Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №461/5567/26 — Галицький районний суд м. Львова

Суд: Галицький районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Шахрайство

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №461/5567/26

Суддя: Мисько Х. М.

461/5567/26

1-кп/461/567/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2026 р. м.Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши кримінальне провадження №12026035590000026 від 01.03.2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 , не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26.02.2026 року, ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Івана Франка, 84, маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, скориставшись звернення ОСОБА_4 до нього, як особи, яка надає послуги з працевлаштування за кордоном, завідомо не маючи на меті надання таких послуг, заволодів грошовими коштами потерпілого в розмірі 15402 гривень.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, 26.02.2026 ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому місці, за допомогою засобів зв`язку, повідомив ОСОБА_4 про необхідність попередньої сплати грошових коштів на суму 15402 грн та ОСОБА_4 , будучи впевненим у сумлінності та справжності намірів ОСОБА_3 , не усвідомлюючи факту обману, добровільно перерахував 26.02.2026 року на банківську картку АТ «Укрсиббанк» № НОМЕР_1 , вище вказані грошові кошти в розмірі 15402 грн, з якої в подальшому грошові кошти в сумі 15200 грн 26.02.2026 року о 16 годині 33 хвилини, були перераховані на банківську картку № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_3 , якими останній розпорядився на власний розсуд, а саме: 26.02.206 року о 17 годині 23 хвилини 59 секунд - 504,00 грн поповнення мобільного телефону НОМЕР_3 ; 26.02.206 року о 20 годині 09 хвилин 11 секунд - 1853,53 грн, відбулась покупка зі зняттям готівки Аптека №3, вул. Івана Франка, 84, м. Львів; 26.02.206 року о 20 годині 09 хвилин 11 секунд - 6000,00 грн, відбулась покупка зі зняттям готівки на касі Аптека №3, вул. Івана Франка, 84, м. Львів; 26.02.206 року о 20 годині 11 хвилин 23 секунд - 16,07 грн, відбулась покупка зі зняттям готівки на касі Аптека №3, вул. Івана Франка, 84, м. Львів; 26.02.206 року о 20 годині 11 хвилин 23 секунд - 3000,00 грн, відбулась покупка зі зняттям готівки на касі Аптека №3, вул. Івана Франка, 84, м. Львів.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 15200 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив дії спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_4 відповідно до поданої останнім заяви, повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України знайшла своє підтвердження.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, такими, що знаходяться в об`єктивному зв`язку з матеріалами кримінального провадження, повністю доводять вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, відтак кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття. Обставини, що обтяжують судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що ОСОБА_3 на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, раніше не судимий.

Згідно зі статтями 50,65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу, яке на думку суду буде достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні немає.

Цивільний позов не заявлявся.

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

При цьому суд враховує положення ч. 1 ст. 96-1 КК України, відповідно до якого спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відтак, оскільки належні обвинуваченому мобільний телефон марки «Redmi Note-13» IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , з сім-карткою НОМЕР_6 та тримач сім картки оператора мобільного зв`язку «лайфселл» використовувались як знаряддя злочину, то такі у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України підлягають спеціальній конфіскації.

З врахуванням наведеного, арешт, накладений ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.05.2026 року у справі №158/962/26 в межах даного кримінального провадження скасуванню не підлягає.

Долю речових доказів слід вирішити, у відповідності до норм ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 368-371,373-374,376,381,382 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч (3000) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень.

Арешт, накладений ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.05.2026 року у справі №158/962/26 на мобільний телефон марки «Redmi Note-13» IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , з сім-карткою НОМЕР_6 та тримач сім картки - залишити без змін до виконання вироку.

Речові докази, а саме мобільний телефон марки «Redmi Note-13» IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , з сім-карткою НОМЕР_6 та тримач сім картки оператора мобільного зв`язку «лайфселл» на підставі ст. 96-2 КК України - конфіскувати в дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 5 ст. 382 КПК України, вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua