Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №308/9572/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/9572/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.07.2026 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., за участю правопорушника – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 173-2 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

21.06.2026 року о 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини – ОСОБА_2 , а саме словесно ображав та погрожував їй, у присутності малолітньої дитини – ОСОБА_3 , чим вчинив дії передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засідання ОСОБА_1 вину визнав.

Заслухавши пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

У відповідності до ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною другою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитиною, яка постраждала від домашнього насильства, є особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Тобто, з огляду на вищезазначене, дитина є постраждалою від домашнього насильства, якщо вона безпосередньо зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Згідно з п. 16 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, зі змінами від від 9 грудня 2024 р. № 818, якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 КУпАП, було вчинене в присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа визнається потерпілим незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду цим правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди. У разі вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, у якому потерпілим є (визнається) малолітня чи неповнолітня особа, поліцейський одночасно визначає наявність ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, та в разі наявності підстав приймає рішення про притягнення такої особи до адміністративної відповідальності.

Вина правопорушника підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 771043 від 21.06.2026 року, витягом з АРМ 102 (подія 102 № 288935115), письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 21.06.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21.06.2026 року, згідно яких він вину визнає, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 21.06.2026 року, рапортом інспектора СПДН ВП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 21.06.2026 року, наявними у матеріалах справи.

Оцінюючи докази, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що такі є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, і вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 173-2 ч.2, 283-285, 287-294 КУпАП

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п`ятсот десять) грн., зі сплатою судового збору в розмірі 665,60 грн. на підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати особою штрафу у строк, встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органу державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя: О.А. Придачук