Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №752/20750/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/20750/25

Провадження №2-а/752/73/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі судді Кордюкова Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 07.08.2025 відносно нього відповідачем був складений протокол №2977 з підстав порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУПАП України.

Він не погоджується з прийнятою постановою та вважає, що є підстави для її скасування, а справа підлягає закриттю.

Протокол №2977 від 07.08.2025 не містить належних та допустимих доказів у розумінні ст. 73 - 74 КАС України на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Саме лише посилання, що він порушив Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» без наявності належних та достатніх доказів про таке не є достатнім для встановлення події адміністративного правопорушення.

Розгляд справи був призначений на 08.08.2025, проте не зазначений час, коли відбудеться її розгляд. Розгляд був призначений на наступний день після складання протоколу, отже він не був повідомлений про дату розгляду завчасно, розгляд справи призначений до розгляду менш, ніж за три доби з моменту складання протоколу.

Просив:

визнати протиправною та скасувати постанову, винесену 08.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП;

закрити справу;

стягнути з відповідача судові витрати.

02.09.2025 постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

28.10.2025 постановлено ухвалу про відкриття у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16.12.2025 постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 16.01.2026.

16.01.2026 постановлено ухвалу про витребування доказів та відкладення розгляду справи на 03.03.2026.

03.03.2026 постановлено ухвалу про витребування доказів та відкладення розгляду справи на 01.05.2026.

01.05.2026 постановлено ухвалу про витребування доказів та відкладення розгляду справи на 15.06.2026.

15.06.2026 постановлено ухвалу про витребування доказів та відкладення розгляду справи на 24.07.2026.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

07.08.2025 відповідальний виконавець адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 склав протокол про адміністративне правопорушення №2977 про те, що ОСОБА_1 не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/викликом, тим самим порушим вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

У протоколі ОСОБА_1 своїм підписом засвідчив, що повідомлений про те, що розгляд справи призначений на 08.08.2025.

25.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесена постанова АД №2977 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Відповідно до постанови АД №2977 від 08.08.2025 позивач не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/викликом, тим самим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу, у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

В свою чергу, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Суд вважає, що вимогам, зазначеним у ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення від 07.08.2025 №2977 частково відповідає.

З протоколу вбачається, що позивач був повідомлений, що розгляд справи відносно нього відбудеться 08.08.2025.

08.08.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що складено постанову АД №2977.

Позивач оспорює зазначену постанову, посилаючись на порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про військовий обов`язок і військову службу» «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» та інші нормативні акти.

Об`єктом правопорушення, встановленого ст.210-1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Мобілізаційна підготовка - це комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме; нез`явлення за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час; ненаданні в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройні сили України, іншим військовим формуванням з наступним відшкодуванням Державою їх вартості в порядку, встановленому законом. Відповідальність посадових осіб підприємств, установ, організацій наступає за невиконання покладених на них обов`язків згідно зі ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб`єктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни, з урахуванням того, що відповідними законодавчими актами у сфері оборони, мобілізації та мобілізаційної підготовки перелік суб`єктів може конкретизуватися.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період діє в Україні з 17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Таким чином, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.

Суд зазначає, що ч. 3 ст.210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву, визначені у ст. 279-9 КУпАП.

Справа про адміністративне правопорушення була розглянута за відсутності позивача, проте з матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 не був сповіщений про конкретний час та місце розгляду справи, оскільки в протоколі йому повідомили лише дату розгляду справи.

Проте за відсутності позивача справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне сповіщення особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд вважає, що позивач не був належним чином сповіщений про місце і час розгляду справи, що є порушенням його прав, передбачених ст.268 КУпАП, та свідчить про порушення порядку розгляду справи та винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності з порушенням процедури, визначеної чинним КУпАП.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень діяв неправомірно при прийнятті рішення відносно позивача.

Пунктом 3 ч.3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин наявні підстави для визнання протиправною та скасування постанови, винесеної 08.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та закриття справи.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн., оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 9-11, 14, 48, 72-77, 229, 241- 247, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасування постанову АД №2977, винесену 08.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та закрити справу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в Шостому апеляційному адміністративному суді шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Рішення складене 24.07.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова