Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №334/1367/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 31.07.2026

Справа № 334/1367/26

Провадження № 1-кп/334/469/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за № 12025082050002299 від 27.11.2025 року за звинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, пенсіонера, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2025 приблизно о 17.40 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в стані обмеженої осудності, тобто не міг повною мірою (обмежено міг) усвідомлювати фактичний характер своїх дій та керувати ними, знаходячись поблизу дитячого майданчика Запорізької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 87 Запорізької міської ради Запорізької області, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незламна, буд. 3-Б, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на розбещення малолітньої ОСОБА_7 та вчинення щодо неї розпусних дій сексуального характеру, які здатні викликати моральне розбещення, порушити її нормальний психічний і соціальний розвиток, вчинив дії сексуального характеру, а саме: демонстрував їй свій оголений статевий орган та здійснював непристойні дотики руками, після чого запропонував потерпілій доторкнутися до його статевого органу, а також продемонструвати йому свої статеві органи, чим порушив статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_7 , її нормальний психічний та соціальний розвиток.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердивши при цьому викладені в обвинуваченні фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши, що він дійсно в той вечір був поблизу школи, в кущах, покликав малолітню ОСОБА_8 , яка була йому знайома. Коли вона підійшла, зняв штани та спідню білизну і показував їй свої статеві органи. Перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Також у судовому засіданні обвинувачений пояснив, що щиро розкаюється у вчиненому, усвідомлює протиправність своїх дій, шкодує про вчинене та протягом тривалого часу відчуває провину за свій вчинок. Зазначив, що готовий понести покарання, передбачене законом. Крім того, пояснив, що брав участь в бойових діях, має психічні розлади, і внаслідок цього не повністю усвідомлював що робить.

Крім визнання вини самим обвинуваченим, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується доказами, зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження, дослідженими судом і визнаними належними, та які узгоджуються з поясненнями, наданими суду і між собою, а саме:

- протоколом огляду місця події від 26.11.2025року та фототаблицями до нього, на яких зафіксовано дитячий майданчик біля будинку Хакаська, 3а в м. Запоріжжя (а.с. 77-84);

- проведеним оглядом відеозапису допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було проведено під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у порядку ст. 225 КПК України, встановлено, що малолітня потерпіла дала показання, якими підтвердила обставини події, які мали місце 26.11.2025 року, та факт вчинення відносно неї розпусних дій ОСОБА_4 (а.с.176-181);

- висновком психолога за результатами проведеного допиту ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 27.11.2025 року, в підсумках якого зазначено, що за результатами аналізу поведінки дитини, її емоційного стану, вербальних та невербальних реакцій, а також змісту повідомленого, можна дійти висновку, що свідчення малолітньої ОСОБА_9 є психологічно достовірними, послідовними та вільними від ознак навіювання чи інсценування. Виявлено ознаки гострої психологічної травматизації, що потребує негайної уваги та призначення індивідуальної, травма-фокусованої психотерапії для запобігання розвитку віддалених наслідків. (а.а.85-92);

- висновком експерта № 75 за результатами комплексної психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_7 , відповідно до якої у малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено стандартний рівень динаміки пізнавальних (когнітивних) процесів, вона має відповідні до віку показники продуктивності уваги, пам`яті, рівня розумової працездатності та відповідної емоційно-вольової регуляції поведінки. Малолітня потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , могла правильно сприймати зовнішню сторону вчинених відносно неї дій (місце подій, учасники, свої тілесні відчуття тощо) та давати правильні покази з урахуванням своїх вікових особливостей та особливостей мовлення (короткими фразами у діалогічному режимі). Враховуючи зазначені вище вказані індивідуально-психологічні особливості та беручи до уваги, що на момент вчинення відносно неї досліджуваних за кримінальним провадженням дій підекспертній ще не виповнилось 14 років, малолітня потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не могла розуміти характер та значення цих дій. 3 урахуванням того, що підекспертна ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не могла розуміти характер та значення вчинених відносно неї дій, не розуміла їх суспільної та особистої небезпеки, враховуючи підлеглу позицію відносно старшої за віком знайомої людини, вона не мала достатньої психологічної здатності чинити опір. Ситуація, що досліджується за кримінальним провадженням для неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є істотно психотравмуючою. Вона порушувала базові потреби особистості у безпеці, особистій недоторканості, емоційному комфорті, руйнувала обов`язкове для дитини почуття захищеності, могла викликати передчасне зацікавлення сексуальною тематикою та спровокованим зовнішньою стимуляцією підвищенням чуттєвості з негативним впливом на психічний розвиток. Неповнолітній потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завдано психологічних страждань у вигляді змін в емоційному стані (переживання почуття страху, тривоги), індивідуально-психологічних проявах (передчасне зацікавлення сексуальною тематикою, несприятливі наслідки для психосексуального розвитку), які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості, і виникли в наслідок впливу вчинених відносно неї дій та можуть бути психологічною підставою визначення моральної шкоди. У випадку визнання винним підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні протиправних дій можливий розмір грошової компенсації неповнолітній потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за завдані страждання складає 933876 (дев`ятсот тридцять три тисячі вісімсот сімдесят шість) гривень. Малолітня потерпіла ОСОБА_7 не має підвищеної схильності до навіювання та фантазування, які б могли б впливати на її показання під час досудового розслідування та у суді.( а.с. 138-143);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_7 від 27.11.2026 року, яким встановлено, що малолітня ОСОБА_7 впізнала особу на фото №3, як чоловіка, який 26.11.2026 біля гімназії №87 вчиняв відносно неї розпусні дії (а.с. 93-101);

- проведеним оглядом відеозапису допиту малолітнього свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який було проведено під час досудового розслідування, встановлено, що малолітній свідок дав показання, якими підтвердив обставини події, які мали місце 26.11.2025 року, та факт вчинення розпусних дій ОСОБА_4 (а.с.191-194);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 27.11.2026року, яким встановлено, що свідок впізнав особу на фото №3 як чоловіка, який 26.11.2026 біля гімназії №87 вчиняв непристойні дії (а.с.102-109);

- висновком експерта № 2165 за результатами проведення судової психологічної експертизи комунікативної діяльності особи, зафіксованої у відеозаписі допиту свідка ОСОБА_10 , відповідно до якого у відеозаписі допиту свідка ОСОБА_10 ознак здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні зазначеної дії не виявлено (а.с. 144-157);

- дослідженими в ході судового розгляду відеозапису допиту малолітніх свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які також підтвердили факт вчинення розпусних дій відносно малолітньої ОСОБА_7 (а.с.195-187).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що це була середа, жовтень приблизно, Слободян її знайомий, разом працювали. Його родичка - її найкраща подруга ОСОБА_14 , всі спілкувались і ОСОБА_15 сприймала як друга, він ночував у неї вдома, випивали, вона влаштувала його на роботу. Коли його звільняли з роботи, просила за нього, щоб його залишили, бо в нього брат -інвалід, він забезпечував свою родину. В той день донька не хотіла іти в школу, підключились онлайн. Потім вона попросилась погуляти. Вона її відпустила, сама залишилась вдома, трошки випила горілки. Потім почало темніти, збиралась йти її забирати і тут їй зателефонували і сказали, що з донькою біда. Подумала, що може вона впала чи ще щось. Побігла на двір, коли прийшла, викликала поліцію, його вже там не було. Донька сказала, що дядя ОСОБА_16 зняв штани і показував себе нижче пояса. Спочатку думала, що це жарт, але потім ОСОБА_15 признався їй і поліції. Сказав: "це не я, це водка". Раніше донька не хотіла залишатись у ОСОБА_17 , коли там був ОСОБА_15 . Це ще було до цих подій, не знаю чому. Після події, що сталася, донька стала дуже нервовою, вона була в шоковому стані. До цього дня з ОСОБА_15 товаришували приблизно місяць-півтора. Підозрілу поведінку стосовно доньки не помічала. З приводу покарання обвинуваченому зазначила, що останній заслуговує на суворе покарання, бо ОСОБА_18 - це її дитина.

Крім того, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 26.11.2026 № 8570, підтверджено факт перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп`яніння (а.с.121).

Згідно висновку судово - психіатричного експерта №2 від 07.01.2026 року, ОСОБА_4 , 1965р.н., виявляв та виявляє на теперішній час ознаки психічного розладу у формі помірно вираженого психоорганічного синдрому внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного генезу (токсичного, судинного), судомні напади за анамнезом. У період інкримінованого йому кримінального правопорушення ознак тимчасово хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації. Ступінь наявних порушень у психічній діяльності у період інкримінованого йому кримінального правопорушення був таким, що він не міг повною мірою (обмежено міг) усвідомлювати фактичний характер свої дій те керувати ними. У теперішній час за своїм психічним станом він також не може повною мірою (обмежено міг) усвідомлювати фактичний характер свої дій те керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.122-129).

Оцінюючи докази у справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому провадженні доведена повністю у встановленому судом обсязі, а вчиненні ними злочинні дії правильно кваліфіковані, як вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

В усіх спорах, які стосуються захисту прав та інтересів дітей, суд та усі залучені державні органи, а також приватні особи, мають керуватися якнайкращими інтересами дитини. При цьому, Конвенцією про права дитини, прийнятою 44-ю сесією Генеральної асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, проголошено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При цьому Закон України «Про охорону дитинства» визначає, що забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Дана справа стосується сексуального злочину, потерпіла є малолітньою особою. Це зумовлює особливий характер провадження, що вимагає від суду детального аналізу та мотивування свого рішення.

У той же час суд звертає увагу на особливості провадження щодо малолітньої потерпілої. Низка міжнародних договорів, ратифікованих Україною, і документи міжнародних органів, до яких належить Україна, надають особливе значення забезпеченню інтересів дитини під час кримінального процесу. Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини передбачає, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до Керівних принципів ООН щодо судочинства у питаннях дітей-жертв і дітей-свідків злочинів кожна дитина має право на першочергову увагу якнайкращому забезпеченню своїх інтересів, включаючи право на захист і можливість гармонійного розвитку.

Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, вимагають від Держав-учасниць гарантувати ефективне здійснення прав дітей, щоб їх найкращим інтересам приділялась першочергова увага в усьому, що стосується або зачіпає їх інтереси.

Пункт (е) частини 1 статті 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства передбачає, серед іншого, що кожна сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення якомога меншої кількості опитувань і настільки, наскільки це є вкрай необхідним для цілей кримінального провадження.

Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання. Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує те, що вчинений ОСОБА_4 злочин, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який проходив військову службу за призовом під час загальної мобілізації, під час воєнного стану, звільнений з військової служби за віком 24.02.2005року, на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, однак з 21.04.2023 по 25.04.2023 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: розлади особистості та поведінки внаслідок енцефалопатії змішаного генезу (судинного, алкогольного) з епісиндромом. Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у скоєному щиро розкаявся.

Між тим, відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи є посяганнями на особистість і пов`язані з грубими порушеннями норм суспільної моралі, тому кримінальним законодавством за їх вчинення передбачено суворе покарання.

Статеві злочини характеризуються аморальністю та цинічністю дій винних осіб, принижують честь і гідність потерпілої особи та можуть завдати значної шкоди здоров`ю. Особливо небезпечні статеві злочини проти неповнолітніх, оскільки вони посягають на їх статеву недоторканність та нормальний статевий розвиток та часто призводять до глибоких душевних травм у потерпілих осіб, штовхають їх до аморального способу життя.

Злочин, який вчинив обвинувачений ОСОБА_4 , має надзвичайно руйнівний вплив на емоційне благополуччя малолітньої потерпілої ОСОБА_7 . Наслідки того, що пережила дитина, можуть відбитися навіть на її дорослому житті.

В Декларації прав дитини Генеральної Асамблеї ООН (1959 року) зазначено, що дитина внаслідок її фізичної та розумової незрілості потребує спеціальної охорони й спілкування, у тому числі й належний правовий захист як до, так і після народження.

Згідно з статтею 19 Конвенції, жодна дитина не може бути об`єктом свавільного або незаконного втручання у здійснення її права на особисте життя.

Зазначені висновки знайшли своє відображення і у постанові ВС по справі 521/15217/19, яка враховується судом при обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 .

Враховуючи вищенаведені обставини, характер скоєного злочину, проти статевої свободи та статевої недоторканості, вік потерпілої особи, суд в даному випадку не знаходить підстав для застосування вимог ст.ст.69, 75 КК України при призначенні покарання та вважає за необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, проте ближче до мінімальної межі встановленою санкцією статті.

