Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №947/29872/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/29872/26

Провадження № 3/947/2942/26

31.07.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

05.07.2026 року о 23 годині 37 хвилин у м. Одесі по проспекту Адміральському, 31 ОСОБА_1 керував електросамокатом JET №200738 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Drager 7510, результат огляду – 0,73 проміле, чим порушено вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що керований ним електросамокат, на його думку, не є транспортним засобом у розумінні Правил дорожнього руху та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому вважав, що положення ст.130 КУпАП на нього не поширюються. Просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та її вирішення у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №711701 від 06.07.2026 року, результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager 7510, відповідними матеріалами фіксації, а також іншими матеріалами справи, які є взаємоузгодженими та послідовними.

Доводи ОСОБА_1 про те, що електросамокат не є транспортним засобом, суд оцінює критично.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України транспортний засіб визначено як пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Електросамокат, обладнаний електродвигуном та призначений для пересування особи автомобільними дорогами і вулицями, є засобом пересування, який бере участь у дорожньому русі та створює потенційну небезпеку для інших його учасників.

Положення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху містять пряму заборону керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння. Законодавче регулювання у цій сфері спрямоване на забезпечення безпеки дорожнього руху та охорону життя і здоров`я його учасників. Сам по собі спосіб приведення транспортного засобу в рух або його конструктивні особливості не виключають обов`язку особи дотримуватися вимог Правил дорожнього руху.

Суд також враховує, що правове регулювання використання електросамокатів останніми роками спрямоване на інтеграцію таких засобів у систему дорожнього руху із покладенням на осіб, які ними керують, обов`язку дотримуватися встановлених правил безпеки. Інше тлумачення фактично створювало б необґрунтовані винятки із загального принципу неприпустимості керування транспортними засобами у стані сп`яніння та суперечило б меті законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Таким чином, наведені ОСОБА_1 доводи є його власним тлумаченням норм права, не спростовують встановлених судом фактичних обставин справи та не свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши всі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, дані про особу правопорушника та вважає необхідним призначити стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.ст.7, 23, 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.