.2024, у сумі15 299 (п`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) грн 34 (тридцять чотири) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 (сорок) коп, та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя М.М.СКИБА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua