Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №674/553/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 674/553/25

Провадження № 22-ц/820/1228/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Гринчука Р. С., П`єнти І. В.,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2026 року (суддя Сосна О. М., повне судове рішення складено 05 березня 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачки ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки, ОСОБА_4 , про стягнення безпідставно набутих коштів.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У квітні 2023 року ОСОБА_2 , звертаючись до суду із вказаним позовом та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, зазначала, що мала намір з чоловіком придбати житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Питання продажу будинку вирішувала з ОСОБА_1 . Домовились про продаж будинку за ціною 5900 доларів США і внесення оплати кількома платежами. Пізніше дізналася, що власником вказаного житлового будинку була ОСОБА_5 . Разом із сім`єю 01.09.2023 переїхала проживати в будинок і проживала в ньому до 22.01.2024. Згідно з розпискою від 09.10.2023 в рахунок оплати за будинок передала ОСОБА_1 кошти в сумі 3300 доларів США. За усною домовленістю вона мала сплачувати відповідачці кожного місяця по 500 доларів США. 10.11.2023 та 12.12.2023 сплатила ОСОБА_1 по 500 доларів США за будинок. У січні 2024 року між ними стався конфлікт і відповідачка зажадала щоб вона із сім`єю звільнила будинок, тому що має намір продати його іншим особам. Повернути сплачені кошти на її вимогу ОСОБА_1 відмовила. 29.02.2024 вона надіслала останній письмову вимогу про повернення коштів у сумі 4300 доларів США. 12.04.2024 відповідачка повернула частину коштів у сумі 2500 доларів США. Залишок безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів складає 1800 доларів США, що еквівалентно 74542,32 грн.

Тому позивачка просила стягнути з відповідачки безпідставно набуті кошти в сумі 74542,32 грн.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 11 червня 2025 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки ОСОБА_4 .

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2025 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачки ОСОБА_3 .

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 43979,97 грн, судовий збір у сумі 714,61 грн та витрати на правову допомогу в сумі 3835 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції фактично в частині задоволення позовних вимог, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Суд не врахував те, що 18.09.2024 вона повернула залишок коштів у сумі 1062 долара США ОСОБА_3 . При цьому розуміла, що повертає грошові кошти, які їй надали позивачка та її чоловік, тобто їх спільні кошти. Вважає, що ОСОБА_6 не позбавлена можливості звернутись з позовом до свого колишнього чоловіка ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна та отримати частину грошових коштів, отриманих ним згідно з розпискою від 18.09.2024. Суд задовольняючи позов, стягнув з неї грошові кошти, які вона уже повернула.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 373429137 від 09 квітня 2024 року власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 28 лютого 2018 року.

Позивачка і відповідачка, яка є матір`ю власниці будинку, дійшли згоди щодо продажу вказаного будинку за ціною 5900 доларів США з розстрочкою платежу.

Згідно з розпискою від 09 жовтня 2023 року ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_7 кошти за будинок у сумі 3300 доларів США.

Відповідно до розписки від 09 жовтня 2023 року ОСОБА_7 зобов`язується кожного місяця з 15 до 20 числа сплачувати 500 доларів за будинок в с. Мушкутинці. Остаточна сума до сплати будинку 2600 доларів США.

ОСОБА_1 визнала отримання від ОСОБА_7 двічі коштів по 500 доларів США.

Договір купівлі-продажу будинку не був укладений.

29 лютого 2024 року ОСОБА_7 надіслала ОСОБА_1 вимогу про повернення коштів у сумі 4300 доларів США.

Згідно з розпискою від 12 квітня 2024 року ОСОБА_7 отримала від ОСОБА_1 в рахунок повернення коштів за розпискою від 09 жовтня 2023 року 2500 доларів США. Борг до повного погашення заборгованості за неоформлений будинок складає 1062 долара США з урахуванням плати за проживання та комунальних послуг, які складають 738 доларів США. Залишок коштів, які необхідно повернути до вересня 2024 року, складає 1062 долари США.

Відповідно до розписки від 18 вересня 2024 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 1062 долари США. Ні ОСОБА_3 , ні його колишня дружина не мають до ОСОБА_1 ніяких претензій.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що доведеним є факт безпідставно збережених відповідачкою коштів у сумі 1062 долара США, які підлягають стягненню на користь позивачки.

Висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких підстав.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, та постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 639/6422/21, від 20 вересня 2024 року у справі № 628/1203/19.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Суд першої інстанції установив, що відповідачка, не будучи власником житлового будинку, отримала від позивачки кошти в рахунок оплати за продаж будинку. Договір купівлі-продажу будинку не був укладений. З отриманих коштів ОСОБА_1 не повернула ОСОБА_2 частину коштів у сумі 1062 долари США.

Відповідачка не підтвердила належними та допустимими доказами наявність у неї права користування спірними грошовими коштами, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з неї на користь позивачки на підставі статті 1212 ЦК України коштів у сумі 1062 долара США, що згідно з курсом НБУ складає 43979,97 грн.

Посилання в апеляційній скарзі на не врахування судом обставин повернення коштів у сумі 1062 долара США ОСОБА_3 , як на підставу для скасування рішення, не заслуговує на увагу, оскільки повернення коштів колишньому чоловікові позивачки не вважається поверненням коштів самій позивачці.

За вказаних обставин колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для відмови в позові.

Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 30 липня 2026 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді Р. С. Гринчук

І. В. П`єнта