Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №175/17998/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 28 травня 2026 р.

Справа: №175/17998/25

Суддя: Бойко О. М.

Справа № 175/17998/25

Провадження № 2/175/3788/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(додаткове)

29 травня 2026 року с-ще. Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Бойка О.М.

із секретарем Грицай К.С.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області знаходилась цивільна справа №175/17998/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Заочним Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року було вирішено:

«… Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 03 жовтня 2020 року Шевченківським районним у м. Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис про шлюб №524, залишивши дитину сторін ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживати разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який самостійно виховує та утримує малолітнього сина.

Прізвище сторін після розірвання шлюбу залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини доходу, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду, тобто з 31 жовтня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто щодо ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Держави, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів. …».

29 травня 2026 року судом було встановлено, що при ухваленні Заочного рішення судом не була вірно вказана позовна вимога про розірвання шлюбу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язку з неявкою сторін силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Заочним Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року було вирішено:

Прізвище сторін після розірвання шлюбу залишити без змін.

З матеріалів справи, які були зазначені в рішенні суду, відповідач фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків щодо утримання та виховання дитини, а позивач самостійно утримує та виховує малолітнього сина, що вбачається з матеріалів цивільної справи та було зазначено в описовій та мотивувальній частині судового рішення.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

3 огляду на ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.89 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

У п.1 ст.9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст.3 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у своєму рішення від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13) «М. С. проти України», зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження ї зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.

Враховуючи вищевказане, резолютивна частина рішення не містить необхідних відомостей про самостійне виховання та утримання малолітнього сина, а тому керуючись нормою п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до вимог ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з вимогам ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі викладеного, суд вважає, за необхідне доповнити резолютивну частину рішення суду та викласти її в новій редакції. У зв`язку з чим слід ухвалити додаткове рішення до раніше ухваленого судом 01 квітня 2026 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 270, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Доповнити резолютивну частину Заочного Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, та вважити вірною резолютивну частину рішення суду у наступній редакції:

Прізвище сторін після розірвання шлюбу залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Держави, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. …».

Додаткове рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Бойко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua