Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №180/627/26 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

Справа № 180/627/26

2/180/605/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нанічкіної Н.М.,

з секретарем судового засідання Лебедєвою К.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визначення розміру часток майна, що перебуває у спільній сумісній власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син, ОСОБА_4 . Її сину належала квартира АДРЕСА_1 . Син володів нею по договору купівлі-продажу від 19.10.2000 року. Вона звернулась до нотаріуса із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, однак отримала відмову, тому що квартира була набута спадкодавцем ОСОБА_4 у період перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , тому квартира належить ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя. Тобто спадкове майно є спільним сумісним майном подружжя, та необхідно виділити частки у праві спільної сумісної власності на вищевказану квартиру.

Просить суд припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , визначивши, що частка в цій квартирі спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить одну другу частку.

Ухвалою від 14.05.2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом учасників справи.

Представник позивачки надав суду заяву про розгляд справи без його та позивачки участі, просив позов задовольнити.

Відповідачка та третя особа надали заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечують.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.5).

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 19.10.2000 року, ОСОБА_4 придбав квартиру АДРЕСА_1 . Договір зареєстровано приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Єрьоменко Р.П., зареєстрований в реєстрі за № 3989, АВН № 410503 (а.с.7).

Згідно інформаційної довідки, наданої Комунальним підприємством «Марганецьке бюро технічної інвентаризації» Марганецької міської ради, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу (р.№ 3989), 19.10.2000 року, приватний нотаріус Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Єрьоменко Р.П. Форма власності: приватна, частка: 1/1 (а.с.8).

Згідно технічного паспорту, квартира за адресою: АДРЕСА_2 . складається з: коридору – 5,5 кв.м., вбиральні – 0,9 кв.м., санвузол – 1,9 кв.м., кухні – 5,9 кв.м., житлової кімнати – 17,3 кв.м., житлової кімнати – 14,1 кв.м., загальною площею приміщень - 45,6 кв.м., житловою площею – 31,4 кв.м. (а.с.9,10).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

11.03.2026 року приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дрябловою Н.Ф. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої ОСОБА_1 звернулася із заявою щодо видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , що був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_3 , на квартиру АДРЕСА_1 . Встановлено, що вказана нотаріальна дія не може бути вчинена з наступних підстав: вищевказана квартира була набута спадкодавцем ОСОБА_4 19.10.2000 року на підставі Договору купівлі-продажу квартири, у період, коли він перебував у зареєстрованому шлюбі разом із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому вищевказана квартира, згідно зі ст.60 Сімейного кодексу України, належить ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя. Тому ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане спадкове майно, у зв`язку з тим, що спадкове майно є спільним сумісним майном подружжя (колишнього подружжя), та необхідністю виділення частки спадкодавця у праві спільної сумісної власності на вищевказану квартиру (а.с.11).

Судом було досліджено матеріали Спадкової справи № 143/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , з яких вбачається, що 22.10.2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява приватному нотаріусу Нікопольського районного нотаріального округу Дрябловій Н.Ф. про прийняття спадщини, що залишилася після смерті її сина – ОСОБА_4 (а.с.36).

Згідно домової книги для прописки громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_4 , в квартирі АДРЕСА_5 був зареєстрований ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та інші (а.с.37-38).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, 06.09.1997 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб, актовий запис про шлюб № 272, який складено відділом державної реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції у Дніпропетровській області. Даний шлюб було розірвано рішенням суду № 2-1541/05 від 17.10.2005 року, м.Марганець, про що 19.05.2006 року складений актовий запис 88 (а.с.46).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (матір дитини – ОСОБА_8 ) (а.с.49); ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (матір дитини – ОСОБА_2 ) (а.с.4 на звороті).

В період 08.12.2000 року по 09.09.2025 року ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.50).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За матеріалами справи, ОСОБА_1 є однією зі спадкоємців після смерті свого сина – ОСОБА_4 , яка у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та про видачу Свідоцтва про право на спадщину. Однак отримати Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке належало спадкодавцю на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_2 та перебувало за життя спадкодавця у спільній сумісній власності, не може.

Відповідно до ч.1 ст.357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Норма частини другої статті 370 ЦК України передбачає, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз`яснено, що частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

В абзаці 5 п. 3.4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст.357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. Отже, резолютивну частину судового рішення в цій категорії справ має бути викладено наступним чином: «Визначити, що частка померлого (П.І.Б.) в праві спільної сумісної власності на квартиру (будинок, садибу) становила -1/2»

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, суд вважає за можливе позов задовольнити та встановити, що частка ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності становила 1/2 частину.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

Керуючись статтями ст.ст.12, 13, 77-81, 259, 263-265, 268, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визначити, що частка померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становить одну другу.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, визначених в ч.2 ст.354 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_7 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 .

Повне судове рішення складено 30.07.2026 року

Суддя: Н. М. Нанічкіна