Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №171/1752/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1752/26

1-кп/171/638/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Апостолове

30 липня 2026 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170030004439 від 03.04.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нива Трудова, Апостолівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , який обіймав посаду курсанта 5 навчального взводу 3 навчальної роти 6 зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», проходив службу в 5 навчальному взводі 3 навчальній роті 6 зведеному навчальному батальйоні школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 21.12.2023 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст.185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.10.2024 скасовано випробувальний строк та направлено для відбування покарання за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 у вигляді позбавлення волі строком на 5 років,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи мобілізованим 19.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 та 25.11.2024 відповідно до витягу з наказу № 351 командира військової частини НОМЕР_1 призначений військовослужбовцем військової служби військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась в населеному пункті АДРЕСА_2 , перебуваючи на посаді курсанта 5 навчального взводу 3 навчальної роти 6 зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, у військовому званні «солдат».

При цьому, солдат ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 .

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась в населеному пункті АДРЕСА_2 , перебуваючи на посаді курсанта 5 навчального взводу 3 навчальної роти 6 зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, маючи військовий обов`язок нести військову службу, у порушення вимог ст. ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999, та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-XIV від 24.03.1999, 30.12.2024 залишив місце розташування підрозділу на території АДРЕСА_2 , тобто самовільно залишив військову частину, командуванню про причини свого вибуття не доповів, хоча об`єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тобто поза межами місця несення служби, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, визнав в повному обсязі, підтвердив, що визнає обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті.

Обвинувачений пояснив, що 30.12.2024 самовільно залишив місце несення військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , командуванню про причини свого вибуття не доповів, поїхав додому та в подальшому перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, повністю доведеною.

Умисні дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні ОСОБА_4 виду і міри покарання суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, а також характеристику особи обвинуваченого, який вину визнав повністю, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває (а.с.77-78- матеріали КП), те, що він раніше судимий (а.с.84-85-матеріали КП).

Відповідно до ст.66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому не встановлено.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до переконання, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження інших правопорушень з його боку, є призначення покарання в межах санкції ч.5 ст.407 КК України у виді позбавлення волі.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 засуджений 21.12.2023 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.10.2024 скасовано випробувальний строк та направлено для відбування покарання за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 у вигляді позбавлення волі строком на 5 років (а.с.70-74- матеріали КП).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

ОСОБА_4 покарання за попереднім вироком повністю не відбуте, а остаточне покарання має бути призначено за правилами ст.ст. 71,72 КК України.

ОСОБА_4 затриманий 26.05.2025 о 11:15 год. на підставі ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.10.2024, якою скасовано випробувальний строк та направлено його для відбування покарання за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст.349,368-371,373-376,395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 та остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відраховувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 26.05.2025 року.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1