Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №190/730/23 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/730/23

Провадження №2/190/24/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м.П”ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

представник позивача ОСОБА_1

представника відповідача Куценко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фермерського господарства «Ліон» про розірвання договорів оренди земельних ділянок, визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ФГ «Ліон» про розірвання договорів оренди земельних ділянок, визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона 07 липня 2021 року в порядку спадкування від ОСОБА_3 набула право власності на дві земельні ділянки, а саме площею 3,775 га кадастровий номер - 1224587000:02:003:0161 та площею 7,4954 га кадастровий номер - 1224587000:02:031:0013, що розташовані на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. За життя між ОСОБА_3 та ФГ «Ліон» 20.01.2009 року та 04.03.2009 року були укладені договори оренди, згідно яких остання передала у строкове платне користування належні їй земельні ділянки ФГ «Ліон». Проте, умови договорів оренди відповідач виконує не належним чином, орендну плату за користування земельними ділянками не сплачує. Крім того, після того, як вона успадкувала належні ОСОБА_3 земельні ділянки дізналась про існування додаткових угод №2 до договору оренди землі від 20.01.2009 року та № 2 до договору оренди землі від 04.03.2009 року, якими строк дії укладених між ними договорів оренди було продовжено на 58 років. Їй достеменно відомо про те, що ОСОБА_3 додаткові угоди до договорів оренди не підписувала.

У зв`язку з вищевикладеним, просить розірвати договір оренди землі від 20.01.2009 року, що укладений між Фермерським господарством «Ліон» та ОСОБА_3 , відповідно до умов якого ОСОБА_3 надала, а Фермерське господарство «Ліон» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальною площею 3,775 га, кадастровий номер 1224587000:02:003:0161; визнати недійсною додаткову угоду №2 від 18 жовтня 2017 р до договору оренди земельної ділянки б/н від 20.01.2009 р. укладеного між ОСОБА_3 та фермерським господарством "Ліон" щодо оренди земельної ділянки загальною площею 3,775 га, кадастровий номер 1224587000:02:003:0161, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області; скасувати рішення державного реєстратора на підставі якого було внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право №42864357 згідно якого зареєстровано право оренди фермерського господарства «Ліон» на земельну ділянку, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальною площею 3,775 га, кадастровий номер 1224587000:02:003:0161; скасувати запис про інше речове право №42864357 та припинити відповідне речове право (право оренди) фермерського господарства «Ліон» на земельну ділянку, загальною площею 3,775 га, кадастровий номер 1224587000:02:003:0161; зобов`язати фермерське господарство «Ліон» повернути належну їй на праві власності земельну ділянку, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальною площею 3,775 га, кадастровий номер 1224587000:02:003:0161; розірвати договір оренди землі від 04.03.2009 року, що укладено між Фермерським господарством «Ліон» (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець), відповідно до умов якого ОСОБА_3 надала, а Фермерське господарство «Ліон» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальною площею 7,4954 га, кадастровий номер 1224587000:02:031:0013; визнати недійсною додаткову угоду №2 від 18 жовтня 2017 р до договору оренди земельної ділянки б/н від 04.03.2009 р. укладеного між ОСОБА_3 та фермерським господарством "Ліон" щодо оренди земельної ділянки 7,4954 га, кадастровий номер 1224587000:02:031:0013, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області; скасувати рішення державного реєстратора на підставі якого було внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право №42863152 згідно якого зареєстровано право оренди фермерського господарства «Ліон» на земельну ділянку, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальною площею 7,4954 га, кадастровий номер 1224587000:02:031:0013; скасувати запис про інше речове право №42863152 та припинити відповідне речове право (право оренди) фермерського господарства «Ліон» на земельну ділянку, загальною площею 7,4954 га, кадастровий номер 1224587000:02:031:0013; зобов`язати фермерське господарство «Ліон» повернути належну їй на праві власності земельну ділянку, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальною площею 7,4954 га, кадастровий номер 1224587000:02:031:0013.

16 червня 2025 року через систему «Електронний суд» представником ОСОБА_1 подано заяву про зміну підстав позову по даній справі, посилаючись на те, що ФГ «Ліон» тричі взагалі не сплатило власнику спірних земельних ділянок за спірними договорами оренди землі від 20.01.2009 року та від 04.03.2009 року (за 2018, 2019 та за 2020 рік), що є систематичним порушенням вказаних договорів. Крім того, зі сторони відповідача з 2021 року (включно) орендна плата сплачується не в повному обсязі, ФГ «Ліон» не здійснює індексацію орендної плати за 2021, 2022 рік, що також призводить до зниження розміру орендної плати та порушення договорів зі сторони відповідача. При цьому, ОСОБА_3 не підписувала додаткові угоди № 2 до відповідних договорів оренди землі, не надавала своєї згоди на продовження строку дії спірних договорів оренди землі аж до 2058 року. Вказані додаткові угоди № 2 від 18.10.2017 року не відповідають волевиявленню ОСОБА_3 ..

