Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №442/5913/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5913/26

Провадження №3/442/1279/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 липня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівської області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, непрацюючої, проживаючої на АДРЕСА_1 , зареєстрованої на АДРЕСА_2 ,

за ст. 173 КУпАП, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 25.07.2026 близько 16:40 год. перебуваючи в громадському місці на території відпочинкового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на АДРЕСА_3 , в ході виниклого конфлікту голосно виражалась нецензурною лайкою в сторону відвідувачів даного закладу, чим порушила громадський порядок.

ОСОБА_1 свою провину у вчиненому визнала, пояснила, що виражалась нецензурно в сторону відвідувачів, розкаюється. Має на утриманні двох неповнолітніх дітей, чоловік військовослужбовець, має першу групу інвалідності, оскільки втратив на війні праву руку.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 нецензурно лаялась в її сторону та сторону перехожих, погрожувала розправою, що на її думку є неприпустимо.

Вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, перевіривши матеріали справи, доходжу до наступних висновків.

Вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи, доходжу до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Диспозиція статті 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №210625 від 28.07.2026, який складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та згідно якого 25.07.2026 близько 16:40 год. перебуваючи в громадському місці на території відпочинкового комплексу «Залісся» на вул. Завіжна, 121 у м. Дрогобич, в ході виниклого конфлікту голосно виражалась нецензурною лайкою в сторону відвідувачів даного закладу, чим порушила громадський порядок;

- рапортом дільничного офіцера поліції відділу превенції Дрогобицького РВП ГУ НП Львівської області Джуфер М. від 27.07.2026, згідно якого в ході моніторингу соціальних мереж виявлено, що невстановлені особи висловлювались в сторону громадян нецензурною лайкою, поводились агресивно та не реагували на зауваження;

- заявою потерпілої ОСОБА_2 до т.в.о. Дрогобицького РВП ГУ НП Львівської області від 28.07.2026, у якій остання просить прийняти міри до невідомих осіб, які вчинили з нею конфлікт, в ході якого виражались нецензурною лайкою, ображали та погрожували застосувати фізичну силу;

- письмовими пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 28.07.2026, згідно яких невідомі люди вживали щодо неї нецензурну лайку з образами та погрозами застосувати фізичну силу, одна з жінок штовхала та замахувалась на ОСОБА_2 , також невідомі особи виражались нецензурною лайкою та штовхали інших осіб;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 28.07.2026, згідно яких невідомі люди виражались щодо неї та інших осіб, в тому числі ОСОБА_2 , нецензурною лайкою, погрожували фізичною розправою, штовхали, кричали;

- рапортом старшого ДОП відділу превенції Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Ільницького В. від 28.07.2026, згідно 25.07.2026 невідомі особи вчинили конфлікт, в ході якого виражались нецензурною лайкою, ображали та погрожували застосувати фізичну силу;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28.07.2026, згідно яких остання вказує, що в ході конфлікту вона виражалась нецензурною лайкою в сторону молодих людей, так як не стримала свої емоції, після приїзду працівників поліції конфлікт закінчився, в ході конфлікту вона будь-яких тілесних ушкоджень не отримала, її ніхто не бив, та вона теж нікого не била.

- відеоматеріалами долученими до матеріалів справи.

Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, не надано.

Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів судді у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у судді немає.

У рішенні ЄСПЛ № 980_360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21.01.1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Аналізуючи відомості цих доказів у справі, доходжу висновку, що вони беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

Суд враховує також висновки із рішення по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь вини особи яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 173 КУпАП.

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП судовий збір покладається на особу, на яку накладено стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. в дохід держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Курус Р.І.