Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №456/3110/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3110/26

Провадження № 3/456/1372/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

30 червня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гула Л. В. , розглянувши матеріали, які надійшли зі Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30.11.2025 о 00 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 перед виходом на проїзну частину дороги не впевнився у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, не переконався у відсутності транспортного засобу, який наближався, що стало причиною наїзду на останнього автомобіля марки «Mitsubishi Grandis», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, а ОСОБА_1 тілесні ушкодження, чим порушив п. 4.14а ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 на виклик суду не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП.

Зважаючи на викладене, судом вирішено провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 268 КУпАП.

До вказаних висновків суд дійшов, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, про що свідчить його підпис у протоколі.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу за відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з п. 4.14а Правил дорожнього руху пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена протоколом серії ЕПР1 № 671674 від 21.05.2026; постановою про закриття кримінального провадження від 24.04.2026; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.11.2025; висновком експерта №СЕ-19/114-25/30703-ІТ від 24.12.2025; висновком експерта № СЕ-19/114-25/30701-ІТ від 26.12.2025; висновком експерта № СЕ-19/114-24/9810-ІТ від 24.04.2026; висновком експерта №212/25 від 31.12.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 10.12.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 13.12.2025; протоколом допиту ОСОБА_1 від 02.01.2026, які підтверджують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Зазначені докази вважаю належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми. Доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, суду не надано.

Таким чином, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважаю доведеним факт порушення ОСОБА_1 як учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що призвело до ДТП, внаслідок якої автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, а ОСОБА_1 тілесні ушкодження, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , враховую характер вчиненого ним правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, яка доведена повністю, а тому відносно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Враховуючи наведене, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн. Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору судом не встановлено.

Керуючись ст. 23, 33, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Л.В.Гула