У зв`язку з чим просить розірвати договір оренди землі від 20.01.2009 року, що укладено між Фермерським господарством «Ліон» та ОСОБА_3 , відповідно до умов якого ОСОБА_3 надала, а Фермерське господарство «Ліон» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальною площею 3,775 га, кадастровий номер 1224587000:02:003:0161; визнати недійсною додаткову угоду №2 від 18 жовтня 2017 р до договору оренди земельної ділянки б/н від 20.01.2009 р. укладеного між ОСОБА_3 та фермерським господарством "Ліон" щодо оренди земельної ділянки загальною площею 3,775 га, кадастровий номер 1224587000:02:003:0161, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області; скасувати рішення державного реєстратора на підставі якого було внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право №42864357 згідно якого зареєстровано право оренди фермерського господарства «Ліон» на земельну ділянку, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальною площею 3,775 га, кадастровий номер 1224587000:02:003:0161; скасувати запис про інше речове право №42864357 та припинити відповідне речове право (право оренди) фермерського господарства «Ліон» на земельну ділянку, загальною площею 3,775 га, кадастровий номер 1224587000:02:003:0161; зобов`язати фермерське господарство «Ліон» повернути належну їй на праві власності земельну ділянку, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальною площею 3,775 га, кадастровий номер 1224587000:02:003:0161; розірвати договір оренди землі від 04.03.2009 року, що укладено між Фермерським господарством «Ліон» та ОСОБА_3 , відповідно до умов якого ОСОБА_3 надала, а Фермерське господарство «Ліон» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальною площею 7,4954 га, кадастровий номер 1224587000:02:031:0013; визнати недійсною додаткову угоду №2 від 18 жовтня 2017 р до договору оренди земельної ділянки б/н від 04.03.2009 р. укладеного між ОСОБА_3 та фермерським господарством "Ліон" щодо оренди земельної ділянки 7,4954 га, кадастровий номер 1224587000:02:031:0013, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області; скасувати рішення державного реєстратора на підставі якого було внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право №42863152 згідно якого зареєстровано право оренди фермерського господарства «Ліон» на земельну ділянку, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальною площею 7,4954 га, кадастровий номер 1224587000:02:031:0013; скасувати запис про інше речове право №42863152 та припинити відповідне речове право (право оренди) фермерського господарства «Ліон» на земельну ділянку, загальною площею 7,4954 га, кадастровий номер 1224587000:02:031:0013; зобов`язати фермерське господарство «Ліон» повернути належну їй на праві власності земельну ділянку, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальною площею 7,4954 га, кадастровий номер 1224587000:02:031:0013.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ФГ «Ліон» Куценко О.М. позов не визнав та пояснив, що за життя між ОСОБА_3 та ФГ «Ліон» 20.01.2009 року та 04.03.2009 року були укладені договори оренди, згідно яких ОСОБА_3 передала у строкове платне користування належні їй земельні ділянки ФГ «Ліон», а саме площею 3,775 га кадастровий номер - 1224587000:02:003:0161 та площею 7,4954 га кадастровий номер - 1224587000:02:031:0013, що розташовані на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. 07.07.2021 року позивач ОСОБА_2 набула право власності на належні ОСОБА_3 земельні ділянки. Ввважає, що позовні вимоги щодо планування ОСОБА_3 дострокового розірвання договорів оренди землі ґрунтується на припущеннях, а обставини щодо оплати оренди на користь ОСОБА_3 за період часу з 2016 року по 2020 рік (включно) не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, оскільки були встановленні рішеннями П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06.02.2023 року, у цивільній справі №190/1226/21. Крім того, висновок судово почеркознавчої експертизи від 29.04.2025 року в частині категоричного висновку експерта, що підписи на видаткових касових ордерах від 16.11.2018 року, від 30.09.2019 року та від 11.11.2020 року виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою є необґрунтованими та такими, що суперечать іншим матеріалам справи. Порушення строків оплати орендної плати на 11 місяців на користь позивача ОСОБА_2 за 2021 рік відбулося саме з причини бездіяльності останньої, яка не повідомила після прийняття спадщини орендаря протягом місяця щодо нового власника земельної ділянки та не вказала платіжних реквізитів. Нарахування та внесення орендної плати з 2021 року по теперішній час здійснюється ФГ «Ліон» самостійно з суворим дотриманням норм ЦК України та Закону України «Про орендну плату» у розмірі не менше 3% від нормативно грошової оцінки, з урахуванням оподаткування доходу фізичної особи у розмірі 18 відсотків та військового збору, оскільки з письмовими заявами щодо нарахування та сплати орендної плати, в тому числі з урахуванням індексу інфляції ОСОБА_2 до теперішнього часу не зверталась. У зв`язку з вищевикладеним, вимоги позивача вважає необґрунтованими, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він є колишнім чоловіком позивачки ОСОБА_2 .. Остання успадкувала від своєї тітки ОСОБА_3 дві земельні ділянки площею 3,775 га кадастровий номер - 1224587000:02:003:0161 та площею 7,4954 га кадастровий номер - 1224587000:02:031:0013, що розташовані на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, які знаходяться в оренді у ФГ «Ліон» та обробляються ними. Померлу ОСОБА_3 знає з 1992 року. Він був в гарних стосунках з нею. В 2018-2019 роках він її відвідував часто (через день), говорили про все, оскільки остання була комунікабельною жінкою. При спілкуванні ОСОБА_3 скаржилася з приводу орендної плати за земельні ділянки, вважала, що ОСОБА_5 сплачував орендну плату не в повному розмірі. ОСОБА_3 останні 5 років хворіла, не в змозі була пересуватися, була лежача, проживала сама, не покидала свій будинок. Її відвідували працівники соціальної служби. Ключі від будинку знаходилися у них з дружиною та у сусіда. Тому вона сама не відчиняла дверей. У ОСОБА_3 є син ОСОБА_6 , який виїхав 20 років тому за кордон, її чоловік помер приблизно 15 років тому.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є соціальним працівником. За ОСОБА_3 доглядала в 2018-2019 роках, відвідувала її 2-3 рази на місяць. Остання була лежачею, не пересувалася по квартирі та на вулицю не виходила. З приводу оренди землі з останньою не спілкувалися.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він сусідом покійної ОСОБА_3 .. Останню знає з 2010 року. Останні роки життя ОСОБА_3 була лежачею хворою, дуже рідко бачив її на вулиці. Були випадки, що вона падала на подвір`ї, то допомагав їй дійти до ліжка. Більше за життя спілкувався з її чоловіком, який помер приблизно в 2013 році. З ОСОБА_3 тісно не спілкувалися, як правило віталися одне з одним і все. Бачив, що сусідку відвідують її племінниця та ОСОБА_4 , також соціальні працівники, які за нею доглядали. Приблизно 2-3 рази до нього зверталася соціальна працівниця за допомогою – підняти ОСОБА_3 . Він не бачив чи приходили представники ФГ «Ліон» до ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона з 2010 року по теперішній час працює головним бухгалтером в ФГ «Ліон». ОСОБА_3 знає як пайщика господарства з 2010 року. Саме вона видавала кошти пайщикам, в тому числі і ОСОБА_3 . Про зустріч з ОСОБА_3 вони домовлялися по телефону, узгоджували час та дату, або з її сином, після чого відвідувала ОСОБА_3 та видавала кошти. Враховуючи, що остання не могла самостійно пересуватися, зустрічі відбувалися з присутністю рідних. В 2018 році видача коштів за оренду земельних ділянок відбувалася в присутності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 особисто ставила підпис за отримання коштів. В 2019 році видача коштів за оренду земельних ділянок відбувалася в присутності ОСОБА_4 та водія ОСОБА_10 , за отримання коштів ОСОБА_3 особисто ставила підпис. Під час видачі коштів на її телефон здійснювався відеозапис. До вчинення відеозапису спонукало те, що часто пайщики заперечували факт видачі коштів. Факт надання згоди на відеозйомку ОСОБА_3 відсутній, але остання щодо відповідних дій не заперечувала. В 2020 році видача коштів за оренду земельних ділянок відбувалася в присутності ОСОБА_2 та її помічниці, за отримання коштів ОСОБА_3 особисто ставила підпис. Під час видачі коштів на її телефон здійснювався відеозапис. Після смерті ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з 2021 року по 2025 рік включно перерахована орендна плата. Орендна плата нараховувалася на підставі нормативно грошової оцінки паю: за 2018 рік: за земельну ділянку з кадастровим номером (…0161 ) виплачено - 2777,25 грн. , за за земельну ділянку з кадастровим номером (…0013) - виплачено 5564,50 грн.; за 2019 рік: за земельну ділянку з кадастровим номером (…0161 ) виплачено - 2777,25 грн. за к.н. (…0013) - виплачено 5670,12 грн.; за 2020 рік: за земельну ділянку з кадастровим номером (…0161) виплачено - 2777,25 грн. за к.н. (…0013)- виплачено 5670,12 грн.; за 2021 рік: за земельну ділянку з кадастровим номером (…0161 ) виплачено - 2777,25 грн. за к.н. (…0013) - виплачено 5670,12 грн.; за 2022 рік: за земельну ділянку з кадастровим номером (…0161 ) виплачено - 2777,25 грн. за к.н. (…0013) - виплачено 5670,12 грн.; за 2023 рік: за земельну ділянку з кадастровим номером (…0161 ) виплачено - 2777,25 грн. за к.н. (…0013) - виплачено 5670,12 грн.; за 2024 рік: за земельну ділянку з кадастровим номером (…0161 ) виплачено – 2918,84 грн. за к.н. (…0013) - виплачено 5959,30 грн.; за 2025 рік: за земельну ділянку з кадастровим номером (…0161 ) виплачено – 3126,65 грн. за к.н. (…0013) - виплачено 6383,56 грн.. При нарахуванні орендної плати індекс інфляції не застосовувався, збільшення орендної плати здійснював керівник, з огляду на урожайність та дохід.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він є головою ФГ «Ліон». З ОСОБА_3 він був в гарних відносинах, вона працювала у нього в господарстві економістом та багато допомогала. З її чоловіком вони теж працювали разом. Останні роки свого життя ОСОБА_3 дуже хворіла. У зв`язку з чим, він платив орендну плату на 3-4 тисячі більше. Часто привозив на свята подарунки. ОСОБА_3 мріяла поїхати до сина в Іспанію, домовилися, що він придбає їй квитки. Після смерті ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_2 платив оренду плату в таких же розмірах.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 пояснила, що при проведенні почеркознавчої експертизи були враховані всі порівняльні зразки, які були надані в розпорядження експерта. Нею досліджувався весь порівняльний матеріал, який був наданий судом, аналізувалися всі зразки підписів, які були залучені до матеріалів справи, нею описаний весь наданий матеріал, а не періоди. Оскільки ОСОБА_3 була особою похилого віку, тому відповідно до діючого законодавства нею були додатково витребуванні відомості про стан здоров`я ОСОБА_3 , але фактично експерт не враховує фізіологічний стан особи.

Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 є власником земельних ділянок площею 3,775 га, кадастровий номер 1224587000:02:003:0161, що розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, про що свідчить копія Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА № 838171 та площею 7,4954 га, кадастровий номер 1224587000:02:031:0013, що розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, про що свідчить копія Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ЯА № 838171 /а.с. 21-25 Т.1 /.

20 січня 2009 року між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Ліон» укладено договір оренди, згідно якого ОСОБА_3 передала фермерському господарству «Ліон» в строкове платне користування належну їй земельну ділянку загальною площею 3,775 га, кадастровий номер - 1224587000:02:003:0161 що розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області строком на 15 років. Договір оренди землі від 20.01.2009 року зареєстрований у Жовтоводському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.01.2009 року за №040913800189 /а.с. 26- 29 Т.1/ , про що також свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта /а.с. 9 Т.2/.

Фактичну передачу земельної ділянки загальною площею 3,775 га, кадастровий номер - 1224587000:02:003:0161 що розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області строком, якою користується відповідач ФГ «Ліон» здійснено на підставі акту прийняття-передачі земельної ділянки в оренду, копія якого долучена до матеріалів справи /а.с. 31 Т.1 /.

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 1234 грн., тобто 85 т. зернових на рік, але не менше 3% розміру від грошової оцінки землі, встановленої законодавством України (Указ Президента України від 19 серпня 2008 року №725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)».

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції (п.10 договору).

Орендна плата вноситься до 01 грудня поточного року (п.11 договору).

У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,03 % несплаченої суми за кожен день прострочення(п.14 договору).

15 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та ФГ «Ліон» укладено додаткову угоду про зміну умов договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 20.01.2009р. №040913800189) та внесення змін до нього.

Відповідно до умов додаткової угоди внесені зміни до розділів та викладено в наступній редакції: «Об`єкт оренди» - «Нормативно грошова оцінка становить 114648,90 грн.»; «Строк дії договору» - «Договір укладено на 15 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк при всіх інших рівних умовах. У разі відсутності письмових заперечень Орендодавця протягом десяти днів після закінчення терміну оренди, Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і цей догорів вважається пролонгованим на наступні 15 років і на тих самих умовах»; «Орендна плата» - « Орендна плата є договірною та нараховується у грошовому виразі щороку у розмірі 3,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає на дату підписання цієї додаткової угоди 3450,00 грн., або виплата належної суми, шляхом видачі продукції надання послуг, виконання робіт за ринковими цінами», п. 11 «Орендна плата сплачується Орендарем у термін до 30 грудня поточного року»/а.с. 32-33 Т.1/.

18 жовтня 2017 року між ОСОБА_3 та ФГ «Ліон» укладено додаткову угоду до договору оренди землі зареєстрованого в Жовтоводському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК» за №040913800819 від 04.03.2009 року.

Відповідно до умов додаткової угоди внесені зміни до розділів та викладено в наступній редакції: «Строк дії договору» - «Договір укладено Сторонами строком на 49 років терміном до 04.03.2058 року»; «Орендна плата» - «Орендна плата за землею є договірною. Вона нараховується та сплачується за письмовою заявою Орендодавця у грошовому виразі та складає на дату підписання цієї додаткової угоди 6900,00 грн. на рік, або виплати належної суми шляхом видачі продукції, надання послуг, виконання робіт за ринковими цінами». п. 11 «Орендна плата сплачується Орендарем у термін до 30 грудня поточного року»/а.с. 108 Т.1/.

04 березня 2009 року між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Ліон» укладено договір оренди, згідно якого ОСОБА_3 передала фермерському господарству «Ліон» в строкове платне користування належну їй земельну ділянку загальною площею 7,4954 га кадастровий номер - 1224587000:02:031:0013, що розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області строком на 15 років. Договір зареєстрований у Жовтоводському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.03.2009 року за №040913800819 /а.с. 37-41 Т.1 / , про що також свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта /а.с. 12-13 Т.2/.

Фактичну передачу земельної ділянки площею 7,4954 га кадастровий номер - 1224587000:02:031:0013, що розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, якою користується відповідач ФГ «Ліон» здійснено на підставі акту прийняття-передачі земельної ділянки в оренду, копія якого долучена до матеріалів справи /а.с. 42 Т.1/.

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 2468 грн., тобто 1,7 т. зернових на рік, але не менше 3% розміру від грошової оцінки землі, встановленої законодавством України (Указ Президента України від 19 серпня 2008 року №725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)».

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції (п.10 договору).

Орендна плата вноситься до 01 грудня поточного року (п.11 договору).

У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,03 % несплаченої суми за кожен день прострочення(п.14 договору).

18 жовтня 2017 року між ОСОБА_3 та ФГ «Ліон» укладено додаткову угоду до договору оренди землі зареєстрованого в Жовтоводському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК» за №040913800819 від 20.01.2009 року. Відповідно до умов додаткової угоди внесені зміни до розділів та викладено в наступній редакції: «Строк дії договору» - «Договір укладено Сторонами строком на 49 років терміном до 04.03.2058 року»; «Орендна плата» - «Орендна плата за землею є договірною. Вона нараховується та сплачується за письмовою заявою Орендодавця у грошовому виразі та складає на дату підписання цієї додаткової угоди 3450,00 грн. на рік, або виплати належної суми шляхом видачі продукції, надання послуг, виконання робіт за ринковими цінами». п. 11 «Орендна плата сплачується Орендарем у термін до 30 грудня поточного року»/а.с. 109 Т.1 /.

Згідно копії лікарського свідоцтва про смерть (остаточне) №349 від 21.12.2020 року - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 16 Т.3/.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину у вигляді двох земельних ділянок, а саме площею 3,775 га кадастровий номер - 1224587000:02:003:0161 та площею 7,4954 га кадастровий номер - 1224587000:02:031:0013, що розташовані на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області отримала позивач ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом та Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі/а.с.15-20/.

Згідно копії висновку експертів від 31.08.2022 року №36168/36169/21-32 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №190/1226/21 встановлено: чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 та рукописний запис у графі «Орендодавець» у додатковій угоді №2 до договору оренди земельної ділянки б/н від 20.01.2009 року, укладеній 18 жовтня 2017 року ОСОБА_3 або іншою особою, не виявилось можливим; чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 та рукописний запис у графі «Орендодавець» у додатковій угоді №2 до договору оренди земельної ділянки б/н від 04.03.2009 року, укладеній 18 жовтня 2017 року ОСОБА_3 або іншою особою, не виявилось можливим; підписи від імені ОСОБА_3 у графі «Орендодавець» у додатковій угоді №2 до договору оренди земельної ділянки б/н від 20.01.2009 року, загальною площею 3,775 га, кадастровий номер 1224587000:02:003:0161, укладеній 18.10.2017 року та у додатковій угоді №2 до договору оренди земельної ділянки б/н від 04.03.2009 року, загальною площею 7,4954 га, кадастровий номер 1224587000:02:031:0013, укладеній 18.10.2017 року виконані однією особою; підписи від імені ОСОБА_3 у графі «Орендодавець» у договорах оренди землі від 04.04.2009 року, від 20.01.2009 року виконані однією особо. Встановити , чи виконані підписи від імені ОСОБА_3 у графі «Орендодавець» у вище перелічених документах, або вони виконані різними особами, не виявилося можливим /а.с. 46-63 Т.1/.

Згідно копій видатковий касових ордерів від 14.09.2016 року - ОСОБА_3 отримала від ФГ «Ліон» орендну плату за земельний пай за 2016 рік в сумі 8331,75 грн., від 16.08.2017 року - у розмірі 12075 грн., від 16.11.2018 року – у розмірі 14490 грн., від 30.09.2019 року – у розмірі 18 000 грн., від 11.11.2020 року – у розмірі 21 0000 грн./а.с.106-107 Т.1/.

Відповідно до копій платіжних інструкцій №365 від 28.11.2022 року ОСОБА_2 отримала від ФГ «Ліон» орендну плату за земельний пай за 2022 рік в сумі 14490,00 грн.; № 389 від 23 грудня 2022 року – у розмірі 14490 грн. /а.с. 107 зв. бік Т.1 /, № 698 від 09.11.2023 року – у розмірі 14490 грн., № 175 від від 04.07.2024 року – у розмірі 14490 грн. /а.с.26,26 Т. 3/.

Згідно копії рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06.02.2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Фермерського господарства "Ліон" про визнання додаткової угоди недійсною та скасування її державної реєстрації відмовлено в повному обсязі /а.с. 197-201 Т.1/.

Згідно висновку експерта від 29.04.2025 року №28764/23-32 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи підпис, на першій та другій сторінці додаткової угоди № 2 від 18 жовтня 2017 р. до договору оренди земельної ділянки б/н від 20.01.2009 р. укладеного між ОСОБА_3 та фермерським господарством "Ліон" щодо оренди земельної ділянки загальною площею 3,775 га, кадастровий номер 1224587000:02:003:0161, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, - виконаний ОСОБА_3 , громадянкою України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06.09.2000 року; підпис, на першій та другій сторінці додаткової угоди №2 від 18 жовтня 2017 р. до договору оренди земельної ділянки б/н від 04.03.2009 р. укладеного між ОСОБА_3 та фермерським господарством "Ліон" щодо оренди земельної ділянки 4,954 га, кадастровий номер 1224587000:02:031:0013, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, виконаний ОСОБА_3 , громадянкою України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06.09.2000 року; підпис, на видатковому касовому ордері від 14 вересня 2016 року, виданий Фермерським господарством «Ліон», на суму 8331,75 грн. на ім`я ОСОБА_3 , - виконаний ОСОБА_3 , громадянкою України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06.09.2000 року; підпис, на видатковому касовому ордері від 16 серпня 2017 року, виданий Фермерським господарством «Ліон», на суму 12075,00 грн. на ім`я ОСОБА_3 , - виконаний ОСОБА_3 , громадянкою України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06.09.2000 року; підпис, на видатковому касовому ордері від 16 листопада 2018 року, виданий Фермерським господарством «Ліон», на суму 14490,00 грн. на ім`я ОСОБА_3 , - виконаний не ОСОБА_3 , громадянкою України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06.09.2000 року, а іншою особою; підпис на видатковому касовому ордері від 30 вересня 2019 року, виданий Фермерським господарством «Ліон» на суму 18000,00 грн. на ім`я ОСОБА_3 , - виконаний не ОСОБА_3 , громадянкою України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06.09.2000 року, а іншою особою; підпис, на видатковому касовому ордері від 11 листопада 2020 року, виданий Фермерським господарством «Ліон» на суму 21000,00 грн. на ім`я ОСОБА_3 , виконаний не ОСОБА_3 , громадянкою України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06.098.2000 року, а іншою особою; підписи, в додаткових угодах № 2. що укладені 18.10.2017 року між ФГ «Ліон» та ОСОБА_3 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1224587000:02:003:0161 та 1224587000:02:031:0013 та в договорах оренди землі від 20.01.2009 року та 04.03.2009 року, які укладені між ФГ «Ліон» та ОСОБА_3 від імені ОСОБА_3 , виконані однією і тією ж особою; питання ухвали суду «9) чи можливо, що хвороби ОСОБА_3 (хронічна серцево-судинна недостатність та генералізований атеросклероз) вплинули на зміну підпису ОСОБА_3 в додаткових угодах від 2017 року, у тому випадку, якщо такі зміни в підпису відбулись?» - не вирішувалось, оскільки дане питання, виходить за межі спеціальності: «1.1 Дослідження почерку і підписів»; вирішити питання ухвали суду «10) особою якої статі виконано особистий підпис від імені ОСОБА_3 в додаткових угодах № 2, що укладені 18 жовтня 2017 року між ФГ «Ліон» та ОСОБА_3 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1224587000:02:003:0161 та 1224587000:02:031:0013?», - не виявляється за можливе, у зв`язку з відсутністю таких методик; вирішити питання ухвали суду «11) до якої групи за віком належить виконавець особистого підпису від імені ОСОБА_3 в додаткових угодах № 2, що укладені 18 жовтня 2017 року між ФГ «Ліон» та ОСОБА_3 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1224587000:02:003:0161 та 1224587000:02:031:0013?», - не виявляється за можливе, у зв`язку з відсутністю таких методик /а.с. 121-169 Т.2 /.

Згідно копії журналу розрахунку орендної плати ФГ «Ліон» за 2009 рік вбачається, що ОСОБА_3 значиться під номером 42, ідентифікатор -7,4954, номер реєстрації договору - 040913800810, дата реєстрації – 04.03.2009 року, сума виплати – 1,5 тис. грн.., отримав – Жавеля, міститься підпис / а.с. 228-230 Т.2/.

Згідно копії журнала розрахунків з пайщиками по орендній платі ФГ «Ліон» за 2009 рік вбачається, що ОСОБА_3 значиться під номерами 15,16, мається відмітка «Получено 1500 грн.», за отримання міститься підпис /а.с. 231-233 Т.2/.

Згідно копії журналу розрахунків з пайщиками по орендній платі ФГ «Ліон» за 2010 рік вбачається, що ОСОБА_3 значиться під номером 43: площа - 3,7750 га, сума виплати – 1011,42 грн.., та під номером 44: площа -7,4954 га, сума виплати – 2023,37 грн.., хто отримав – ОСОБА_3 , міститься підпис /а.с. 234-236 Т.2/.

Згідно копії журналу розрахунку з пайщиками по орендній платі за земельні паї ФГ «Ліон» за 2011 рік вбачається, що ОСОБА_3 значиться під номером 44: площа -3,7750 га та 7,4954 га, дата реєстрації – 20.01.2009 та 04.03.2009, орендна плата згідно договорів – 1234 та 2468, разом 3702 грн., прибутковий податок – 555,30 грн., сума видачі – 3146,70 грн.., дата видачі – 08.08.2011 року, міститься підпис про отримання /а.с. 237-239 Т.2/.

З копії журналу розрахунку з пайщиками по орендній платі за земельні паї ФГ «Ліон» за 2012 рік вбачається, що ОСОБА_3 значиться під номером 43: площа -3,7750 га та 7,4954 га, дата реєстрації – 20.01.2009 та 04.03.2009, орендна плата – 1234 та 2468, разом 3702 грн., прибутковий податок – 555,30 грн., сума видачі – 3146,70 грн.., дата видачі – 06.06.2012 року, міститься підпис про отримання /а.с. 240-242 Т.2/.

Згідно копії журналу розрахунку з пайщиками по орендній платі за земельні паї ФГ «Ліон» за 2013 рік вбачається, що ОСОБА_3 значиться під номером 43: площа -3,7750 га та 7,4954 га, дата реєстрації – 20.01.2009 та 04.03.2009, орендна плата – 3702,00 та 3185,00., прибутковий податок – 555,30 грн. та 477,45 грн., сума видачі – 3146,70 грн. та 2705,55 грн.., дата видачі – 25.07.2013 року та 31.07.2013 року, міститься підпис про отримання /а.с. 243-245 Т.2/.

Відповідно до копії журналу розрахунку з пайщиками по орендній платі за земельні паї ФГ «Ліон» за 2014 рік вбачається, що ОСОБА_3 значиться під номером 43: площа -3,7750 га та 7,4954 га, дата реєстрації відповідно– № 040913800189 від 20.01.2009 року до 2024 року 1224587000:02:003:0161 та № 040913800819 від 04.03.2009 року до 2024 року 1224587000:02:031:0013, орендна плата – 6885,00 грн., прибутковий податок – 1032,75 грн., сума видачі – 5852,25 грн. та 5748,98 грн., дата видачі – 15.08.2014 року, міститься підпис про отримання /а.с. 246-248 Т.2/.

Згідно з копією журналу розрахунку з пайщиками по орендній платі за земельні паї ФГ «Ліон» за 2015 рік вбачається, що ОСОБА_3 значиться під номером 49: площа -3,7750 га та 7,4954 га, кадастрові номери – № 1224587000:02:003:0161 та № 1224587000:02:031:0013, дата реєстрації відповідно – №040913800189 - 20.01.2009 року на 15 років - 2024 та № 040913800819 - 04.03.2009 року на 15 років - 2024 , плата нарахована – 8598,68 грн., прибутковий податок – 1289,80 грн., збір 1,5 % - 128,98 грн., сума виплаченої орендної плати – 7179,90 грн., дата видачі – 05.08.2015 року, міститься підпис про отримання /а.с. 1-3 Т.3/.

Згідно з копією журналу розрахунку з пайщиками по орендній платі за земельні паї ФГ «Ліон» за 2016 рік вбачається, що ОСОБА_3 значиться під номерами 40, 41: площа –відповідно 3,7750 га та 7,4954 га, кадастрові номери відповідно – № 1224587000:02:003:0161 та № 1224587000:02:031:0013, дата реєстрації відповідно – №040913800189 - 20.01.2009 року на 15 років - 2024 та № 040913800819 - 04.03.2009 року на 15 років - 2024 , плата нарахована – 10350,00 грн., прибутковий податок – 1863,00 грн., збір 1,5 % - 155,25 грн., виплачено – 8338,75 грн., дата видачі – 14.09.2016 року, міститься підпис про отримання /а.с. 4-6 Т.3/.

