Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №442/5911/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5911/26

Провадження №3/442/1278/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 липня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої на АДРЕСА_1 , проживаючої на АДРЕСА_2 ,

за ст. 173 КУпАП, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 25.07.2026 близько 16:40 год., перебуваючи в громадському місці на території відпочинкового комплексу «Залісся» на вул. Завіжна, 121 у м. Дрогобич, під час виниклого конфлікту голосно виражалась нецензурною лайкою в сторону відвідувачів даного закладу, чим порушила громадський порядок.

ОСОБА_1 свою провину у вчиненому визнала, пояснила, що виражалась нецензурно в сторону відвідувачів, розкаюється. Має на утриманні двох малолітніх дітей, чоловік військовослужбовець.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 нецензурно лаялась в її сторону а сторону перехожих, погрожувала розправою, проте не має претензій до ОСОБА_1 з приводу штовханини.

Вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи, доходжу до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Диспозиція статті 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №210624 від 28.07.2026, який складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та згідно якого ОСОБА_1 25.07.2026 близько 16:40 год. перебуваючи в громадському місці на території відпочинкового комплексу «Залісся» на вул. Завіжна, 121 у м. Дрогобич, під час виниклого конфлікту голосно виражалась нецензурною лайкою в сторону відвідувачів даного закладу, чим порушила громадський порядок;

- рапортом дільничного офіцера поліції відділу превенції Дрогобицького РВП ГУ НП Львівської області Джуфер М. від 27.07.2026, згідно якого в ході моніторингу соціальних мереж виявлено, що невстановлені особи висловлювались в сторону громадян нецензурною лайкою, поводились агресивно та не реагували на зауваження;

- заявою потерпілої ОСОБА_2 до т.в.о. Дрогобицького РВП ГУ НП Львівської області від 28.07.2026, у якій остання просить прийняти міри до невідомих осіб, які вчинили з нею конфлікт, в ході якого виражались нецензурною лайкою, ображали та погрожували застосувати фізичну силу;

- письмовими пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 28.07.2026, згідно яких невідомі люди вживали щодо неї нецензурну лайку з образами та погрозами застосувати фізичну силу, одна з жінок штовхала та замахувалась на ОСОБА_2 , також невідомі особи виражались нецензурною лайкою та штовхали інших осіб;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 28.07.2026, згідно яких невідомі люди виражались щодо неї та інших осіб, в тому числі ОСОБА_2 , нецензурною лайкою, погрожували фізичною розправою, штовхали, кричали;

- рапортом старшого ДОП відділу превенції Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Ільницького В. від 28.07.2026, згідно 25.07.2026 невідомі особи вчинили конфлікт, в ході якого виражались нецензурною лайкою, ображали та погрожували застосувати фізичну силу;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28.07.2026, згідно яких остання вказує, що в ході конфлікту вона виражалась нецензурною лайкою в сторону молодих людей, так як не стримала свої емоції, після приїзду працівників поліції конфлікт закінчився, в ході конфлікту вона будь-яких тілесних ушкоджень не отримала, її ніхто не бив, та вона теж нікого не била.

- відеоматеріалами долученими до матеріалів справи.

Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, не надано.

Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів судді у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у судді немає.

У рішенні ЄСПЛ № 980_360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21.01.1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Аналізуючи відомості цих доказів у справі, доходжу висновку, що вони беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

Суд враховує також висновки із рішення по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь вини особи яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 173 КУпАП.

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП судовий збір покладається на особу, на яку накладено стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. в дохід держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Курус Р.І.