Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №202/3498/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/3498/25

Провадження № 2/202/495/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний склад міста Дніпра

в складі головуючого судді Доценко С.І.,

за участю секретаря Тарасової К.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Органу опіки та піклування Новогродівської міської ради Донецької області, треті особи Служба в справах дітей Новогродівської міської ради Донецької області, Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації, законних представників дітей Середи Сергія Володимировича, ОСОБА_4 , про повернення неповнолітніх дітей та припинення стягнення аліментів ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом та просили суд повернути дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були відібрані без позбавлення батьківських прав за рішенням Індустріального районного суду м.Дніпра від 06.08.2024 року у справі №202/1962/24 та припинити стягнення аліментів на утримання дітей за цим же рішенням суду.

В обґрунтування позову зазначено, що діти були відібрані без позбавлення батьківських прав на підставі рішення Індустріального районного суду м.Дніпра від 06.08.2024 року у справі №202/1962/24 строком на один рік , та стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі 1/6 частки заробітку на кожну дитину але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. Судове рішення було вмотивоване тим, що батьки не виконували належним чином свої батьківськи обов`язки щодо виховання доньок, що полягає в тому, що батьки зловживали спиртними напоями, батько влаштовував скандали , не опікувались безпекою дітей .

Позивачі просять повернути їм дітей, мотивуючи тим, що вони переосмислили та змінили спосіб життя, який привів до відібрання у них дітей. Вони не зловживають спиртними напоями, підтримують спілкування з дітьми, які проживають в будинку сімейного типу, переїхали із зони наближених бойових дій до м.Києва Стали на облік як внутрішньо переміщені особи, орендують житло, в якому створені умови для проживання дітей , працюють , а тому вважають, що відпали підстави для відібрання дітей та стягнення аліментів . Просили задовольнити вимоги в повному обсязі.

14.04.2025 року ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпра відкрите провадження в справі за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача Органу опіки та піклування Новогродівської міської ради Донецької області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого сторона зазначає, що позивачі евакуювались із м. Новогродівка та наразі мешкають в м.Києві . Співпрацювати з Центром надання соціальних послуг Новогродівської міської ради в дистанційному режимі відмовились. Діти перебувають в дитячому будинку сімейного типу ( ДБСТ) ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . За час перебування в ДБСТ діти батьками не відвідувались та вони не звертались до органу опіки для з`ясування місця перебування дітей. Відсутні докази сплати батьками аліментів на утримання дітей. Аліменти сплачені ОСОБА_2 на свій же рахунок а не на рахунок дітей. Питання доцільності повернення дітей батькам ОСОБА_8 було предмтом розгляду на засіданні міської комісії з питань захисту прав дітей від 006.05.2025 ( протокол №2) але ж рішення не було прийнято, тому що неможливо з`ясування наявності чи відсутності обставин , які перешкоджали батькам належно виконувати їх батьківські обов`язки , тому що батьки проживають в м.Києві і не бажають спілкуватись з Центром надання соціальних послуг Новогродівської міської ради., а тому просили розглянути справу на розсуд суду з урахуванням інтересів дітей.

07.07.2025 року органом опіки та піклування Новогродівської міської ради Донецької області долучено до справи Розпорядження начальника Слов`янської міської адміністрації про влаштування дітей ОСОБА_8 до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

24.07.2025 року ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра батьки вихователі дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_7 та ОСОБА_4 долучені до участі в справі як законні представники дітей Фількевич, щодо який вирішується питання про повернення їх батькам.

Представник Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації просила розглянути справу та винести рішення у їх відсутність з урахуванням інтересів дітей.

Від законних представників неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_4 надійшли пояснення відповідно до яких доньки ОСОБА_8 передані на виховання та проживають в дитячому будинку сімейного типу .За час проживання батьки дітей жодного разу не відвідували , декілька разів надсилали подарунки та одяг. Грошові перекази на ім`я дітей не надходили . Мати щодня спілкується з доньками телефоном. Вони, як батьки вихователі не знають чи усунуті позивачами обставини, які призвели до відібрання дітей, але ж зазначають, що діти дуже чекають на повернення до батьків.

