Вирок від 21 липня 2026 р. у справі №755/11353/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11353/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000692 від 01.07.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Приазовське Приазовського району Запорізької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, - у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30.06.2026 близько 22 години 30 хвилини ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, знаходився за адресою: м. Київ, пр-т. Павла Тичини, 3.

У цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що перебуває в межах щільної забудови багатоквартирних будинків, прагнучі показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, усвідомлюючи, що його дії мають відкритий характер, грубо порушать спокій громадян та за ними спостерігатимуть сторонні особи з числа жильців прилеглих будинків та перехожих, на ґрунті явної зневаги до громадян, діючи у нічний час, коли люди відпочивають, з прямим умислом та з особливою зухвалістю, яка полягала у поставлені реальної загрози спричинення тілесних ушкоджень необмеженої кількості оточуючих, зокрема, мешканців прилеглих будинків та перехожих громадян, які в той час могли перебувати біля вікон або випадковим громадянам, що могли проходити повз, незважаючи на складний психологічний стан людей, який зумовлений військовою агресією РФ проти України, з хуліганських мотивів та з метою грубого порушення громадського порядку, взяв до рук предмет, схожий на страйкольну гвинтівку, яку тримав на собі за плечем та здійснив постріл у бік припаркованих транспортних засобів, після чого дістав пістолет «Форт-12Р», який тримав у кобурі при собі та здійснив постріл у землю, чим викликав страх у мешканців та перехожих, що виразилося у реальному побоюванні за своє життя та здоров?я.

Своїми хуліганськими діями ОСОБА_3 грубо порушив громадський порядок та спокійний відпочинок у нічний період доби мешканців прилеглих багатоквартирних будинків та перехожих, які після цього були обурені та перелякані шумом від пострілів.

Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв`язку з чим, прокурором був скерований до суду обвинувальний акт, в якому зазначено клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 302 КПК України.

До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_4 , про те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, йому роз`яснені положення ч. 2 ст. 301 КПК України про обмеження права апеляційного оскарження, та він погоджується з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 своїм підписом підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду зі встановленими у результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Крім того, до обвинувального акта долучені матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а прокурором був надісланий до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження і ухвалити вирок.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку повністю доведена.

Аналізуючи вищенаведене, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, (а саме, його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали), дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому кримінальному проступку, активно сприяв органам досудового слідства у його розкритті, раніше не судимий, не перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря психіатра, не працює.

Обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшує покарання ОСОБА_3 , - суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння органам досудового слідства у розкритті кримінального правопорушення.

Обставин, які, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_3 ,- органом досудового розслідування не встановлено.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 не має постійного місця роботи, не має постійного заробітку, суд приходить до висновку про відсутність підстав призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та їх наслідків, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України, а саме, у вигляді обмеження волі, яке є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування до ОСОБА_3 вимог ст. 69 та ст. 75 КК України судом не встановлено.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у цьому провадженні не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від прокурора не надходило.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та , керуючись ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у цьому провадженні не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від прокурора не надходило.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за № СЕ-19/111-26/37146-БЛ від 14.07.2026 у сумі 7701 (сім тисяч сімсот однієї) гривень 76 копійок.

Речові докази:

пістолет «Форт-12Р» № НОМЕР_1 , калібру 9 мм Р.А, який, відповідно до квитанції № 026346 про отримання на зберігання речових доказів, зберігається у камері схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві - повернути власнику;

патрони, які було запаковано до експертного спец. пакету 6331271 та гільза, яку було перепаковано до експертного спец. пакету 3584084, які, відповідно до квитанції № 026346 про отримання на зберігання речових доказів, зберігаються у камері схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві - знищити.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1