Саме таке покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд вважає таким, що відповідає вимогам ст.65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд також вважає необхідним призначити ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми, що відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Зазначена позиція суду узгоджується з правовими висновками Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 04.09.2023 у справі №404/2081/22 в якій визначено, що згідно з положеннями ст.55 КК України у випадку, коли санкцією відповідної статті Особливої частини КК України передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, вирішуючи питання, пов`язані з призначенням покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд зважає на наступне.

Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років (стаття 6 СК України, стаття 31 ЦК України, стаття 3 КПК України). Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (стаття 6 СК України, стаття 32 ЦК України, стаття 3 КПК України).

Відповідно до закону України № 409-IX від 19 грудня 2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи», Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи - автоматизована електронна база даних, створена для забезпечення збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку, узагальнення даних про осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, у тому числі осіб, судимість яких за такі злочини знята або погашена в установленому законом порядку (ч. 1 ст. 6-1 КВК України). До реєстру вносяться відомості щодо прізвища, імені, по батькові засудженого, дати народження, місця проживання чи перебування, кримінального правопорушення, за який його було засуджено, виду кримінального покарання, який до нього був застосований, інформацію про фактично відбуте ним покарання, а також про порушення правил адміністративного нагляду. Інформація про особу вноситься до реєстру на підставі обвинувального вироку суду, який набрав законної сили (ч. ч. 4-5 ст. 6-1 КВК України).

Отже, відповідні відомості підлягають внесенню до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, щодо ОСОБА_4 .

Розглядаючи питання щодо позовних вимог цивільного позивача ОСОБА_13 , яка є законним представником малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчиненням кримінального правопорушення в сумі 300 000,00 грн., який мотивований тим, що протиправними діями ОСОБА_4 було завдано малолітній потерпілій ОСОБА_7 немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, оскільки вона зазнала душевних страждань, нервового стресу, переляку, приниження честі та гідності у зв`язку з вчиненням проти неї злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості. Вважаючи, що саме ця сума необхідна для відновлення стану від пережитого злочину, - на користь малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 4 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до положень п. 5 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995р., відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з послідуючими змінами: «... у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується».

Згідно п. 9 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з врахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода - це прямий наслідок внаслідок заподіяння протиправної дії.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред`явлений їхніми законними представниками.

Встановлення факту заподіяння моральної шкоди суд вважає беззаперечним.

Під час розгляду справи встановлено, враховуючи висновки за результатами психологічного дослідження, що будучи малолітньою, потерпіла зазнала емоційних та душевних страждань, у неї виявлено ознаки гострої психологічної травматизації, що потребує негайної уваги та призначення індивідуальної, травма-фокусованої психотерапії для запобігання розвитку віддалених наслідків. Ситуація, що сталася, для малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є істотно психотравмуючою. Їй завдано психологічних страждань у вигляді змін в емоційному стані (переживання почуття страху, тривоги), індивідуально-психологічних проявах (передчасне зацікавлення сексуальною тематикою, несприятливі наслідки для психосексуального розвитку), які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості, і виникли в наслідок впливу вчинених відносно неї дій та можуть бути психологічною підставою визначення моральної шкоди.

. Так, суд дійшов висновку, що дитині внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 заподіяно моральну шкоду, і сума визначена в цивільному позові, а саме 300 000,00 грн. є справедливою компенсацією за моральні страждання. Тому цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз, які складають 10504 грн. 07 коп., суд, враховуючи положення ч. 2 ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід, застосований стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою слід залишити в силі до набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати в строк покарання ОСОБА_4 термін його попереднього ув`язнення у період із 27.11.2025 року по день набрання вироком законної сили включно.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення з дня затримання з 27 листопада 2025 року по дату набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_4 залишити тримання під вартою.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, включити інформацію про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Цивільний позов ОСОБА_13 , яка є законним представником малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди - 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів по кримінальному провадженню для проведення судових експертиз в розмірі 10504 грн. 07 коп., стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Речові докази: мобільний телефон «moto g84 5G» у корпусі синього кольору, у прозорому силіконовому чохлі, що належить ОСОБА_4 , - повернути останньому за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя: ОСОБА_1