05.11.2025 року ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

05.11.2025 року ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра для участі батьків вихователів та з`сування думки дітей під час удового розгляду постановлено ухвалу про доручення Кіцьманському районному суду Чернівецькох області забезпечити проведення відеоконференції .

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Просив задовольнити. Заявив що позивачка як ВПО з сім`єю виїхала і зареєстрована в м.Києві де разом з членами своєї сім`ї орендує квартиру. В квартирі створені всі умови для виховання та проживання дітей. На обліку у нарколога, психіатра позивачі не знаходиться. Просив задовольнити позов та повернути дітей в сім`ю та припинити стягнення аліментів .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але ж надав відзив на позовну заяву , в якій просив розглянути справу з урахуванням інтересів дітей.

Представник служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації просили розглянути справу у їх відсутність з додержанням інтересів дітей.

Законний представник дітей – батько-вихователь ОСОБА_7 пояснив, що діти передані йому на виховання . За час проживання батьки дітей не відвідували, інколи присилали подарунки, але ж йому відомо , що діти постійно спілкуються із матір`ю і чекають на повернення в сім`ю батьків. Аліменти на утримання дітей він не отримував. Чи сплачувались вони батьками на спеціальний рахунок дітей, йому не відомо.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 від 24.09.2010 року , свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 від 23.09.2014 року встановлено, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 06.08.2024 року у справі №202/1962/24 неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 відідбрали від батьквв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 строком на 1 рік без позбавлення батьківських прав та стягнуто аліменти на утримання дітей. На кожну дитину - в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 02 лютого 2024 року до дня її повноліття, на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

За змістом судового рішення суд не знайшов підстав для позбавлення батьків батьківських прав щодо дітей. Разом з тим, прийшов до висновків, що батьки не в повній мірі виконують свої батьківські обов`язки щодо виховання доньок, що полягає в тому, що діти не поставлені на облік до сімейного лікаря, відсутній належний контроль з боку батьків за їх навчанням в школі. Проживаючи в зоні, наближеній до лінії розмежування з лінією бойових дій, батьки періодично випиваючи спиртні напої, не контролюють місце перебування та поведінку своїх дітей, відмовились від евакуації в безпечну місцевість, що в умовах воєнного стану становить загрозу для життя та здоров`я дітей. Батько на очах дітей дозволяє собі влаштовувати сімейні скандали та бити їх мати, що травмує малолітніх дітей та створює у дівчат хибне уявлення про сімейні цінності. При таких обставинах суд вважає, що в інтересах дітей їх відібрання від батьків , без позбавлення батьків батьківських прав, на підставі ст.170 СК України , тому що при такій поведінці батьків та в умовах воєнного стану залишення дітей у них є небезпечним для життя та здоров`я дітей та їх морального розвитку.

Згідно з Розпорядженням начальника Слов`янської міської адміністрації №2317 від 26.12.2024 року про влаштування дітей ОСОБА_8 до дитячого будинку сімейного типу , неповнолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передані з 30.12.2024 року на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , де вони і проживають на час розгляду справи .

Відповідно до довідки від 27.12.2024 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 проживає у АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору оренди житла від 25.12.2024 року орендарем житла за адресою є ОСОБА_9 .

Згідно з Актом обстеження умов проживання від 02.05.2025 року , який проведений Службою в справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві встановлено, що ОСОБА_9 є бабусею дітей та разом з нею в цій квартирі проживають ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Відповідно до акту в квартирі є умови для проживання, навчання та відпочинку дітей.

Відповідно до довідок КНП «Міській заклад з надання психіатричної допомоги від 17.12.2024 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на обліку у психіатра не перебувають.

Відповідно до довідки КНП «Київська міська наркологічна лікарня» від 18.12.2024 роки позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на обліку у нарколога не перебувають.

Судом, в порядку ст.171 СК України при вирішенні питання щодо повернення дітей батькам судом вислухана думка неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які повідомили суд що постійно спілкуються із матір`ю телефоном. З її слів знають що на тепер батько перебуває в ЗСУ. Діти бажають повернутись у сім`ю батьків.

