Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №176/1254/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5921/26 Справа № 176/1254/26 Суддя у 1-й інстанції - Крамар О.М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.

за участю секретаря – Усенко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заводська 11» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ

за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заводська 11»

на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24 березня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2026 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заводська 11» (далі - ОСББ «Заводська 11») звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 (1-3зв).

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24 березня 2026 року у видачі судового наказу за заявою ОСББ «Заводська 11» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 - відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в матеріалах, наданих представником заявника ОСББ «Заводська 11» - адвокатом Сербіним Б.О., а саме в копії ордера серії АЕ № 1472651 на надання правничої допомоги, який є документом, що підтверджує повноваження представника, відсутній підпис представника заявника (а.с.33-33зв).

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСББ «Заводська 11» звернулося із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24 березня 2026 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмови у видачі судового наказу, оскільки рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ №162 від 04 серпня 2017 року», зокрема, доповнено п.12 Положення новим підпунктом 12.15 наступного змісту: «Ордер вважається підписаний адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання)», якщо в графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер». Якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладання власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається. Тому, посилання суду першої інстанції на відсутність підпису заявника є упередженим ставленням до адвоката та порушенням права на доступ до правосуддя (а.с. 38-39зв).

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для відмови у видачі судового наказу є її подання з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (частина третя статті 19 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 42 ЦПК України при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Судовий наказ може бути видано, якщо, зокрема, заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості (пункт 3 частини першої статті 161 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Статтею 163 ЦПК України врегульовано питання щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу.

Так, пунктом другим частини третьої цієї статті Кодексу визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника.

Частиною 1 ст. 165 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу, зокрема п. 2 ч. 1 цієї статті передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Згідно з частинами 5, 6 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Приписами пункту 12 Положення імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити: 12.1. Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4. Назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 12.5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав; номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. Підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням; 12.13. Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; 12.14. Реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці; 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.

Інструкцією користувача підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, затвердженою наказом ДП «ЦСС» від 22 серпня 2021 року № 74-ОД (далі - Інструкція) передбачено, що користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката (розділ 8 цієї Інструкції) мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів у справі та загальний ордер (без зазначення номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.

Електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» формується на підставі ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи.

Зазначення в електронному ордері, сформованому через підсистему «Електронний суд», що він виданий на підставі іншого ордера, доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво.

Подібні висновки викладені Верховним Судом в ухвалах від 26 березня 2026 року у справі №462/6707/22, від 09 квітня 2026 року у справі №712/12670/24.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ, до якої долучено ордер подано представником заявника в електронній формі із використанням електронного підпису.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).

Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» передбачено, що до складу електронних довірчих послуг належать, зокрема кваліфіковані електронні довірчі послуги створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а також формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки (статті 18, 20 цього Закону).

Міністерство цифрової трансформації України (далі – Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних довірчих послуг і виконує функції центрального засвідчувального органу.

Згідно із наказом Мінцифри від 27 серпня 2021 року № 115 «Про затвердження Регламенту роботи центрального засвідчувального органу», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за № 1313/36935, Державне підприємство «ДІЯ» визначено адміністратором інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу, що здійснює технічне та технологічне забезпечення виконання функцій центрального засвідчувального органу.

Згідно із пунктом 5 Регламенту роботи центрального засвідчувального центру, затвердженого наказом Мінцифри від 27 серпня 2021 року № 115 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за № 1313/36935, адресою електронного інформаційного ресурсу центрального засвідчувального органу, доступ до якого забезпечується через телекомунікаційні мережі загального користування цілодобово (далі – офіційний вебсайт ЦЗО) є: www.czo.gov.ua.

Отже, висновок про те, що електронний документ не підписаний ЕЦП, має ґрунтуватися на результатах відповідної перевірки (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 2-317/11 (провадження № 61-6880св22)).

Проте, в матеріалах справи немає відомостей про те, що суд першої інстанції проводив перевірку ордера серії серії АЕ № 1472651 від 19 березня 2026 року, поданого адвокатом Сербіним Б.О.в інтересах ОСББ «Заводська 11» в електронній формі, на предмет підписання його ЕЦП або, що за результатами такої перевірки було встановлено відсутність ЕЦП на електронному документі.

Враховуючи те, що оригіналом документа є саме документ у електронній формі, а його паперова форма є копією документа, відтвореною на папері, передусім суд має досліджувати на предмет підписання електронний документ, а не його паперову копію.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що в ордері серії АЕ № 1472651 від 19 березня 2026 року відсутній підпис, суд зробив без дослідження оригіналу заяви та додатків до неї, надавши оцінку лише її паперовій копії, що свідчить про передчасність цих висновків.

На зазначене суд першої інстанції не завернув увагу, а тому прийшов до помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу.

Відтак, доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали суду про відмову у видачі судового наказу знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу, а доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (стаття 379 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції постановлена помилково, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заводська 11» - задовольнити.

Ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24 березня 2026 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Повний текст постанови складено 30 липня 2026 року.

Судді: