Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №306/1152/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 306/1152/26

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/408/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 18.06.2026.

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одружений, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.

З протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ЛВУ/М № 190 від 06.06.2026 та постанови судді від 18.06.2026 вбачається, що 05.06.2026 близько 22 год 45 хв в АДРЕСА_1 , військовослужбовець призваний за мобілізацією, на території розташування підрозділу 4 роти охорони 7 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 перебував у нетверезому стані, в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду від 18.06.06 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі ст. 22 КУпАП. Зазначає, що постанова незаконна і необґрунтована. Суд першої інстанції відхилив його доводи про порушення порядку проведення огляду, при цьому не пояснив, чому кожен із заявлених доводів є необґрунтованим. Суд не дослідив та не спростував такі порушення, як масовий огляд без індивідуальних підстав. Жодних індивідуальних ознак сп`яніння щодо нього зафіксовано не було. Первинний огляд проведено не уповноваженою на це особою. Право проводити такий огляд має лише представник ВСП або лікар медичного закладу. Первинний огляд проводився без сертифіката метрологічної перевірки, отже результати такого огляду не мають доказової сили. Суд не встановив наявність сертифіката на прилад і не дослідив це питання. Крім того, як первинний огляд так і огляд у поліклініці були проведені одним поодиноким виміром кожен, відтак огляд проведений з порушенням процедури вважається недійсним. Протокол про адміністративне правопорушення складено наступного дня 06.06.2026, що порушує вимоги щодо негайного складення протоколу та ставить під сумнів достовірність зафіксованих обставин. Також, не надано копію акут медичного огляду з поліклініки. Суд необґрунтовано відхилив пом`якшуючі обставини факту загострення хронічного захворювання внаслідок підняття вантажу під час виконання службових обов`язків та вживання алкоголю у поза службовий час як знеболювального засобу.

-2-

Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, відомостей про поважність причин неявки не надав. За змістом ст. 294 КУпАП, неявка особи, яка належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, не перешкоджає апеляційному перегляду справи. Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст. 26 КУпАП. При цьому враховується клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без його особистої участі.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд виходив з того, що вчинення останнім адміністративного правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами.

Із зазначеними висновками місцевого суду погоджується суд апеляційної інстанції, вважаючи його правильним, обґрунтованим та таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

-3-

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 255 КУпАП, командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) складають протоколи, передбачені статтями 172-10 - 172-20 КУпАП.

За змістом ч. 1 ст. 172-20 КУпАП відповідальність передбачена за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, віднесене до адміністративних правопорушень.

Відповідно до частини 3 статті 173-20 КУпАП відповідальність настає за дії передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчиненні особою в умовах особливого періоду.

Частиною 1 статті 266-1 КУпАП передбачено, що військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника ); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 264/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 05.06.2026 близько 22 год 45 хв в АДРЕСА_1 , військовослужбовець призваний за мобілізацією, на території розташування підрозділу 4 роти охорони 7 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 перебував у нетверезому стані, в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

-4-

Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, вина останнього підтверджується як самим протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ЛВУ/М № 190 від 06.06.2026, так і іншими доданими до нього доказами, а саме: висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 67 від 06.06.2026; копією військового квитка серії НОМЕР_2 ; доповіддю т.в.о. командира НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2026; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 62 від 23.11.2024; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 324 від 20.11.2025; витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 522 від 24.11.2025; копією листа Верховного Суду від 13.07.2018; та іншими матеріали справи.

Оцінка доказів відповідно до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

У протоколі про військове адміністративне правопорушення серії ЛВУ/М № 190 від 06.06.2026 зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я та по батькові уповноваженої особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, чим скористався останній надавши свої письмові пояснення з приводу обставин, та підписав протокол та інші складених щодо нього матеріали.

Матеріали справи не містять доказів про порушення начальником відділення Військової служби правопорядку підполковником ОСОБА_3 законодавства при складанні протоколу про військове адміністративне правопорушення, оскільки ним дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП. Протокол про військове адміністративне правопорушення серії ЛВУ/М № 190 від 06.06.2026 складено відповідно до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженою на такі дії особою, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.

Таким чином, протокол про військове адміністративне правопорушення серії ЛВУ/М № 190 від 06.06.2026 щодо ОСОБА_1 оформлений відповідно до вимог закону, зокрема: уповноваженою особою – начальником відділення Військової служби правопорядку підполковником ОСОБА_3 , який підтверджує подію та обставини правопорушення, є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.

Разом з тим, суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що жодних індивідуальних ознак сп`яніння щодо нього зафіксовано не було, оскільки вказане повністю спростовується доповіддю тимчасово виконуючого обов`язки командира 7

-5-

батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 від 06.06.2026, з якого вбачається, що 05.06.2026 близько 22 год 45 хв, в ході раптової перевірки в ППД 4 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) ним було виявлено військовослужбовців, зокрема і ОСОБА_1 , у стані алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Крім того, у своїх поясненнях ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні зазначеного правопорушення, яке обіцяв більше не вчиняти, що зафіксовано у протоколі про військове адміністративне правопорушення, яке ОСОБА_1 підписав. Відомостей про те, що ОСОБА_1 заперечував факти викладені в протоколі, матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення процедури його огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, апеляційний суд також визнає необґрунтованими і такі відхиляє виходячи з такого.

Огляд солдата ОСОБА_1 проводився у КНП «Свалявська МЛ» лікарем ОСОБА_5 , яка будучи кваліфікованим фахівцем і встановила факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння про, що склала відповідний висновок (а. с. 3). Відповідно до висновку, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння - 0,99 %.

Апеляційний звертає увагу на те, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог Інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану алкогольного або наркотичного сп`яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, як особа яка має спеціальні знання та кваліфікацію і несе правову відповідальність за правильність свого висновку.

Під час апеляційного розгляду не встановлені обставини, які свідчать про те, що вищевказаний висновок щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не відповідає дійсності та зроблений з порушенням вимог, які регламентують його проведення.

Разом з тим, ОСОБА_1 не надано жодних відомостей щодо звернення із заявою до відповідних органів з метою ініціювання проведення службової перевірки чи порушення кримінального провадження з приводу незаконності висновку лікаря, яким встановлено факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов до переконання, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 67 від 0806.06.2026 є належним та допустимим доказом в справі, у зв`язку з чим, в сукупності з іншими дослідженими по справі доказами підтверджує перебування військовослужбовця ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння на території розташування підрозділу 4 роти охорони 7 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду.

Безпідставними визнає апеляційний суд і доводи про те, що ОСОБА_1 не вручалась копія акту медичного огляду, оскільки відповідно до п. 8 Розділу V Порядку застосування спеціальних технічних засобів і тестів при проведенні огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду та оформлення його результатів - результати огляду на стан сп`яніння та лабораторного дослідження, вносяться лікарем, що проводив огляд, до акта медичного огляду. Акт медичного огляду військовослужбовця/військовозобов`язаного складається в одному примірнику, який залишається у закладі охорони здоров`я.

-6-

Апеляційний суд також визнає неспроможними доводи апеляційної скарги про порушення вимог щодо часу складання протоколу про військове адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був виявлений у стані алкогольного сп`яніння т.в.о. командира 7 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 05.06.2026 близько 22 год 45 хв, медичний висновок № 67 про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, лікарем складено 06.06.2026 о 00 год 10 хв, протокол про військове адміністративне правопорушення серії ЛВУ/М № 190 щодо ОСОБА_1 складено 06.06.2026, тобто протягом двадцяти чотирьох годин з моменту вчинення правопорушення. Таким чином, порушень щодо складання протоколу серії ЛВУ/М № 190 від 06.06.2026, апеляційним судом не встановлено, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині спростовані наявними в матеріалах справи доказами та не знайшли свого підтвердження і такі відхиляються.

Попри невизнання ОСОБА_1 обставин, викладених у протоколі про військове адміністративне правопорушення, такі підтверджуються сукупністю належних та допустимих доказів, наведених у постанові судді суду першої інстанції, свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Натомість твердження щодо неврахування судом першої інстанції пом`якшуючих обставин, зокрема вживання алкогольних напоїв як знеболювального засобу, у зв`язку із загостренням хронічного захворювання, апеляційний суд визнає неспроможними та такими, що жодним чином не спростовують його вини в інкримінованому правопорушенні, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 173-20 КУпАП.

Надавши об`єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким у суду апеляційної інстанції підстав немає.

З огляду на наведене, при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 місцевим судом відповідно до ст. 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Постанова суду відповідає вимогам ст. 245, 280, 283 КУпАП.

Щодо застосування до ОСОБА_1 усного зауваження на підставі вимог ст. 22 КУпАП та звільнення його від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, апеляційний суд зазначає про таке.

Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, що це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкоди та не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянина.

Звільнення від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП є правом, а не обов`язком суду і застосовується лише в сукупності усіх з`ясованих фактів, що дозволяють вирішити питання про доцільність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Однак, враховуючи, що ОСОБА_1 вказане правопорушення вчинив в умовах особливого періоду та воєнного стану, є військовослужбовцем, який зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, апеляційний суд доходить до висновку про неможливість застосування положень ст. 22 КУпАП.

-7-

У ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. Такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).

Також, апеляційний суд констатує, що при вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд першої інстанції належним чином врахував вимоги ст. 33 КУпАП, характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, і прийшов до вірного висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, яке на думку апеляційного суду, сприятиме вихованню правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, тобто відповідає передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.

При цьому, апеляційний суд враховує те, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.

При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що ОСОБА_1 не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 18.06.2026, щодо ОСОБА_7 , - без змін.

Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя