Вирок від 15 липня 2026 р. у справі №304/721/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/721/26 Провадження № 1-кп/304/208/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

Головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Порошково Ужгородського району Закарпатської області, який має середньо-спеціальну освіту, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с.Порошково Ужгородського району Закарпатської області, який має середньо-спеціальну освіту, не працюючого, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 обвинувачуються у тому, що 03.03.2026 оперуповноважений відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_4 , будучи призначеним на посаду наказом начальника ГУНП в Закарпатській області № 205 0/с від 10.10.2024, спільно з оперуповноваженим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , виконуючи службові обов`язки, будучи у форменому одязі зі знаками розрізнення працівника «Національної поліції України», виконуючи ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 лютого 2026 року про проведення обшуку в домоволодінні АДРЕСА_3 , з метою встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спільно зі слідчим Шостого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові (з дислокацією у м.Ужгороді), біля 06-30 годин прибули службовим автомобільним транспортом до вказаної адреси, де під час проведення слідчої дії - обшуку був виявлений підозрюваний ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який в подальшому знаходився поряд з працівниками поліції, де на вулиці Лісовій слідчим ДБР під відеозапис оголошувалася ухвала Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 1-кс /308/951/26 від 12 лютого 2026 року.

В подальшому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у групі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та іншими невстановленими на даний час органом досудового розслідування особами розуміючи, що перед ними працівники правоохоронних органів, чинили активний опір з метою недопущення затримання підозрюваного ОСОБА_13 , що виразилось в нецензурній лайці, шарпанні за одяг та руки працівників правоохоронних органів. Надалі ОСОБА_5 скористався тим, що оперуповноважений ОСОБА_4 відволікся на інших учасників конфлікту та розуміючи, що ОСОБА_14 є працівником Національної поліції України, який виконує свої службові обов`язки, посягаючи на нормальну діяльність правоохоронних органів та їх авторитет, діючи умисно, з прямим умислом, направленим на заподіяння побоїв та тілесних ушкоджень, знаходячись на відстані біля одного метра від нього, наніс один удар рукою, затиснутою в кулак, в голову в область правого виска ОСОБА_4 . Під час конфлікту працівники поліції оголошували законні вимоги учасникам конфлікту про припинення здійснення ними опору працівникам правоохоронних органів та насильства щодо них, однак група осіб на це не реагувала.

Продовжуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 вирвали з рук працівників поліції підозрюваного ОСОБА_13 , який був у кайданках, посадили його в припаркований збоку автомобіль марки «Ауді» та намагалися вивезти його з місця події. Припиняючи протиправні дії, оперуповноважений відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_4 направився до автомобіля, в якому знаходився підозрюваний ОСОБА_13 , однак отримав від ОСОБА_5 один удар рукою, затиснутою в кулак, в голову, в область потилиці. В свою чергу ОСОБА_7 , скориставшись ситуацією наніс не менше двох ударів рукою, затиснутою в кулак, по голові та тулубу оперуповноваженому ОСОБА_4 .

Протиправні дії ОСОБА_5 та ОСОБА_7 дали змогу підозрюваному в тяжкому злочині ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уникнути затримання. На даний час підозрюваний ОСОБА_13 переховується від органу досудового розслідування.

Внаслідок спільних протиправних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_7 оперуповноваженому відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанту поліції ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які відповідно до висновку експерта кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України, яке кваліфікується як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Своїми діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України, яке кваліфікується як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

В судовому засіданні прокурором надано угоду про визнання винуватості, укладену 16.07.2026 року, на підставі ст.468-470, 472 КПК України, між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6 .

Крім того, в судовому засіданні прокурором надано угоду про визнання винуватості, укладену 16.07.2026, на підставі ст.468-470, 472 КПК України, між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 , за участю захисника обвинуваченого ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_8 .

У відповідності до умов вищевказаних угод, прокурор та обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , за участю їх захисників, дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинувачених за ч.2 ст.345 КК України.

Зі змісту угод про визнання винуватості вбачається, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у повному обсязі та беззастережно визнали свою вину в обсязі висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 повинні понести за вчинене ними кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України у виді трьох років позбавлення волі та застосування до останніх положень ст.75 КК України, щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, шляхом встановлення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 іспитового строку та покладення на них відповідних обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та прокурору відомі та зрозумілі.

Зі змісту угод про визнання винуватості вбачається, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 беззастережно та у повному обсязі визнали свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та щиро розкаялися.

Відповідно до положень ст.468,469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно вимог статті 472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені винуватості

При вирішенні питання про відповідність угод вимогам ст.474 КПК України, суд враховує, що умови угод про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угод не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченими взятих на себе зобов`язань за вказаними угодами, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Згідно ч.5 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що при укладенні вказаних угод були дотримані всі вимоги і положення КПК та КК України, просить угоди про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 узгоджену в угодах міру покарання.

В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 надав згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.2 ст.345 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473,474 КПК України, які йому роз`яснені та зрозумілі. Заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Крім цього, обвинувачений вказав, що зазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого тиску, насильства, примусу, погроз. Також, обвинувачений зрозумів роз`ясненні судом права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України. ОСОБА_5 стверджує, що в обвинувальному акті правильно викладені обставини справи. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_5 щиро розкаюється та запевнив суд, що належні висновки він для себе зробив та подібного більше не повториться.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 надав згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, при цьому вказав, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.2 ст.345 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473,474 КПК України, які йому роз`яснені та зрозумілі. Заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Крім цього, обвинувачений зазначив, що подана угода про визнання винуватості була ним укладена з прокурором добровільно, без застосування будь-якого тиску, насильства, примусу, погроз. Також, обвинувачений зрозумів роз`ясненні судом права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України. ОСОБА_7 стверджує, що в обвинувальному акті правильно викладені обставини справи. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_7 щиро розкаюється та запевнив суд, що належні висновки він для себе зробив та подібного більше не повториться.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку укладено між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 та призначити його підзахисному узгоджену в угоді міру покарання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та її підзахисним ОСОБА_7 , і призначити обвинуваченому ОСОБА_7 узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засідання не заперечував проти затвердження угод про визнання винуватості, яку укладено між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Також потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що претензій матеріального та морального характера до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 він не має, з мірою покарання, погодженою в угодах сторонами, він згідний.

Розглядаючи питання про можливість затвердження угод про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Заслухавши в судовому засіданні думку учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження у справі № 304/721/26, суд вважає можливим затвердити угоди про визнання винуватості, укладені 16.07.2026 року між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за участю захисників останніх, та з підстав, передбачених ст.ст.468, 469 КПК України.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення сторонами угод є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 повністю усвідомлюють зміст укладених з прокурором угод про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнають себе винуватими, цілком розуміють свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даних угод, передбачені ч.2 ст.473 КПК України та наслідки їх невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що умови угод про визнання винуватості між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відповідають вимогам КПК та КК України, та приймаючи до уваги заслухані в судовому засіданні доводи сторін кримінального провадження, потерпілого ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цих угод.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Зміст наданої суду угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладання даної угоди, - судом не встановлено, угода не суперечить інтересам прокурора та обвинувачених.

Судом встановлено, що обвинувачені та прокурор цілком розуміють зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 визнають себе винуватими, положення ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України. Також судом встановлено, що укладання угод про визнання винуватості є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та прокурор погоджуються з призначенням судом узгодженого ними покарання.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для затвердження угод про визнання винуватості і призначення обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 узгоджених сторонами угод міри покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст.66 КК України, суд визнає такі як повне визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого правопорушення, щире каяття обвинуваченого у скоєному. Крім того, суд враховує ті обставини, що ОСОБА_5 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на теперішній час не працює, регулярного доходу та постійного джерела прибутку не має, на диспансерному обліку у лікарів: нарколога, психіатра ОСОБА_5 не перебуває, особою з інвалідністю він не являється, міцні соціальні зв`язки у ОСОБА_5 відсутні: він не одружений, утриманців не має, проте має постійне місцем проживання, за яким ОСОБА_5 характеризується посередньо: громадський порядок не порушував, до виконкому Тур`є-Реметівської сільської ради скарг та заяв від односельчан на поведінку ОСОБА_5 не надходило, що вбачається з характеристики старости Порошківського старостинського округу.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно ст.66 КК України, суд визнає такі як повне визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого правопорушення, щире каяття обвинуваченого у скоєному. Крім того, ОСОБА_7 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на теперішній час не працює, регулярного доходу та постійного джерела прибутку не має, на диспансерному обліку у нарколога, психіатра ОСОБА_7 не перебуває, особою з інвалідністю не являється, проте на теперішній час має міцні соціальні зв`язки: одружений має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є багатодітним батьком, що пітверджується відповідним посвідченням серії БС №274174 від15.05.2019 року, свідоцтвами про народження дітей, копії яких є в матеріалах даног окримінального провадження, також обвинувачений ОСОБА_7 має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо: громадський порядок не порушував, до виконкому Тур`є-Реметівської сільської ради скарг та заяв від односельчан на поведінку ОСОБА_7 не надходило, що вбачається з характеристики старости Порошківського старостинського округу.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.

Згідно висновку органу пробації від 27.05.2026 року, викладеного у досудовій доповіді, складеної відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , вбачається наявність ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, які оцінюються як середні та на думку органу пробації виправлення ОСОБА_5 без ізоляції його від суспільства, без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе, з покладенням на обвинуваченого додаткового обов`язку, передбаченого пунктом 4 частини 3 статті 76 КК України, зокрема виконання заходів, передбачених пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки».

Згідно висновку органу пробації від 26.05.2026 року, викладеного у досудовій доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , вбачається наявність ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, які оцінюються як середні та на думку органу пробації виправлення ОСОБА_7 без ізоляції його від суспільства, без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе, з покладенням на обвинуваченого додаткового обов`язку, передбаченого пунктом 4 частини 3 статті 76 КК України, зокрема виконання заходів, передбачених пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки».

Виходячи з вищевикладеного, вивчивши зміст угод про визнання винуватості, вислухавши думку учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали кримінального провадженні у справі № 304/721/26, суд дійшов висновку про можливість затвердження угод про визнання винуватості, укладених між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , за участю їх захисників, та призначення обвинуваченим узгоджених сторонами виду і міри покарання та суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 покарання без ізоляції їх від суспільства, із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України, звільнивши ОСОБА_5 та ОСОБА_7 від відбування покарання з випробовуванням, визначивши іспитовий строк у один рік шість місяців кожному.

Суд вважає, що визначене угодами покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 буде законним та справедливим, необхідним і достатнім, та буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого ними злочину, особі обвинувачених, а також за своїм розміром здатним сприяти виправленню обвинувачених та попередженню скоєння нових правопорушень, як ними, так і іншими особами.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_4 не заявлено.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Обрані в ході досудового розслідування відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_7 запобіжні заходи у виді застави, згідно ухвал слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 березня 2026 (справа № 304/422/26), суд вважає необхідним залишити без змін, до набрання цим вироком законної сили.

Враховуючи, що у обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 сплив строк дії обов`язків застави, згідно ухвал слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 березня 2026 року та відповідно до положень ч.11 ст.182 КПК України застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю. А тому, суд вважає необхідним внесену у даному кримінальному провадженні заставу за ОСОБА_5 в сумі 66560,00 грн. та внесену заставу за ОСОБА_7 в сумі 66560,00 грн. на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області на підставі ухвал слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 березня 2026 року (справа № 304/422/26) - повернути заставодавцям ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , відповідно до вимог ст.182 КПК України, після набрання даним вироком законної сили.

Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України, а саме: оптичний CD-диск білого кольору з відеозаписом слідчих дій, та який упаковано в паперовий конверт Національної поліції України та знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12026071130000040 від 03.03.2026, суд вважає необхідним залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.100, 373, 374, 468, 469, 472-476 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16.07.2026 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071130000040 від 03.03.2026 року між прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 .

Визнати винуватим ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком – один рік шість місяців.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1, пунктів 2, 4 частини 3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16.07.2026 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071130000040 від 03.03.2026 року між прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 , за участю захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_8 .

Визнати винуватим ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбуття призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком – один рік шість місяців.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1, пункту 4 частини 3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; - виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення їх до кримінальної відповідальності, встановленої Законом.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні: оптичний CD-диск білого кольору з відеозаписом слідчих дій, та який знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12026071130000040 від 03.03.2026 – залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у виді застави в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок - залишити без змін, до набрання вироком законної сили. Після набрання цим вироком законної сили - повернути заставодавцю ОСОБА_5 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) вказану суму застави в розмірі 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, внесену 05 березня 2026 ОСОБА_5 , згідно квитанції (дублікат чека) № 0.0.4783681552.2 від 09.03.2026 року, в якості застави за ОСОБА_5 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області, відповідно до ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 березня 2026 року (справа № 304/422/26).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 у виді застави в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок - залишити без змін, до набрання вироком законної сили. Після набрання цим вироком законної сили - повернути заставодавцю ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП – НОМЕР_2 ) вказану суму застави в розмірі 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, внесену 06 березня 2026 року ОСОБА_18 , згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН3093581 від 06.03.2026 року, в якості застави за ОСОБА_7 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області, відповідно до ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 березня 2026 року (справа № 304/422/26).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя

Перечинського районного суду ОСОБА_20

Закарпатської області