З копії журналом розрахунку з пайщиками по орендній платі за земельні паї ФГ «Ліон» за 2017 рік вбачається, що ОСОБА_3 значиться під номерами 47, 48: площа –відповідно 3,7750 га та 7,4954 га, кадастрові номери відповідно – № 1224587000:02:003:0161 та № 1224587000:02:031:0013, дата реєстрації відповідно – №040913800189 - 20.01.2009 року на 15 років - 2024 та № 040913800819 - 04.03.2009 року на 15 років - 2024 , плата нарахована – 15000,00 грн., прибутковий податок – 2700,00 грн., збір 1,5 % - 225,00 грн., виплачено – 12075,00 грн., дата видачі – 16.08.2017 року, міститься підпис про отримання /а.с. 7-9 Т.3/.

Згідно з копією журналу видачі орендної плати ФГ «Ліон» за 2018 рік вбачається, що ОСОБА_3 значиться під номерами 42, 43: площа – відповідно 3,7750 га та 7,4954 га, кадастрові номери відповідно – № 1224587000:02:003:0161 та № 1224587000:02:031:0013, дата реєстрації відповідно – №040913800189 - 20.01.2009 року на 15 років - 2024 та № 040913800819 - 04.03.2009 року на 15 років - 2024 , плата нарахована – 18000,00 грн., прибутковий податок – 3240,00 грн., збір 1,5 % - 270,00 грн., виплачено – 14490,00 грн., дата видачі – 16.11.2018 року, міститься підпис про отримання /а.с. 10-12 Т.3/.

Згідно копії журналу розрахунку з пайщиками по орендній платі за земельні паї ФГ «Ліон» за 2019 рік вбачається, що ОСОБА_3 значиться під номером 40: площа –3,7750 га та 7,4954 га, кадастрові номери – № 1224587000:02:003:0161 та № 1224587000:02:031:0013, дата реєстрації відповідно – №040913800189 - 20.01.2009 року на 15 років та № 040913800819 - 04.03.2009 року на 15 років, плата нарахована – 18000,00 грн., прибутковий податок – 3240,00 грн., збір 1,5 % - 270,00 грн., виплачено – 14490,00 грн., дата видачі – 30.09.2019 року, міститься підпис про отримання /а.с. 13-15 Т.3/.

З наданої відповідачем переписки з мессенджеру «Вайбер» вбачається, що між сторонами існує спір стосовно орендної плати/а.с.223-225 Т. 2/.

З оглянутого в судовоу засіданні відеозапису вбачається, як ОСОБА_3 отримує, а представник СФГ «Ліон» передає останній кошти в рахунок сплати орендної плати.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.

За загальним правилом частини першої статті 651 ЦК України, яке застосовується до будь-яких цивільних (приватноправових) правовідносин з приводу зміни або розірвання цивільних (приватноправових) договорів, така зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Винятком з цього правила (про те, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін) є приписи частини другої статті 651 ЦК України, що надають суду повноваження зі зміни або розірвання договору (без наявності згоди сторін), проте у випадках, визначених законом. Тож загальне правило про розірвання та зміну договору без згоди сторін на підставі рішення суду передбачене у частині другій статті 651 ЦК України, що визначає універсальні засади, застосовні до усіх видів приватноправових договорів.

З огляду на наведені правила абзацу першого частини другої статті 651 ЦК України як цивільне законодавство, так і земельне передбачає окремі приклади його застосування, що мають характер загальних для усіх цивільних відносин (у разі істотного порушення цивільного договору іншою стороною), а також характер спеціалізованих - для інших приватноправових договорів та для інших окремо застережених у законі видів порушень цивільних договорів (зокрема, окремі правила статті 141 ЗК України, застосовні до договорів оренди землі).

Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі є приписи статті 32 Закону України «Про оренду землі», а також статті 141 ЗК України, пункт «д» частини першої якої передбачає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Тож функціональним призначенням ЦК України у врегулюванні спірних відносин є деталізація та диференціація факту систематичної несплати орендної плати як підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Ця деталізація та диференціація здійснюється відповідно до частини другої статті 651 ЦК України, якою передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Водночас істотним, відповідно до цієї норми права, є таке порушення стороною договору його умов, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Потреба деталізації та диференціації систематичної несплати орендної плати під час застосування пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України обумовлена надзвичайно узагальненим формулюванням категорії «систематична несплата земельного податку або орендної плати» як однієї з підстав припинення права оренди землі.

Оскільки на практиці така систематична несплата може бути повною або частковою (недоплата), то цілком очевидно, що законодавець врегулював відносини оренди землі з огляду на те, що специфічні підстави припинення права оренди землі, зокрема за систематичну повну несплату орендної плати за землю, визначені відповідними нормами ЗК України, а нормами ЦК України надається можливість додаткової оцінки саме часткової несплати (недоплати) орендної плати за землю та її кваліфікації як істотного порушення договору в контексті з`ясування наявності підстав для його розірвання.

До того ж потрібно враховувати, що коли норма закону закінчується словами «якщо інше не встановлено законом або договором» (або інше подібне формулювання), як от в частині першій статті 651 ЦК України, то це означає, що правила спеціального закону або домовленість сторін договору можуть скасувати дію відповідної загальної правової норми шляхом запровадження іншого правила поведінки, розрахованого на ту ж саму фактичну ситуацію, на яку була розрахована така норма.

Утім, у частині другій статті 651 ЦК України використано дещо іншу формулу закінчення «та в інших випадках», що дозволяє зробити висновок, що правило, викладене у цій правовій нормі, не може бути скасоване (ані спеціальним законодавством, ані домовленістю сторін), а може бути винятково доповнене - спеціальним законодавством або домовленістю сторін.

З наведеного можна зробити висновок, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку (абзац п`ятий частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).

Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.

Під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.

Такий висновок є логічним та виправданим, оскільки поняття «несплата» та «недоплата» не є тотожними. Оскільки в конструкції згаданої правової норми не наведено жодного означення до слова «несплата», можна виснувати, що законодавець у згаданій правовій нормі не передбачив жодної альтернативи повної несплати, тобто не визначив, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є не лише систематична несплата, а й систематична недоплата орендної плати.

До того ж потрібно враховувати, що розмір недоплати може варіюватися орієнтовно від 1 % до 99 % суми належної орендної плати, що не може не впливати на ступінь порушення прав власника землі та оцінку істотності такого порушення.

Протилежне розуміння, а саме якщо вважати підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, зокрема й сплату орендної плати не в повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), навряд чи буде справедливим та розумним, оскільки під дію цієї спеціальної норми права підпадатимуть і незначні (неістотні) порушення, наприклад систематична недоплата 1,00 грн зі 10 000,00 грн орендної плати. За таких обставин суди будуть змушені на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України розривати договори оренди землі всупереч принципу збереження договору.

Цей підхід надасть можливість орендодавцю вимагати розірвання договору оренди землі в тому разі, коли несплата орендної плати є частковою та зумовлена, зокрема, виникненням спору між сторонами з приводу порядку нарахування та розміру орендних платежів. Таке тлумачення норм права порушуватиме баланс інтересів сторін у договірних відносинах, надавши власнику землі більше переваг у порівнянні з її орендарем.

Потрібно враховувати, що правова природа відносин оренди землі, яка зазвичай передбачає тривале використання такого об`єкта цивільних прав і сталість таких відносин, відповідає інтересам цивільного обігу загалом. Більше того, використання земельної ділянки завжди пов`язане з неодмінними витратами орендаря на її утримання відповідно до цільового призначення цієї ділянки.

Якщо дотримуватися згаданого протилежного підходу, то договір буде під постійною загрозою його розірвання, що порушить принцип сталості відносин з використання землі, що своєю чергою стимулюватиме орендаря ставитися до орендованої земельної ділянки у споживацький спосіб, не дбати про неї, не вкладати кошти у покращення чи належне утримання такого особливого виду майна, тобто призведе до того, що орендар не буде обирати таку поведінку, яка більшою мірою відповідала б ознакам доброго господаря стосовно орендованої ним землі.

Тож підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору.

Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов`язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управнену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення.

Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов`язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).

Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов`язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору.

Також потрібно враховувати, що у відносинах оренди землі основним їх регулятором, крім спеціального законодавства, є договір оренди землі. Враховуючи, що договір є регулятором відносин з використання земельної ділянки, на ці відносини поширюються правила статті 3 ЦК України, яка визначає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тож і приписи чинного законодавства, і умови договору потрібно застосовувати крізь призму загальних засад статті 3 ЦК України. Відповідно істотність за абзацом другим частини другої статті 651 ЦК України має оцінюватися так само з точки зору справедливості, добросовісності та розумності, які сукупно утворюють цільний засадничий принцип регулювання приватноправових відносин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) викладено такий правовий висновок щодо застосування норм права:

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних.

Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби.

У разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України.

Тобто якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати.

Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Звертаючись до суду з позовом позивач ОСОБА_2 посилалась на те, що ФГ «Ліон» тричі не сплатило орендну плату власнику спірних земельних ділянок за спірними договорами оренди землі від 20.01.2009 року та від 04.03.2009 року (за 2018, 2019 та за 2020 рік) та за 2021 рік орендну плату було виплачено лише в листопаді 2022 року, що є систематичним порушенням вказаних договорів.

На обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що згідно висновку експерта від 29.04.2025 року №28764/23-32 підпис, на видатковому касовому ордері від 16 листопада 2018 року, виданий Фермерським господарством «Ліон», на суму 14490,00 грн. на ім`я ОСОБА_3 , - виконаний не ОСОБА_3 , громадянкою України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06.09.2000 року, а іншою особою; підпис на видатковому касовому ордері від 30 вересня 2019 року, виданий Фермерським господарством «Ліон» на суму 18000,00 грн. на ім`я ОСОБА_3 , - виконаний не ОСОБА_3 , громадянкою України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06.09.2000 року, а іншою особою; підпис, на видатковому касовому ордері від 11 листопада 2020 року, виданий Фермерським господарством «Ліон» на суму 21000,00 грн. на ім`я ОСОБА_3 , виконаний не ОСОБА_3 , громадянкою України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06.098.2000 року, а іншою особою.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначав, що свій обов`язок по сплаті оренди відповідач виконував належним чином, а саме у 2018 році – виплатили 14490 грн., у 2019 році – 18 000 грн., у 2020 році - 21 000 грн.

В підтвердження виплати орендної плати відповідачем СФГ «Ліон» надані копії журналів розрахунку з пайщиками по орендній платі за земельні паї ФГ «Ліон», згідно яких убачається, що у 2017 році ОСОБА_3 16.08.2017 року отримала орендну плату по двум земельним ділянкам кадастровий номер - 1224587000:02:003:0161 та площею 7,4954 га кадастровий номер - 1224587000:02:031:0013 у розмірі 12075 грн., у 2018 році – 16.11.2018 року у розмірі 14490 грн, у 2019 році – 30.09.2019 року у розмірі 14490 грн.

Доводи позивача про те, що журнали розрахунку з пайщиками по орендній платі за земельні паї не є первинним обліковим документом, передбаченим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік» є безпідставними, оскільки дійсно журнали розрахунку з пайщиками по орендній платі за земельні паї не є доказом у розумінні первинного облікового документу, проте є доказом виконання відповідачем умов договору та не суперечить його умовам.

Крім того, позивачем не доведено, що записи в журналі розрахунку з пайщиками по орендній платі за земельні паї та підпис не належать померлій ОСОБА_3 ..

Таким чином, дані журналів розрахунку по орендній платі з ОСОБА_3 є належним та допустимим доказом про виплату останній у 2018, 2019 роках орендної плати за спірним договором.

Крім того, Законом України від 06 вересня 2012 року № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності 01 січня 2013 року, ЗК України було доповнено статтею 148-1.

Таким чином, станом на час реєстрації позивачем права власності на спірну земельну ділянку у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 була чинною стаття 148-1 ЗК України.

Частинами 1, 3 статті 148-1 ЗК України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

На виконання положень статті 148-1 ЗК України, спадкоємець (новий орендодавець) повинен повідомити орендаря про прийняття ним спадщини та про перехід до нього прав та обов`язків за договором оренди. Дотримання вищевказаних дій для власника, до якого перейшло право власності на земельну ділянку, є важливим етапом, спрямованим для налагодження виплати орендної плати за укладеним до переходу права власності договором.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 146/350/20 (провадження № 61-10491св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 341/245/19 (провадження № 61-215св21).

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_2 07 липня 2021 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки, на підставі яких за нею зареєстровано право власності на земельні ділянки кадастровий номер - 1224587000:02:003:0161 та площею 7,4954 га кадастровий номер - 1224587000:02:031:0013, що розташовані на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, які перебувають в оренді ФГ «Ліон».

З огляду на це, до неї перейшли права орендодавця за вказаними договорами.

Дійсно, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем виплачувалась орендна плата безпосередньо позивачці за 2020 рік у передбачені договором строки.

Проте у матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_2 у порядку, визначеному частиною третьою статті 148-1 ЗК України, повідомила ФГ «Ліон» про набуття права власності на земельні ділянки до звернення до суду з позовом, відтак, відповідач з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати обов`язок щодо виплати орендної плати.