Дослідивши надані сторонами докази суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до частини першої статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

За правилом частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно з частиною третьою статті 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Відповідно до наведеного правила для вирішення питання про повернення дитини батькам необхідно довести, що причини, які стали підставою для відібрання дитини відпали.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява від 18 грудня 2008 року № 39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції.

Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.

У справі «М. С. проти України» у рішенні від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, та у рішенні «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (§ 76).

У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Таким чином із системного аналізу як норм національного законодавства так і норм міжнародного права, рішень ЄСПЛ при вирішенні спорів при розгляді справ, які стосуються відносин батьків та дітей, особлива увага приділяється додержанню в першу чергу якнайкращих інтересів дитини.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по - друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує.

Судом встановлено на підставі змісту судового рішення, що діти були відібрані від батьків тому що батьки не в повній мірі виконували свої батьківські обов`язки щодо виховання доньок, що полягало в тому, що був відсутній належний контроль з боку батьків за їх навчанням в школі. Проживаючи в зоні, наближеній до лінії розмежування з лінією бойових дій, батьки періодично випиваючи спиртні напої, не контролювали місце перебування та поведінку своїх дітей, відмовились від евакуації в безпечну місцевість, що в умовах воєнного стану становило загрозу для життя та здоров`я дітей.

На день звернення з позовом , позивачі довели, що вони виїхали з окупованої території та мають більш безпечне постійне місце проживання в м. Києві. Проживають однією сім`єю з бабусею дітей. В квартирі створені умови для проживання дітей. Позивачі не перебувають на обліку у нарколога, психіатра за новим місцем проживання.

Судом встановлено, що діти проживають в дитячому будинку сімейного типу і батько вихователь підтвердив, що мати дітей – позивачка ОСОБА_2 постійно спілкується з дітьми.

Діти, опитані під час судового розгляду заявили що бажають повернутись і проживати з батьками.

Відповідно до судового рішення від 06.08.2024 року діти були відібрані від батьків строком на один рік .

Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав (абзац дев`ятий пункту 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою КМ України від 24.09.2008 року №866).

На день розгляду справи один рік, на який діти відбирались від батьків сплив і орган опіки піклування/служба в справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, не вживала заходів про позбавлення позивачів батьківських прав щодо дітей.

Таким чином, суд вважає , що позивачами , які є батьками дітей, усунули причини, які перешкоджали належному вихованню дітей та які були підставами для відібрання дітей. Батьки і діти протягом часу окремого проживання підтримують спілкування, сім`я бажає об`єднатись і відповідно до акту обстеження умов проживання батьків, створені умови для проживання, виховання та відпочинку дітей. Після спливу одного року ні органом опіки і піклування, яким було ініційовано відібрання дітей від батьків, ні службами у справах дітей та сім`ї за місцем проживання батьків та за місцем проживання дітей не ініційовано питання про позбавлення батьків батьківських прав щодо дітей. А тому є всі підстави для повернення дітей батькам, що відповідає якнайкращим інтересам дітей.

Враховуючи, що судовим рішенням з батьків були стягнуті аліменти на утримання дітей у зв`язку з тим, що вони проживали окремо від дітей та матеріально не забезпечували дітей, то після повернення дітей в сім`ю відпадають підстави для стягнення аліментів на утримання дітей, а тому підлягають задоволенню вимоги про припинення стягнення аліментів.

Керуючись ст. ст.258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 ОСОБА_3 до органу опіки та піклування Новогродівської міської ради Донецької області, треті особи Служба в справах дітей Новогродівської міської ради Донецької області, Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації, законних представників дітей Середи Сергія Володимировича, ОСОБА_4 , про повернення неповнолітніх дітей та припинення стягнення аліментів задовольнити.

Повернути батькам ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) , ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були відібрані без позбавлення батьківських прав на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 06.08.2024 року.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 за рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 06.08.2024 року з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів в з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати заяву про поновлення строку на подачу апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення складений 30.07.2026 року.

Суддя С. І. Доценко