Саме на позивачку як нового орендодавця покладено обов`язок доведення до відповідача як орендаря інформації про перехід права власності із зазначенням: кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки; прізвища, ім`я, по батькові нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Доказів звернення ОСОБА_2 до ФГ «Ліон» у 2021 році, після реєстрації за нею права власності на земельні ділянки, матеріали справи не містять.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про те, що позивачка не подала до суду належних та допустимих доказів звернення до відповідача з повідомленням про перехід до неї прав та обов`язків за договорами оренди і вимогою про сплату орендної плати, які б підтверджували, що ФГ «Ліон» знало про особу правонаступника орендодавця після його смерті.

За таких умов сплата орендно плати за 2021 рік не у передбачені договором строки, а саме в листопаді 2022 року мала місце у зв`язку з невиконанням орендодавцем обов`язку, передбаченого частиною 3 статті 148-1 ЗК України, а не з вини відповідача.

Установивши відсутність доказів, які підтверджували б факт виконання ОСОБА_2 законодавчо визначеного обов`язку, передбаченого частиною 3 статті 148-1 ЗК України, з огляду на те, що відповідач заперечує факт повідомлення орендаря про зміну власника спірної земельної ділянки і надання даних щодо платіжних реквізитів, суд приходить до висновку, що несвоєчасна сплата орендної плати за 2021 рік зумовлена діями орендодавця, яка створила перешкоди для належного виконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати.

Щодо посилання позивача на підставу розірвання договорів оренди недоплату ФГ «Ліон» орендної плати за 2021-2022 роки, то суд зазначає наступне.

Так, позивач, відповідно до заяви про зміну підстав позову зазначає, що відповідач ФГ «Ліон» з 2021 року не здійснював індексацію орендної плати, що призвело до погіршення стану позивача та позбавлення його того, на що він мав розраховувати. Вважає, що загальний розмір недоплаченої відповідачем на користь позивача інфляції за період з 2021-2022 роки складає 5347,77 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 виснувала, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України.

Тобто якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).

Разом з тим, за п. «д» ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата орендної плати.

Положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2023 року у справі №551/543/20.

Зазначені розміри недоплаченої відповідачем орендної плати, на переконання суду, є незначними та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець не був значною мірою позбавлений того, на що розраховував. Жодних доказів на спростування даного висновку позивачем не надано.

Позиція сторін свідчить про те, що вони не дійшли згоди щодо порядку обрахунку розміру орендної плати з урахуванням індексації, тобто умисної недоплати орендної плати з боку відповідача позивачем не доведено.

Таким чином, зважаючи на те, що часткова несплата відповідачем орендної плати у 2021-2022 роках не призвела до істотного порушення умов укладеного між сторонами договору, тому суд не вбачає підстав для розірвання договору оренди землі.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги те, що в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт систематичного невиконання відповідачем умов договорів оренди та те, що відповідачем не доведено істотності порушення укладених договорів оренди та наявності пропорційної до способу захисту позивачки шкоди, завданої цим порушенням, тому суд приходить до виснвоку, що відсутні підстави для розірвання договорів оренди.

Що ж стосується позовних вимоги про визнання недійсними додаткової угоди № 2 18.10.2017 року до договору оренди земельної ідялнки від 20.01.2009 року та додаткової угоди №2 від 18.10.2017 року до договору оренди земельної ділянки від 04.03.2009 року, то суд приходить до наступного висновку.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя стаття 215 ЦК України).

Частинами першою та третьою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підставою для визнання недійним договору може бути встановлений судом дефект такого елементу правочину, як воля його учасника, відсутність волі на укладення правочину або невідповідність волі та волевиявлення у момент вчинення правочину.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц зазначала, що підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений. Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням. Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі. Якщо сторона не виявила своєї волі до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. Суд повинен встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату. У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікувати договір як неукладений не можна, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Так, згідно висновку експерта від 29.04.2025 року №28764/23-32 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи підпис, на першій та другій сторінці додаткової угоди № 2 від 18 жовтня 2017 р. до договору оренди земельної ділянки б/н від 20.01.2009 р. укладеного між ОСОБА_3 та фермерським господарством "Ліон" щодо оренди земельної ділянки загальною площею 3,775 га, кадастровий номер 1224587000:02:003:0161, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, - виконаний ОСОБА_3 , громадянкою України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06.09.2000 року; підпис, на першій та другій сторінці додаткової угоди №2 від 18 жовтня 2017 р. до договору оренди земельної ділянки б/н від 04.03.2009 р. укладеного між ОСОБА_3 та фермерським господарством "Ліон" щодо оренди земельної ділянки 4,954 га, кадастровий номер 1224587000:02:031:0013, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, виконаний ОСОБА_3 , громадянкою України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 06.09.2000 року.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що підписи на додатковій угоді № 2 18.10.2017 року до договору оренди земельної ділянки від 20.01.2009 року та додатковій угоді №2 від 18.10.2017 року до договору оренди земельної ділянки від 04.03.2009 року виконані ОСОБА_3 , суд пиходить до висновку, що підстави для визнання недійсними зазначених додаткових угод відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому суд не бере до уваги посилання позивача на висновок експертів за результатами проведення почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 190/1226/21, як на підставу заявлених вимог, щодо визнання недійсними додаткових, оскільки відповідно до даного висновку встановити, чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 та рукописний запис у графі «Орендодавець» у додатковій угоді №2 до договору оренди земельної ділянки б/н від 20 січня 2009 року, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальною площею 3,775 га, кадастровий номер 1224587000:02:003:0161, укладеній 18 жовтня 2017 року ОСОБА_3 або іншою особою, чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 та рукописний запис у графі «Орендодавець» у додатковій угоді №2 до договору оренди земельної ділянки б/н від 04 березня 2009 року, яка розташована па території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальною площею 7,4954 га, кадастровий номер 1224587000:02:031:0013, укладеній 18 жовтня 2017 року ОСОБА_3 або іншою особою, не виявилось можливим, що не спростовує факт підписання ОСОБА_3 спірних додаткових угод.

Оскільки позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора на підставі якого було внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право №42864357 та №42863152; зобов`язати фермерське господарство «Ліон» повернути належну їй на праві власності земельну ділянку, яка розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальною площею 3,775 га, кадастровий номер 1224587000:02:003:0161 та площею 7,4954 га, кадастровий номер 1224587000:02:031:0013, які розташована на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області є похідними від вимоги про розірвання договорів оренди, визнання додаткових угод недійсними, в задоволенні яких судом відмовлено, тому не підлягають задоволенню і похідні вимоги.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до фермерського господарства «Ліон» про розірвання договорів оренди земельних ділянок, визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 31 липня 2026 року.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса